14.11.2018 20:52 376

Як ми вже повідомляли, ветерани з Вишневого в категорії 50+, підсилені кількома виконавцями з інших регіонів нашого району (ПП Борщагівка, Ірпінь, Білогородка, Новосілки), здобули «срібло» в змаганнях на кубок України пам’яті видатних українських майстрів футболу Валерія Лобановського та Юрія Войнова. Дводенний турнір відбувся під егідою ГО «Асоціація ветеранів футболу України» у Вишневому на стадіоні «Центральний» 3-4 листопада. Грали по два тайми тривалістю в 10 хвилин. Обслуговували матчі арбітри Києво-Святошинської районної федерації футболу. Регламент турніру передбачав для кожної команди – учасниці змагань, як мінімум,  три матчі (два – на груповій стадії та один – стиковий), а для команд – півфіналістів – чотири. Звичайно, всі ми сподівалися, що наші футболісти зможуть виграти почесний кубок, але, зважаючи на той факт, що грали вони, як кажуть, «з листа», часу на підготовку було катастрофічно мало, бо команду було включено в сітку турніру буквально «за півгодини до стартового свистка», варто визнати, що звання фіналістів – це теж успіх. Наша команда провела чотири матчі на турнірі в такому складі: 1.Віталій Загней 3.Сергій Іванов 2.Микола Бабюк 14.Володимир Кузняк 13.Олександр Мироненко 16.Олександр Білоцький 12.Анатолій Таран 17.Олег Хорунжий 15.Руслан Дмитренко 18.Василь Удовиченко 10.Юрій Миколаєнко 9.Сергій Рудий 11.Віктор Побігаєв 6.Юрій Коляда 4.Леонід Алексєєв 5.Олександр Кириченко. Головний тренер Ігор Боровик, начальник команди Валерій Душко, президент Валерій Чалий.

Матчі в групі.

03.11, Вишневе, стадіон «Центральний». СК «Вишневе» - «Ветеран» (Маріуполь) 1:0 (0:0). Гол: Побігаєв (21)

Чомусь до старту здавалося, що фаворитами змагань стануть команди, які приїхали здалеку – Маріуполь та Нова Каховка, але на повірку виявилося, що в підсумку вони змагалися лише за 5-6 місця. Хоча, на думку багатьох глядачів, саме Нова Каховка, яка фінішувала шостою, продемонструвала найцікавішу гру. Але таким парадоксальний є його величність футбол. Стартовий матч наша команда провела з певною мірою хвилювання, намацуючи підзабуті ігрові зв’язки та переживаючи за результат перед очима своєї глядацької аудиторії. Однак, знаний атакуючий тандем в складі Юрія Миколаєнка та Віктора Побігаєва з другої спроби (перший раз не склалося з завершальним ударом) приніс перемогу нашим ветеранам. Пройшла атака по центру (чудовий розрізний пас зробив Анатолій Таран), і вишнівський дует викотився удвох на одного захисника. Далі вже була справа техніки.  

03.11, Вишневе, стадіон «Центральний». СК «Вишневе» - «Круїз» (Біла Церква) 1:0 (0:0). Гол: Кириченко (20)

Важкою вийшла гра проти ще одних фаворитів – білоцерківців, в складі яких глядачі побачили кількох знаних в минулому футболістів. Чого варті лишень прізвища Олега Мельниченка та Івана Фельде. Шанси перемогти мали обидві команди, але наша оборона на чолі з нев’янучим Віталієм Загнеєм відпрацювала на «відмінно», а от наші суперники припустилися помилки – у них провалився лівий фланг, і в цей коридор вбіг Олександр Кириченко, який має постійну ігрову практику в складі борщагівської «Ниви». Йому вчасно надіслали м’яча, і наш форвард, як в старі добрі роки майстерно перекинув голкіпера «Круїза». Друга перемога поспіль дозволила вишнівчанам посісти перше місце в групі.

Півфінал.

04.11, Вишневе, стадіон «Центральний». СК «Вишневе» - ФК «Васильків» 2:0 (1:0). Голи: Таран (10), Побігаєв (21)

У півфіналі нашим суперником виявилися друзі-суперники з Василькова. Вони не приховували амбітних намірів перемогти в турнірі, і в першому таймі змусили похвилюватися вболівальників Вишневого. Однак, не використавши кілька гарних нагод, гості знітилися і віддали ініціативу нашим гравцям. Почин зробив чудовим ударом з середньої дистанції Анатолій Таран – несподівано для суперника він точно пробив у нижній правий від голкіпера кут. А в другому таймі він же віддав своєчасний пас на Віктора Побігаєва, якому залишилося лише підставити ногу, щоб вразити порожні ворота. Як кажуть, розіграли до вірного. 

Фінал.

04.11, Вишневе, стадіон «Центральний». СК «Вишневе» - «Гвардія» (Баришівка) 0:0 (0:0), по пенальті 3:4. Пенальті реалізували Білоцький, Таран, Кириченко, не реалізували Дмитренко, Миколаєнко.

Фінал для нашої команди не склався. Можливо, перегоріли, чекаючи своєї черги виходити на поле. Чи недооцінили суперників, які «кульгавою качкою» дійшли до вирішального матчу десь за допомогою самовіддачі, десь чистого фарту. Тренер Баришівки Іван Лазоренко ставив на післяматчеві пенальті і не прогадав. Весь матч на полі точилася рівна в’язка боротьба, в якій ціна помилки була дуже високою. Найкращий шанс вразити ворота суперника був на початку матчу у Юрія Миколаєнка, якого партнери вивели на ударну позицію, але вдало пробити наш єдиний форвард не зміг, і воротар легко вийшов переможцем в цій дуелі. В основний час була зафіксована нічия, а в серії пенальті фортуна посміхнулася баришівцям. Хоча, як посміхнулася… все було в наших руках після того, як Віталій Загней в блискучому стилі відбив перший потужний удар суперників. Але далі все пішло не по нашому сценарію. Обидва наші лівоногі виконавці, Юрій Миколаєнко та Руслан Дмитренко, вдарили не так, як хотіли, і дали шанс воротарю суперників. А баришівці били без промаху. Тож, як не без гіркоти в голосі, сказав після гри тренер вишнівчан Ігор Боровик, «прикро програвати, ні разу не програвши і навіть не пропустивши жодного м’яча». Але це футбол, і навіть поразка в такому компоненті як пробиття пенальті залишається фатальною. Але, як би там не було, треба подякувати нашим ветеранам за те, що вони достойно представили наш футбол на всеукраїнській арені! Будемо тренуватися, і перемоги ще прийдуть…