18.10.2018 04:25 400

Друга ліга. 16 тур.

07.10, 16.00. Іванковичі, стадіон «Селищний». 100 глядачів. Арбітр В.Овдієнко (Боярка)

«Білокняжич» (Іванковичі) – «Віннер» (Боярка) 0:1 (0:1)

Білокняжич: Сивко, Комка, Зубань (Кривобок,55), Васильєв, Карпенко, Крамаренко (І.Яковенко,46), Чуйко, Набільський (Бородін,66), Бойко, Подорожній (Тетеря,84), Майборода.

Віннер: Штепа, Вєрний, Морозов, Біленко, Хруленко (Степанов,67), Жевага, О.Яковенко, Кондратенко, Солов’юк, Куліш, Ткачов.

Гол: Р.Морозов (37)

Попереджені  Крамаренко (36), І.Яковенко (86), Васильєв (86) – О.Яковенко (44), Ткачов (51), Кондратенко (86), Хруленко (86), Морозов (90+1)

Принциповий двобій мав вирішальне значення для обох команд  в боротьбі за «бронзу» першості Києво-Святошинського району в другій лізі. Цікаво, що турнірна доля суперників діаметрально різнилася: команда з Васильківського регіону прекрасно почала змагання, довгий час лідирувала, але в другому колі втратила весь гандикап і пропустила вперед «Сокіл» та «Забір’я», а на фініші з нею порівнялися ще й «Віннер» та музичанський «Колос». В той же час боярчани стартували так собі, перебували один час навіть серед аутсайдерів, але друге коло провели на одному дихання і тепер були реальними претендентами на п’єдестал пошани. Отож, звітний матч мав визначити, хто з суперників зійде з дистанції, а хто залишиться  в «бронзовій» гонці. Зізнаюся, я вперше побував на стадіоні в Іванковичах, і був трохи вражений маленькими розмірами тутешньої «коробочки» зі штучним покриттям. Дуже гарний рівний газон, але з усіх чотирьох сторін поле було обмежене сіткою та трибунами,  які майже впритул розміщувалися за бічними та лицьовими лініями. Стадіончик залишав враження аж занадто камерного. Звичайно, що за таких умов на перший план виходили бійцівські якості та простий футбол, бо гравцям голову підняти було ніколи – весь час виникали сутички та єдиноборства, було безліч фолів і зупинок. М’яч літав від одних воріт до інших практично без транзитних зупинок в центрі поля. Господарі поля, яких вів уперед харизматичний капітан Андрій Васильєв  (прихильники футболу в нашому районі знають за багаторічною кар’єрою на позиції центрального захисника в складі боярського «Фаната»), володіли ігровою та територіальною ініціативою, мали кілька гарних можливостей забити гол, але відмінно зіграв того дня захист «Віннера» і особливо голкіпер Денис Штепа, який витягнув кілька разів мертві м’ячі після ударів гравців «Білокняжич». Натомість гості вдало розіграли кутовий, і Роман Морозов наприкінці першого тайму вдало замкнув подачу партнера в один дотик з близької відстані. Знатно «повеселив» численних глядачів   арбітр матчу, який потрапив в анекдотичну ситуацію, і в стилі Грема Полла переплутав картки. В одному з епізодів під завісу першого тайму під час ігрової ситуації порушив правила гравець «Віннера» Олександр Яковенко. Приймаючи м’яча, він ненароком вдарив суперника долонею в ніс, і в того пішла кров. Після кількасекундної паузи арбітр вирішив покарати винуватця події, але, засліплений не по жовтневому активним сонцем, витягнув не жовту, як хотів, а червону картку, що спричинило певні заворушення на трибунах та на полі. Врешті ситуацію залагодили, але осадочок залишився, і багато хто з господарів схильний був бачити в цьому епізоді злий умисел та причину поразки. Другий тайм пройшов в атаках «Білокняжич», але «Віннер» відстояв мінімальну перевагу, буквально «лягаючи кістьми» на захисті своїх воріт. Тепер команді Михайла Вєрного, який, до речі, особистим прикладом надихав партнерів, провівши на полі весь матч, залишилося до «бронзи» один крок, а ось Михайло Пацкан і компанія, мабуть, відкладуть мрії про п’єдестал пошани на наступний сезон.

Інші матчі:

«Сокіл» (Михайлівка Рубежівка) – «Нива» (Бузова) 9:0.

Беззаперечна перемога «Сокола» зробила недосяжними підопічних Олега Самченка для конкурентів, і за два тури до кінця вони оформили свою перемогу в першості району серед команд другої ліги. Склад переможців: М.Данилевський, С.Скаскевич (О.Оникієнко,46), Д.Васильєв, І.Кубас, Б.Петрик, С.Даниляк (С.Кейта,46), М.Заремба (В.Швець,46), О.Унинець (О.Шатило,58), Я.Унинець (М.Шорников,46), І.Байдалук (Ю.Сапоненко,46), О.Ковтун (А.Бондаренко,46, Р.Григор’єв,70). Заміна: С.Третяк. Тренери О.Самченко, В.Сіренко. Президент Д.Бірюк.

«Колос» (Музичі) – СК «Забір’я» 0:2, «Динамо» (Вишневе) – СК «Хотів» 5:1.    

Друга ліга. 17 тур.

14.10, 12.00. Боярка, стадіон «Зеніт». 100 глядачів. Арбітр В.Овдієнко (Боярка).

«Віннер» (Боярка) – «Динамо» (Вишневе) 1:1 (0:0)

Віннер: Штепа, Малеванчук, Хруленко, Ткачов, Морозов, Бойко (Вєрний,78), Жевага, Гайдюченко (Біленко,46), Кондратенко, Куліш (Степанов,71), Солов’юк.

Динамо: Врублевський, Мартем’янов, Загорний, Ушатюк, Турманідзе, Цебенко, Р.Остапенко, Космачевський, Могила (Кириченко,72), Радзієвський, Муха.

Голи: Р.Морозов (86) – С.Муха (49). На 74-й хвилині Р.Морозов (Віннер) не реалізував пенальті.

Попереджені Гайдюченко (11), Кондратенко (38), Солов’юк (44), Бойко (64), Хруленко (78) – Турманідзе (63), Муха (64), Врублевський (74)

Команда відомого спортивного функціонера, «хрещеного батька» спортивної громади Боярки Михайла Вєрного була в кроці від омріяних «бронзових» нагород другого дивізіону Києво-Святошинської ліги, але… Залишалась одна маленька справа – перемогти «битих вовків» з вишнівського «Динамо», яким начебто вже нічого не було потрібно з точки зору турнірної стратегії, крім бажання з гордо піднятою головою завершити цей не досить вдалий для себе сезон. «Злі язики» подейкують, що останній в історії славної команди. Після матчу Михайло Вєрний з сумом резюмував, що він та його команда зробили велику помилку – поставили все на арбітра, а треба було всього – навсього «занести» суперникам «могорича», тим більше, добре знайомі з «динамівцями», а з нещодавнім іменинником Ігорем Врублевським, який захищає ворота вишнівчан, навіть засідають в одному виконкомі, колеги, як-ніяк. Ніхто не чекав, що гості будуть схожі в цьому матчі на захисників «Брестської фортеці». З перших хвилин стало зрозуміло – легкої прогулянки для «віннероїдів» годі й чекати. «Динамівці» кидалися в підкати, боролися за кожен м’яч, гостро контратакували, одним словом, давали бій. Господарі до такого виявилися не готовими, чого гріха таїти, попередня важка, видряпана з кров’ю, вікторія в лігвищі головного конкурента певним чином призвела до шапкозакидацьких настроїв та самозаспокоєння серед гравців «Віннера». Перший тайм пішов на те, щоб господарі трохи прийшли до тями та прокинулися, занадто лінькувато та кволо виглядали вони на полі, наче чекаючи, коли перемога, як перезріла груша, сама впаде їм до ніг. Як не біснувався на бровці Михайло Вєрний, як не погрожував штрафами та санкціями, що тільки не обіцяв своїм гравцям за гол у ворота «Динамо», але нулі на табло залишилися недоторканими. Мало того, в першому таймі ближчими до успіху були гості, і лише ціною попереджень господарям вдалося уникнути неприємностей. Особливо гострою була атака з виходом Космачевського практично віч-на-віч з голкіпером «ВІннера», яку зірвав брутальною підніжкою Кондратенко. Гості вимагали «червоне світло», але арбітр обмежився попередженням. На другий тайм обидві команди вийшли, як на останній бій. І відразу «холодний душ» для господарів у вигляді красивого голу від Сергія Мухи – він здійснив індивідуальний прохід, змістившись з правого флангу в центр, не помічаючи при цьому захисників суперника, і метрів з двадцяти несильно, але дуже точно відправив м’яча низом в кут воріт Штепи. Голкіпер «Віннера» не зміг врятувати становище. Господарям відступати було нікуди, і вони кинулися в «психічну» атаку на редути «Динамо», стрімголов і без страху, наче каппелівські офіцери на «Ганьку-кулеметницю» в фільмі «Чапаєв». То тут, то там на полі почали виникати конфлікти, почастішали випадки грубої гри, раз-по-раз гравцям обох команд (частіше «динамівцям») була потрібна медична допомога. Матч був розірваний на яскраві клапті, напруга зростала, як тісто в діжі. І врешті  вихлюпнулась назовні у вигляді призначеного арбітром пенальті у ворота гостей, який викликав купу пристрасних протестів з боку «динамівців». Винуватцем епізоду був Ігор Врублевський, який кинувся підчищати помилку захисників і вибіг назустріч форварду «Віннера» Сергію Хруленку. Нападник виявився першим на м’ячі і радо наштовхнувся на голкіпера, який шлагбаумом впав під ноги опоненту. На «точку» підійшов «зірковий» Роман Морозов, пробив наче й непогано, але на зручній для «кіпера» висоті, і Врублевський парирував удар, а потужне добивання Солов’юка струснуло сітку з іншого боку стійки. З виходом на поле отамана «віннероїдів» Вєрного морально вбиті після промаху з «точки» господарі з новими силами кинулися на штурм, і врешті досягли свого. Відмінений через офсайд гол Хруленка лише відстрочив взяття воріт Врублевського, бо за п’ять хвилин до кінця основного часу Роман Морозов реабілітувався за пенальті і таки змусив «динамівців» витягати м’яча з сітки своїх воріт. Пройшла атака по центру, хтось з захисників затримався в своїй зоні і залишив Морозова в грі, той не промахнувся з вигідного положення. Нервова кінцівка рахунок на табло не змінила – нічия на користь музичанського «Колоса» та «Білокняжич» з Іванковичів. 

Інші матчі:

СК «Забір’я» - «Сокіл» (МихайлівкаРубежівка) 1:0 (1:0)

Команда Віктора Незенка та Сергія Гаврилюка в блискучому стилі пройшла друге коло першості району в другій лізі і завоювала «срібні» медалі! Вітаємо Забір’я з таким безперечним успіхом! Звичайно, хто ж, як не забірці, могли зупинити переможну ходу чемпіонів з Михайлівки Рубежівки, і таки домоглися свого, перегравши в принциповому протистоянні конкурентів з мінімальним рахунком 1:0. До звітної зустрічі «соколята» підійшли вже в ранзі переможців ліги, тож підсвідомо ця обставина, безумовно, дещо розслабила команду і призвела до невтішного для гостей результату. Але треба віддати належне господарям – ця команда була вкрай мотивованою та діяла напрочуд злагоджено. Особливо в обороні своїх воріт – в порівнянні з минулими матчами на цей раз «Сокіл» створив значно менше гольових моментів. В першому таймі гості мали ігрову та територіальну перевагу, але дивідендів від цього не отримали. Двічі мав шанс Заремба: він не використав помилку голкіпера господарів на виході, а потім не зміг того переграти після флангового прострілу Даниляка. Ще одну нагоду не втілив у гол Скаскевич – після подачі з кутового пробив точно в руки голкіперу. Зате забірці поставилися до своїх моментів значно бережливіше. Наприкінці першого тайму нападник господарів добре зорієнтувався в карному майданчику гостей і після подачі з кута поля з близької відстані вразив ворота «Сокола». Після перерви основну небезпеку для володінь господарів створювали гравці, що вийшли на заміну, - Кевін та Ємельянов, але в підсумку забірцям вдалося відстояти важливу перемогу і разом з нею здобути «срібний» комплект нагород другої ліги.

https://www.youtube.com/watch?v=6CJiabzI2KE

  СК «Хотів» - «Колос» (Музичі) 2:6, «Нива» (Бузова) – «УФАМ» (Білогородка) 4:5.

Отже, в останньому турі, який відбудеться 21 жовтня, зустрінуться «Колос» - «Віннер», «Динамо» - «Білокняжич», «Сокіл» - «Хотів» та «УФАМ» - «Забір’я». Найбільш цікавим з огляду на «бронзову» боротьбу буде матч в Музичах, де в очному протистоянні місцевий «Колос» та боярський «ВІннер» вирішать долю третьої сходинки. За певних умов втрутитися в їх боротьбі можуть і  гравці «Білокняжич» (Іванковичі). Вони повинні перемагати у Вишневому та чекати на нічию в Музичах.