10.06.2020 08:53 449

Десятий ювілейний турнір, присвячений пам’яті видатних голкіперів батька і сина Чанових став історією. Звичайно, наша федерація по-іншому уявляла формат, сценарій і, головне, фінал турніру, але життя жорстко внесло свої корективи, тож на виході ми отримали несподіваний сюжет з елементами фантастики в стилі фільмів Андрія Тарковського. Почнімо з того, що цьогорічний Меморіал розтягнувся на рекордні строки тривалості – стартували в лютому, закінчили (вперше в історії!) аж влітку – на початку червня. Це стало можливим через небачену раніше причину – світову епідемію коронавірусу, яка на кілька місяців зупинила майже весь світовий футбол. Дякуємо всім учасникам (а їх було 24 команди – також новий рекорд турніру) та організаторам змагань за витривалість та віру в краще майбутнє. Як би там не було, а добре те, що добре закінчується. Це народне прислів’я саме про наш випадок. Адже багатостраждальний десятий Меморіал завершився на мажорній ноті. Це стосується і якості та видовищності вирішальних матчів, які відбулися на Трійцю, і високої організації проведення поєдинків на стадіоні «Центральний» у Вишневому. Учасники півфіналів та фіналу чітко виконували вимоги медичного протоколу (окреме «спасибі» від районної футбольної спільноти спортивним лікарям батьку і сину Ястремським), забезпечили соціальну дистанцію на території стадіону та масковий режим з температурним скринінгом. На жаль, змушені констатувати, що надзвичайно цікаві матчі пройшли без глядачів на трибунах, але це – сувора реальність нашого часу.

В першому півфіналі підопічні Олега Самченка цілком прогнозовано, хоча і не без проблем переграли "Прогрес" (Крюківщина). У середині першого тайму фаворити пропустили після розіграшу кутового (цікаво, що ворота Толєбаєва красивим ударом зльоту розпечатав колишній нападник «Сокола» Микола Весельський, який несподівано залишив команду в розпал минулого сезону, тож з огляду на це досить стримано «святкував» свій успіх), але ще до перерви команді з Михайлівки Рубежівки вдалося зрівняти рахунок – активний Ємельянов укотре прорвався правим флангом атаки і націлено прострілив на Владислава Кобу, який в падінні вразив уже порожні ворота. В другій половині матчу "Сокіл" вже мав відчутну перевагу, що й засвідчили ще два м’ячі, які опинилися у воротах "Прогреса". Спочатку відзначився «стріляючий» оборонець «соколят» Олександр Пустовіт, який у притаманній йому манері виграв силову боротьбу в карному майданчику суперників після подачі з кутового сектору. А згодом успіх свого капітана підтримав той же Коба, який знову вдало відгукнувся на гостру флангову передачу – на цей раз від  Васильєва. Окремо варто відзначити гру ветерана команди з Михайлівки-Рубежівки Еммануеля Окодуви. Відзначитися нігерійцю цього разу не вдалося, але саме він був найпомітнішим гравцем у складі переможців.  Нев’янучий «зірковий» ветеран набрав непогану форму і демонструє в кожному матчі, що йому ще зарано вішати бутси на цвях. «Прогрес» досяг найкращого результату в історії своїх виступів на Меморіалі Чанових, тож президент клубу Олександр Буханенко в цілому був задоволений виступом своєї команди: «Ми показали непоганий рівень, хоча команді ще не вистачає збалансованості та фізичної підготовки – це стає особливо помітно в другому таймі. На відміну від попереднього матчу з ірпінцями, в якому ми змогли витримати тиск вищолігового суперника і продемонструвати свій характер, сьогодні хлопцям не вдалося постати міцним колективом. До перерви нам вдавалося зберігати свій ігровий малюнок, але в другому таймі розклеїлися і втратили віру в свої сили. Потрібно працювати над психологією переможців.  М’яко кажучи, не підсилили нашу гру заміни. Але в цілому поставлені завдання на турнірі виконали».    

Відеоогляд матчу від прес – служби «Сокола»

https://www.youtube.com/watch?v=JqSF6bhaIY0

Другий півфінал приніс дещо несподіваний результат, бо саме "Гатне" вважалося фаворитом протистояння. Команда, яка минулого року виграла чемпіонат і кубок Києво-Святошинського району, має у своєму складі чимало досвідчених гравців, про яких ми вже не раз писали на сторінках нашого сайту. Зокрема в матчі проти "Ниви" на поле зі стартових хвилин вийшли Микола Іщенко, Олександр Романчук, Іван Кривошеєнко та Едуард Цихмейструк.  Дебютував у складі чинних чемпіонів  нещодавній «профі» ковалівського «Колосу», вихованець херсонського футболу Сергій Цибульський. Хоча й оптимальним склад гатненців назвати не можна, адже суттєво позначилася на підсумку поєдинку відсутність двох кращих гравців сезону в районі Віталія Костенка (2019 рік) та Сергія Зуєвича (2012 рік). Якщо "Гатне" робить ставку на досвід, то "Нива" - на команду швидкість. Підопічні Віктора Концурака продемонстрували відмінну функціональну готовність. Протягом всього матчу вони високо зустрічали суперника, застосовували пресинг, що у підсумку принесло бажаний результат. Наприкінці першого тайму Сергій Сергієнко в дотик замкнув простріл Миколаюка  з лівого флангу, а невдовзі після перерви перевагу своєї команди подвоїв Олександр Джевага, вдало зігравши на добиванні. Футболісти СК "Гатне" спромоглися лише на гол престижу, хоча після другого пропущеного м’яча стали грати агресивніше та більше за суперників контролювали м’яча.  Гра постійно точилася на половині поля Бузової, яка  повністю «сіла» в оборону та грала по рахунку, чекаючи  на закінчення поєдинку. У черговій атаці Іван Кривошеєнко виконав точну подачу з флангу на Мочевинського, і той красивим ударом головою доправив м’яча в сітку воріт. Кульмінацією поєдинку став пенальті, призначений  у ворота “Ниви” наприкінці другого тайму. Цікаво, що рефері спочатку угледів симуляцію з боку форварда гатненців, але після консультації зі своїм асистентом вказав на «точку». Граючий тренер Микола Іщенко сильно і точно направив м’яча в лівий верхній кут воріт, але голкіпер «Ниви» Ігор Байдак,  вгадавши напрямок польоту м’яча, неймовірним чином зумів парирувати удар! Був у фаворитів ще один шанс уникнути поразки, коли захисник бузівчан Дмитро Конюк ціною «фолу останньої надії» зупинив гострий прохід Кривошеєнка, але небезпечний штрафний було прикро змарновано.  Обидві команди показали видовищний, яскравий та емоційний футбол, але далі йде «Нива». На жаль, такий цікавий  поєдинок проходив без вболівальників на трибунах, однак багато з них  дивилися футбол за межами футбольного поля або он-лайн на інстаграм – сторінці «Ниви». Гатненцям поки що не вдається досягти успіху в Меморіалі Чанових – в минулому сезоні вони прикро поступилися в фіналі «Джуніорс» (0:1), нині – вилетіли на стадії півфіналу від зухвалого новачка. А от «Нива», натхненна безмежною підтримкою свого президента Октая Ефендієва, «з місця в кар’єр» застрибнула в фінал престижного турніру.

1/2 фіналу Меморіалу Чанових. Технічні результати.

«Прогрес» (Крюківщина) - «Сокіл» (Михайлівка Рубежівка) 1:3 (1:1) 6.06, 14.00. Вишневе, «Центральний». Арбітр В.Чалий (Вишневе)

Прогрес: Леонтович, Олешко, Малий (Харченко,46), Микитенко (Яготин,69), Шеремет, Шевчук (Олефір,46), Бикович,  Квашук (Борисевич,69), Олійник (Морозов,46),  Самборський (Борисков,74), Весельський (Воротинцев,59). Тренер О.Давиденко

Сокіл: Толебаєв, Пустовіт, Паламарчук, Сорока, Андрейчиков (Скаскевич,70), Васильєв, Валага, Ємельянов, Подшивалов (Приймак,63), Окодува, Коба. Тренер О.Самченко

Голи: М.Весельський (38) – О.Пустовіт (48), В.Коба (43,58).

Попереджені Шеремет, Борисевич (П), Паламарчук, Васильєв (С)

SC«Гатне» - «Нива» (Бузова) 1:2 (0:1)

6.06, 17.00. Вишневе, «Центральний». Арбітр О.Титов (Гостомель)

Гатне: Балашев (Пазенко,46),  М.Іщенко, А.Іщенко (Чуприна,46), Орлов (Кодацький,66), Є.Костенко, Романчук, Цибульський, Цихмейструк (Бутко,66),  Кривошеєнко, Мочевинський (Брильов,81), Давиденко (Сезанович,46). Тренер М.Іщенко

Нива: Байдак, Конюк, Шуліпа, Кот, Ткаченко, О.Гаркавенко (Самотуга,60), Ширай, Джевага (Сорока,78), Гаркуша (Рибцов,90+1), Миколаюк, Сергієнко (Сомов,60). Тренер В.Концурак

Голи: І.Мочевинський (63) – С.Сергієнко (38), О.Джевага (54). На 82-й хвилині М.Іщенко (Г) не реалізував пенальті (воротар).

Попереджені А.Іщенко, Чуприна, Орлов (Г), Конюк, Сомов, Байдак (Н)

Вилучений Д.Конюк (Н) – 87 хвилина, позбавлення суперника очевидної можливості забити гол

Ювілейний – десятий за ліком - Меморіал пам’яті представників уславленої династії воротарів Віктора Гавриловича та Віктора Вікторовича Чанових завершився тріумфом«Сокола» з Михайлівки-Рубежівки.У фіналі турніру, який вкотре відбувся на затишному міському стадіоні у Вишневому, суперником досвідченого кубкового бійця стала "Нива" (Бузова) – новий амбітний футбольний проект на теренах Київщини, який мріє повторити шлях "Колоса" з Ковалівки. До речі, цікавий факт – обидва фіналісти розпочинали турнір в одній групі, яку нарекли «групою смерті», і тоді в драматичному поєдинку «Сокіл» буквально вирвав перемогу на фінішній стрічці з рахунком 2:1.У півфінальному двобої з SC "Гатне" підопічні Віктора Концурака вразили футбольну спільноту Києво-Святошинського району чудовою функціональною готовністю і відмінною командною швидкістю. Проте, у фіналі на перший план вийшла дисципліна і тактична грамотність, які кращими виявилися саме у "Сокола". Не форсуючи подій, підопічні Олега Самченка від початку матчу діяли від оборони, спокійно і виважено виходили з-під пресингу і при кожній нагоді  активно переходили у наступ, намагаючись використати вільні зони. Перший гольовий момент "соколи" створили вже на початку матчу. Досвідчений Еммануль Окодува, як у найкращі свої роки, на фланзі позиційно переграв опікуна, увійшов у штрафний майданчик і зробив зручну передачу на Віталія Ємельянова. Найкращий захисник чемпіонату Київщини-2019 опинився перед порожніми воротами, але примудрився схибити. Згодом за участі того ж Окодуви "соколи" створили ще одну відмінну нагоду для взяття воріт. Найкращий бомбардир чемпіонату України-2006 вивів на ударну позицію Івана Подшивалова, але фланговий півзахисник "Сокола" з кількох метрів відправив м’яч над перекладиною.Після короткої перерви на водопій фестиваль змарнованих нагод продовжив вже сам Окодува. Нігерієць відгукнувся на флангову подачу та головою пробив у протихід голкіперу "Ниви" - цього разу команді з Бузової на допомогу прийшла стійка. За декілька хвилин каркас воріт вдруге врятував команду Віктора Концурака (Сергій Скаскевич замикав подачу Віталія Ємельянова з кутового). "Нива" до перерви жодного разу не потурбувала голкіпера суперників. Небезпеку біля власних воріт двічі створили самі "соколи". Спочатку Денис Толєбаєв, отримавши передачу від партнера, необачно махнув ногою повз м’яч – пощастило, що пас був зроблений не у площину воріт. Пізніше голкіпер "Сокола" реабілітувався, зреагувавши на зрізку від власного захисника Скаскевича.Коли на початку другого тайму Олександр Пустовіт з метра не влучив у ворота, здавалося, що футбольний Бог цього дня явно вболіває за "Ниву". Наступні хвилини додали прихильникам "Сокола" приводів для тривоги. Підопічні Віктора Концурака після серії замін перехопили ініціативу і почали створювати тиск на оборону суперників. Зрештою,  справа  дійшла до того, що "Нива" ледь не опинилася попереду. Євген Миколаюк відмінним пасом організував Олександру Гаркавенку вихід тет-а-тет з голкіпером. Проте, один зі старожилів "Ниви" програв дуель Денису Толєбаєву. Схибив і зірковий новачок команди  Іван Сомов. Найкращий нападник чемпіонату Київщини-2018 з семи метрів пробив вище воріт.Долю зустрічі вирішив епізод, який стався вже на останніх хвилинах. Дмитро Васильєв у центрі поля перехопив необачну передачу суперника. М’ячем заволодів новачок "Сокола", легендарний нападник Олександр Петрук, який стрімко помчав уперед. Досвідченому гравцю вистачило миті, щоб правильно оцінити обстановку і побачити «діру» в центрі оборони «Ниви». На вході до  карного майданчика нападника ціною «фолу останньої надії» зупинив захисник "Ниви" – той же (о, іронія долі!) Дмитро Конюк, участь якого в фіналі перед матчем оскаржував тренерський штаб «Сокола» - як кажуть у народі, не було б щастя, так нещастя допомогло. Як результат – номінальні гості знову, як і в півфіналі, залишилися у меншості. Але на цей раз все закінчилося для них фатально. До м’яча підійшов Віталій Ємельянов – і з легким рикошетом від «стінки» відправив його під поперечину! До фінального свистка арбітра ФІФА з Києва Катерини Усової рахунок на табло не змінився. До речі, для "Сокола" це вже друга перемога на Меморіалі Чанових. Вперше команда з Михайлівки-Рубежівки виграла цей турнір в 2013 році, перегравши в фіналі "Чабани". І через сім років повторила цей успіх, перервавши безпрецедентну гегемонію шпитьківського «Джуніорса». Також відзначимо, що в цьому фіналі була ще одна «родзинка», адже обслуговувала вирішальний поєдинок суто жіноча бригада арбітрів в складі рефері Катерини Усової, асистентів Світлани Грушко та Анастасії Резнік, четвертого арбітра Марини Попаденко. На думку всіх очевидців, це позитивно вплинуло на поведінку учасників фіналу, а робота суддівської бригади дуже вдало прикрасила наш турнір. Високо оцінила роботу дівчат авторитетна переглядова комісія в складі відомих українських арбітрів Сергія Бойка та Михайла Родіоненка.

Опісля відбулася скромна, але душевна церемонія нагородження переможців та фіналістів десятого Меморіалу Чанових. До присутніх з вітальним словом звернулися спадкоємець воротарської династії Чанових – Вадим Чанов, голова ГО КСРФФ, член виконавчого комітету КОАФ Валерій Чалий, член комітету жіночого футболу УАФ, директор КП «Вишневе» Віктор Кіріченко. Колишній арбітр національної категорії та інспектор ФФУ Валерій Душко вручив пам’ятні відзнаки суддівській бригаді фіналу, а Валерій Чалий на правах галантного господаря турніру подарував дівчатам красиві букетики з троянд. Капітан фіналістів Євген Миколаюк отримав почесний диплом, а його партнери по команді – заслужені медалі з срібним відливом. Автор переможного голу, «вінгер» «Сокола» Віталій Ємельянов був визнаний організаторами турніру найкращим гравцем фіналу, а володарем традиційного призу найкращого голкіпера Меморіалу став страж воріт «Ниви»  Ігор Байдак. Він отримав свою заслужену нагороду з рук Вадима Чанова. І нарешті настала урочиста мить, коли капітан «Сокола» Олександр Пустовіт високо підняв над головою омріяний трофей – кубок Чанових, а гравці команди з Михайлівки Рубежівки  приміряли на своїх грудях золоті медалі переможців! Вітаємо президента клубу Дмитра Бірюка, тренерський штаб в особі Олега Самченка та Вячеслава Сіренка, весь персонал команди та всіх гравців з прекрасною грою та заслуженою перемогою! Сім кубкових вершин на обласному та районному рівні за останні роки – це свідчення справжнього чоловічого характеру кубкового бійця з Михайлівки Рубежівки…

Експрес – інтерв’ю наставників команд після матчу.

Олег Самченко («Сокіл»): Незважаючи на серйозні кадрові втрати (ми не змогли залучити на цю гру своїх минулорічних гравців основи Адама Сека, Байдалука, Захарченка, Паламарчука, новачків Андрейчикова та Сороку) і недостатній рівень фізичної та ігрової готовності (ми лише нещодавно приступили до тренувань після карантину), нам вдалося протягом всього матчу дотримуватися тактичного плану на гру і позбавити суперника його козирів – гострих флангових атак та командного пресингу. Вважаю, що результат матчу закономірний, адже ми створили більше гольових моментів і переважну частину ігрового часу диктували свої умови на полі. Відзначу дії наших досвідчених ветеранів – Окодуви, Ємельянова, Петрука, Пустовіта. Їх досвід важив у цій грі дуже багато…     

Віктор Концурак («Нива»): Матч проходив на синтетиці «Центрального» у Вишневому за дуже спекотних погодних умов, і тому найкращі кондиції нашій команді продемонструвати не вдалося, плюс до цього не пройшло й повних двох діб від крайнього виснажливого півфінального поєдинку. За таких розкладів на перший план виходить ігровий досвід, а його виявилося більше у суперників. Хочу подякувати організаторам за чудову атмосферу та гарний рівень турніру.  Символічно, що сьогодні у тренерському двобої учень переграв свого колишнього наставника, адже я свого часу тренував гравця Олега Самченка в київській «Оболоні». Бажаю йому успіхів на тренерській стежині.

Відеоогляд фіналу від прес – служби «Сокола»

https://www.youtube.com/watch?v=CD4eapsAeIA

Відео церемонії нагородження:

https://www.youtube.com/watch?v=8qFigZ7pWgM

P.S.  І, як повідомляє прес – служба «Ниви», після поразки в фінальному матчі Меморіалу Чанових старший тренер команди з Бузової Віктор Концурак подав  у відставку, яка була прийнята президентом «Ниви».  Було оперативно  призначено виконуючого  обов‘язки нового керманича команди в минулому багаторічного лідера на полі, який останнім часом був ассистентом старшого тренера, Володимира Петровського,  а функції його помічника буде виконувати  Марко Мартиненко, який наразі працював у сфері дитячо – юнацького футболу в структурі «Ниви».  Від імені ГО КСРФФ хочемо подякувати Віктору Концураку за плідну роботу на чолі молодого проекту Києво – Святошинського футболу в період його становлення…

Фінал Меморіалу Чанових. Технічні результати.

«Сокіл» (Михайлівка Рубежівка) -  «Нива» (Бузова) 1:0 (0:0)

8.06, 11.00. Вишневе, «Центральний». Без глядачів. +29, сонячно.

Арбітр К.Усова (Київ), асистенти С.Грушко, А.Резнік (Київська область), четвертий арбітр М.Попаденко (Київ). Спостерігач арбітражу М.Родіоненко (Київська область)

Сокіл: Толебаєв, Пустовіт, Скаскевич, Бойченко (Хурулоходжаєв, 76), Васильєв (Петрук,78), Валага, Ємельянов, Подшивалов (Приймак,61), Окодува (Коффі,90), Коба. Президент Д.Бірюк, старший тренер О.Самченко, тренер В.Сіренко

Нива: Байдак, Конюк, Саливон (Кот,75), Шуліпа, Ткаченко, Самотуга (О.Гаркавенко,46), Ширай, Джевага (Сорока,85), Гаркуша (Рибцов,88), Миколаюк, Сергієнко (Сомов,46). Президент О.Ефендієв, старший тренер В.Концурак, тренер В.Петровський

Голи: В.Ємельянов (81)

Попереджені Валага, Ємельянов (С), Миколаюк, Ткаченко (Н)

Вилучений Д.Конюк (Н) – 80 хвилина, позбавлення суперника очевидної можливості забити гол.