19.04.2019 14:51 750

В новому сезоні в змаганнях Києво-Святошинської ліги вийдуть на старт кілька новачків. Серед них – футбольний клуб «Альтіс» з селища Копилів Макарівського району.  Ця команда поки є такою собі «терра інкогніта» для шанувальників футболу нашого регіону. Проте, вже перші зіграні цим колективом кубкові матчі показали, що з «міцним горішком» з сусіднього району потрібно буде рахуватися всім. Перемігши в серії пенальті міцний клуб із Забір’я, ФК «Альтіс» постав перед очима вимогливої вишнівської публіки в матчі другого кола кубка проти ФК «Вишневе-2». Граючи на незвичному для себе штучному покритті, копилівці непогано виглядали в першому таймі, але в другому не змогли стримати натиск суперників і поступилися 1:4. Після матчу спортивний директор ФК «Альтіс» Олександр Ковчак люб’язно погодився дати інтерв’ю прес-службі КСРФФ:   

-         Розкажіть, будь-ласка, про історію створення вашої команди та її досягнення?

-         Команда «Альтіс» була створена в 2011 році, вона представляє село Копилів Макарівського району. В цьому році нам виповнюється вісім років. За цей час нам вдалося досягти певних успіхів. В 2013 році ми вперше стали чемпіонами Макарівського району. Потім був деякий спад, але в минулому році нам вдався своєрідний «хет-трик» - ми стали чемпіонами району, володарями кубка та суперкубка Макарівщини. Тобто, виграли всі існуючі трофеї в нашому регіоні.

-         Ваше село має серйозні футбольні традиції?

-         В радянські часи в селі довгий час існувала футбольна команда «Нива» (Копилів), яка навіть грала в першості Київської області. В 90-х роках, на жаль, футбол в селі не розвивався, аж поки в 2004 році не з’явилася команда «Аякс», яка на той час виступала в першості Макарівського району. В 2011 році в Копилові утворюються одразу дві команди – наш «Альтіс» і ФК «Атрибут», який став спадкоємцем «Аякса». Обидві команди певний період були «законодавцями мод» в Макарівському районі. Про здобутки «Альтіса» я вже розповідав. В 2013 році «Атрибут» був володарем кубка та суперкубка району.

-         Олександре, а ви самі родом з Копилова?

-         Так, моя мама і бабуся – корінні жителі села, а мій тато Володимир Іванович, який нині проживає в Копилові, народився на  Тернопільщині. Цікаво, що саме він свого часу заснував у своєму рідному селі Будилів Козівського району першу футбольну команду.

-         Відомі футболісти у Копилові народжувалися?

-         Знаєте, професіоналів поки не було. Зате у нас є знаменитий в нашому районі стадіон, який ми зараз своїми силами переобладнуємо. В найближчий час на ньому з’являться нові роздягальні з душовими кабінами, суддівське приміщення. Наш стадіон – один з найстарших в Київській області, він збудований в 1957 році. Що цікаво, в Ютубі навіть є десятихвилинний документальний фільм про те, як відбувалося його будівництво. Унікальна хроніка!

-         На вашому стадіоні трав’яний покрив?

-         Так, зараз плануємо його трохи модернізувати, в першу чергу, прибрати певні рельєфні нерівності. Коли перед сезоном до нас завітав голова КСРФФ Валерій Чалий, він був приємно здивований розмірами ігрового поля. 105 на 65 метрів – не в кожному населеному пункті є такий майданчик.

-         У вашому селі  люблять футбол? Приходять на ваші матчі вболівальники?

-         Так, дуже люблять. У нашої команди є навіть свої віддані «фанати», які їздять  з нами на всі виїзні матчі. Сьогодні ви мали змогу бачити їх на матчі у Вишневому. До речі, серед них не тільки наші односельці, але й наші прихильники з сусідніх сіл, наприклад, з Маковища – села, в якому є відома футбольна команда «Здвиж» - учасника обласної першості впродовж останніх двох років. На першій домашній грі з Забір’ям на стадіоні були присутні близько 80 вболівальників, які дуже переживали за нас та підтримували нашу команду. Коли в селі в минулі роки проходили «дербі» між «Альтісом» і «Атрибутом», на стадіон приходило по 150-200 глядачів. Ці матчі чекали з неабияким ажіотажем.

-         Як визріла ідея спробувати свої сили в чемпіонаті Києво-Святошинського району?

-         В минулому році ми грали на першість Київської області (перша ліга). З шістнадцяти учасників посіли десяте місце. Могли бути вище, однак на попередньому етапі наша група з восьми учасників виявилася значно сильнішою за іншу, тому нам не вдалося посісти місце не нижче четвертого і потрапити в вісімку кращих, які отримали змогу продовжити змагання в фінальній стадії. Серед наших суперників на попередньому етапі були «Асканія Флора», «Беркут – Легіон», ФК «Бородянка», які потім опинилися серед переможців турніру. В новому сезоні вирішили спробувати свої сили в новому для нас змаганні – чемпіонаті Києво-Святошинського району, який за своїм рівнем мало в чому поступається першому дивізіону Київської області. Нам цікаво боротися з сильними суперниками. З’явилася можливість зайняти місце мотижинського «Колоса» і заповнити вільну вакансію – ми цим радо скористалися.

-         Які завдання ставите перед командою в цьому сезоні?

-         Перш за все, гідно виступити на новому для нас  рівні. Достойно представити наше село. І будемо намагатися боротися за призові місця, бо інакше, якщо не ставити перед собою високу мету, для чого тоді взагалі виходити на старт.

-         Як ви ставитесь до ідеї проведення об’єднавчого (з команд вищої та першої ліг) турніру на попередньому етапі чемпіонату?

-         Особисто для мене це цікава ідея, бо нам варто грати з сильними командами, рівень яких вище нашого, для того, щоб швидше рости і розвиватися. Тільки граючи з сильними суперниками, можливо досягти якогось прогресу, зробити певні висновки, побачити свої помилки. В нашій команді, в основному, місцеві хлопці – в заявці 24 гравці, 16 з них – з Копилова. Інші – з навколишніх сіл. З Мотижина, Фасової, Литвинівки. Лише один хлопець з Києва. Для них – це буде гарна перевірка своїх сил та футбольного вміння.

-         Хто входить в тренерський штаб команди?

-         Я виконую функції керівника, давайте назвемо цю посаду спортивним директором. Граючим тренером є Сергій Касіч. Всі ігрові рішення – за ним. Він проводить тренування, передматчеву установку, розминку, визначає основний склад та тактику. Звичайно, радимося з командою, але остаточне рішення за тренером.

-         Хто є лідерами команди на полі?

-         Наш капітан Павло Гноєвський, досвідчений захисник Володимир Кос. На жаль, вже довгий час нам не може допомогти через травму ще один важливий гравець, наш стовп оборони, один з найкращих футболістів Макарівського району  Костянтин Депутат. Він відновлюється після операції на коліні. Сподіваємося на його швидке повернення. А взагалі ми покладаємося та розраховуємо на кожного гравця в нашій обоймі.

-         Як у вас справи з дитячо-юнацьким футболом в селі? Чи готуєте собі зміну?

-         Ми постійно залучаємо здібних юнаків до тренувань з основним складом на нашому стадіоні, придивляємося до них, беремо під опіку. Але, на жаль, дитячої команди в селі поки що немає.

-         Хто допомагає команді вирішувати матеріальні питання?

-         Нас завжди підтримує Копилівська сільська рада. Крім того, є коло місцевих підприємців, які допомагають. Серед них варто виділити Юрія Миколайовича Радченка – директора ТОВ «Атрибут», інтернет – магазин «МОЙО» і, звичайно, корпорацію «Альтіс - Холдінг». Це відома київська будівельна компанія. Саме завдяки допомозі  її президента Глімбовського Олександра Вацлавовича була створена і успішно функціонує наша команда.

-         Яким чином ви будуєте інформаційну політику навколо вашої команди?

-         У нас є сторінка в фейсбуці під назвою «Копилів», на якій ми інформуємо наших прихильників про результати матчів, про новини зі стану команди, анонсуємо майбутні поєдинки.

-         Ви спілкувалися з вашими сусідами з Мотижина щодо додаткової інформації про нашу лігу?

-         Аякже, все ж таки «Колос» два роки відіграв у Києво-Святошинському чемпіонаті, а для нас – це новий виклик. Тому я детально розпитав Олександра Сухенка про рівень та учасників нового для нас змагання.

-         Олександре, а ви самі ще виходите на поле в якості гравця?

-         Мій молодший брат Дмитро грає в основному складі «Альтіса», а я, зважаючи на те, що мені вже 37 років, намагаюся не займати чуже місце на полі і даю дорогу молодшим гравцям. Відкрию невеличку таємницю – можливо таке, що побачите мене на полі в якості гравця новоствореного клубу «Софія-Ветеран» з Софіївської Борщагівки.

-         Цікавий поворот! Це якось пов’язано з іменем відомого районного футболіста та тренера Сергія Шугайла, який є одним з головних дійових осіб у клубній структурі «Софії»?

-         Так, безумовно. Ми давно знаємо один одного, добре знайомі ще з часів спільної гри в бізнес-лізі за команду «Альтіс – Холдинг». Здається, це було в 2010 році, коли Сергій був граючим тренером цієї команди. З того моменту у нас зав’язалися добрі партнерські стосунки. Сергій – небайдужа людина, який дуже допоміг в становленні нашого футбольного клубу. Саме завдяки йому ми стали чемпіонами Макарівського району в 2013 році. Він виконував обов’язки граючого тренера «Альтіса» (2011-2015 роки), поставив нам командну гру, сміливо долучав до основного складу молодих гравців, і команда при ньому добилася певних результатів.   

-         А кого ви ще знаєте з дійових осіб Києво-Святошинської ліги?

-         Наприклад, за нашу команду виступали знані атакувальні гравці Анатолій Сошенський та Олександр Школьний, добре відомі у вашому районі за матчами в складі «Софії».           

-         До речі, ви ж потрапили в одну групу з «Софією», чи не так?

-         Ми з великим нетерпінням очікуємо на це побачення! Так, «Софія» виглядає фаворитом, але це буде цікава гра! Було б добре, аби жереб дозволив нам прийняти їх у Копилові. Наші вболівальники радо зустрінуть Сергія Шугайла і його команду, адже для нього наше село – не чуже! До нас в Копилів, якщо запрошені хлопці приїжджають грати, то так тут і осідають, одружуються, але в ситуації з Сергієм це не пройшло, бо він приїхав до нас вже одруженим… (сміється – Авт.)

-         Як ви ставитеся до правила «один гравець – одна команда»?

-         Це правило дає дорогу молодим місцевим футболістам. Так, загальний змагальний рівень трохи впав, це я бачу, наприклад, по нашому Макарівському районі, порівнюючи з 2013-2016 роками, але, я переконаний, що це – тимчасове явище. Зате впровадження цього правила дає гарну можливість заграти місцевим хлопцям, своїм вихованцям. Для розвитку місцевого футболу це правило – позитивне, хоча його плюси побачимо не одразу.

-         Які маєте плани на цей сезон, крім участі в змаганнях Києво-Святошинської ліги?

-         В мене є мрія створити в цьому році на базі нашого клубу команду ветеранів (35+) для участі в першості Київської області. Знаємо, що й у вашому районі проводяться такі змагання, але за трохи іншим форматом (9 на 9). Можливо, розглянемо й таку можливість.

-         А як ви ставитеся до пляжного футболу? Ми щорічно проводимо в Забір’ї яскравий турнір з цього виду спорту…

-         Поки не думали над такою перспективою, але знаючи рівень розвитку цього виду спорту в Україні та його популярність, можливо й нам варто спробувати. До речі, ви згадали про Забір’я. Принагідно, ми хочемо подякувати цій команді за гарну гру в першому матчі сезону на нашому стадіоні і, особливо, за прояв «фейр-плей» з боку керівництва цієї команди, які чесно підтвердили контрольно-дисциплінарним органам федерації, що з боку нашого гравця був саме поштовх, а не удар суперника, як це написав у своєму рапорті арбітр нашої зустрічі. Респект їм за це.

-         Бажаємо вам вдалої гри в нашому чемпіонаті! І ласкаво просимо в Києво-Святошинську лігу!

-         Дякуємо…