25.07.2020 08:34 566

Нещодавно в нашій Києво-Святошинській лізі з’явився ще один суперклуб, який наразі може розвинутися в амбітний футбольний проект всеукраїнського значення. Мова про ФК «Нива» (Бузова). Наприкінці минулого року місцевій команді пощастило з новим президентом Октаєм Ефендієвим, який в короткий строк зробив з «Ниви» просто «цукерочку»! Але зараз ми хочемо згадати ще одну людину, яка вклала у гравців «Ниви» свою футбольні знання та досвід. Це відомий український футбольний тренер, авторитетний спеціаліст Віктор Концурак, який працював з «Нивою» з другої половини 2019 року по травень 2020 року в якості головного тренера. Саме з Віктором Федоровичем на чолі «Нива» досягла свого першого локального успіху – вийшла в фінал десятого Меморіалу Чанових. В біографії Віктора Концурака була робота у ветеранському футбольного клубу «Легіон ХХІ» (Київ) в якому він працював до липня 2018 року. За цей клуб Вадима Каганова грають багато колишніх гвардійців Києво-Святошинської ліги, зокрема, такі відомі виконавці як Святослав Вашуленко, Дмитро Корчанов, Денис Віленкін, Петро Комар, Михайло Кот, Альберт Нікітін, Ігор Павлишин, Віктор Ярмоленко та інші. До вашої уваги інтерв’ю прес-служби спортивного клубу «Легіон ХХІ» з Віктором Федоровичем Концураком:

«У нашому клубі є тато. Особливо його турбота проявляється на виїздах ветеранської футбольної команди - в готель поселити, спати вкласти, вранці розбудити, сніданком нагодувати, нікого не забути і всіх привезти на Батьківщину. Федорович - наш тренер, який зумів багатьом «легіонерам» пояснити і показати - що таке футбол і як в нього грати. А ще Віктор Концурак дуже душевна і порядна людина.

1. Трохи про себе - де народилися, виросли, навчалися, працювали?

Народився 8 листопада 1960 року в місті Києві. Школа, армія, потім інститут фізичного виховання і спорту. У 1986 році закінчив інститут і почав працювати в ДЮСШ СКА (Київ). Потім в 1990 році Станіслав Гончаренко запросив мене працювати в команду майстрів «Рось» (Біла Церква). Він тоді був там головним тренером, а я йому допомагав. З 1993 по 2009, з невеликими перервами, працював на тренерських посадах у футбольному клубі «Оболонь» (Київ). У 2003 році їздив у Хмельницьку область, де тренував команду «Красилів» - дочірній клуб «Оболоні», в якій на той час виступали Саша Воловик і Паша Худзік. З 2011 року працюю в «Легіон XXI».

2. Як прийшли в футбол і де?

З чотирьох років спав з м'ячем, чому немало посприяв мій старший брат. Тренувався в дитячій школі «Динамо». Пам'ятаю, коли вперше прийшов на тренування, було багато діточок. З двадцяти чоловік в команду взяли всього лише трьох, в тому числі і мене. Але тоді мені було дуже складно і незручно добиратися на тренування з автовокзалу на Нивки, з трьома пересадками. Та й жили ми з сім'єю скромно, небагато, тому я припинив тренуватися в «Динамо» і перейшов в «Чайку», далі був СК «Дніпро». А в 1985 році мене забрали в школу підготовки «Динамо». Потім вже в армію. І ось з тих пір і до сьогодні я живу футболом.

3. Хобі, улюблене заняття?

Онук. Це найкраще хобі - займатися своїм онуком.

4. До чого ви відчуваєте огиду?

До зради та брехні. Завжди краще сказати правду в очі, аніж викручуватися і що-небудь вигадувати.

5. З ким із коли-небудь існуючих людей хотіли б зустрітися?

З друзями з інституту дуже хотілося б побачитися. Адже інститутські роки - одні з найяскравіших у житті. Дуже шкода, що зараз загубилися контакти і немає ніякого зв'язку з хлопцями.

6. Що найбільше цінуєте в житті?

Свою родину. Для мене завжди було складно розлучатися зі своєю сім'єю. Під час зборів або коли я працював в командах в інших містах, завжди хотілося додому, до сім'ї. Тому  я дуже дорожу цим.

7. Улюблена страва, напій.

Блюдо - картопля і котлети. Це ще тягнеться з дитинства. А напій - пиво. Ще б пак, я стільки років пропрацював в «Оболоні».

8. Сімейний стан.

Одружений.

9. Девіз.

Я максималіст по життю. Завжди вимагаю максимального результату, напевно, це і є мій девіз.

10. Які якості ви найбільше цінуєте у людині?

Працьовитість і любов. Любов - це дуже важлива якість. Багато молодих, на жаль, зараз недооцінюють її, розлучаючись і одружуючись по кілька разів за життя. Вважаю, що справжня любов - це один раз і назавжди. Любов рухає і мотивує. Любов змушує ставати нас краще.

11. Мрія.

Виграти чемпіонат Києва (45+) та Європейську Ліги Ветеранів.