07.05.2021 14:43 439

Ви,напевно,  помітили на стадіонах Київщини цього цікавого чоловіка, який є одним з найуважніших глядачів футбольного дійства. Він робить кілька візитів на тиждень на матчі різноманітного рівня, в тому числі – і на поєдинки під егідою КСРФФ, а потім публікує у себе на сторінці в фейсбук  фотозвіти про побачене.  Філ Хауден – англійський фанат з міста Йорка, однією з пристрастей якого є український футбол. Зокрема, й аматорський футбол. Щовихідних він відвідує по декілька матчів обласного і районного рівнів, а загалом з початку року Філ побував вже більше ніж на 90 поєдинках. Сайт арбітрів Київщини попросив англійця ділитися своїми враженнями про матчі, які він відвідав, але обов’язково – на англійській мові, для того, щоб наші арбітри – початківці мали практику у вивченні найпоширенішої футбольної мови світу. Ці матеріали під назвою «Подорожні нотатки від Філа» регулярно публікуються мовою оригіналу – для тих, хто хоче почитати їх англійською, нижче приведено посилання.

Кілька слів про самого Філа. Він футбольний фанат із Йорка, що на півночі Англії. Також є арбітром із крикету. Одна з його пристрастей – український футбол усіх рівнів, за яким він спостерігає в нашій країні вже 24 роки. Він спостерігав за приблизно 400 іграми в Україні, також подорожує по Європі за нашою національною збірною й бачив наживо кожну гру «жовто-синіх» на великих турнірах. Цікаво, що Філ є давнім прихильником київського ЦСКА, був на всіх матчах цього клубу в Європейський кубках. Новина про відродження армійської команди примусила його фанатське серце битися частіше. Нещодавній локдаун надихнув його дослідити футбол Київської області та відвідати багато нових місць, де є аматорський футбол. Наразі Філ проживає в Києві, куди повернувся з Британії у вересні минулого року. Нещодавно на фіналі в Софіївській Борщагівці, відмічаючи заслуги британця у висвітленні матчів Меморіалу Чанових та популяризації Києво – Святошинського футболу в світі, ми нагородили Філа Ховдена почесним дипломом від КСРФФ та вручили йому сувенірну атрибутику від нашої федерації на добру пам'ять.

http://referee-koaf.org.ua/2021/04/12/podorozhni-notatky-vid-fila-chastyna-1/

http://referee-koaf.org.ua/2021/04/19/podorozhni-notatky-vid-fila-chastyna-2/

http://referee-koaf.org.ua/2021/04/27/podorozhni-notatky-vid-fila-chastyna-3/

http://referee-koaf.org.ua/2021/05/03/podorozhni-notatky-vid-fila-chastyna-4/

Публікуємо нотатки англійця в адаптованому перекладі українською мовою.

З НОТАТОК (04.04.21)

Другий тур цього сезону у вищій та першій лізі Київської області відбувся на вихідних, і вже перші результати показали, що цьогорічні змагання абсолютно непередбачувані. Хвилювання, зусилля та інтриги - у ці вихідні було все. Маючи можливість побачити дві гри в суботу, я подорожував прекрасними околицями Шпитьків  на дуже правильно названий «Парк-штадіон». Викупаний весняним сонцем, це, безперечно, один з наймальовничіших майданчиків для футболу, які я коли-небудь відвідував, оточений високими деревами, що створюють приголомшливий фон для гри. Перший поєдинок був між «Роніним» Лісне та «Соколом» Михайлівка Рубежівка. Я бачив, як «Сокіл» програв попереднього тижня у матчі - відкритті сезону і отримав шок поразки від «Юніора» з  Макарова з рахунком 1:2, тож мені здавалося, що вони зроблять все можливе, щоб  реабілітуватись  проти працьовитої та вправної команди «Ронін», яка може піднести кілька сюрпризів у цьому сезоні. Вирішальний момент у дуже напруженому матчі настав, коли зіграли півгодини. «Сокіл» стрімко помчав вперед, арбітр Титов визнав неприємне зіткнення фолом, правильно призначив пенальті, який гості конвертували в гол. Страж воріт «Роніна»  був несамовитий від люті, відчуваючи, що це було неправильним рішенням, і скаржився на пенальті протягом усього матчу. Тим образливіше було для  Лісного, що це був єдиний гол, і "Сокіл" переміг з рахунком 1:0. Стався химерний випадок, який може зацікавити вас, якщо ви будете суддею. Коли м’яч виходив з гри для вкидання, запасний гравець «Сокола», який лежав біля бічної лінії, торкнувся м’яча, перш ніж той вийшов з гри, відводячи його на кутовий. Арбітр Титов, мабуть, настільки ж шокований і здивований, як і всі, хто спостерігав, махнув жовтою карткою розгубленому запасному. Його товариші по команді "Сокіл" були менш вражені цим непотрібним правопорушенням і незабаром розповіли  колезі свою думку про його поведінку найбільш чіткими словами.

Далі відбулося велике зіткнення дня, минулорічні віце-чемпіони «Джуніорс» Шпитьки проти переможниці турніру Меморіалу Кирсанова «Ниви» з Бузової. «Юніори» - завжди хороша команда, і перспектива їх протистояння з новими амбіційними хлопцями з сусідньої Бузової була справді захоплюючою. «Нива» - це дуже прогресивний клуб і справжній ковток свіжого повітря, який можна додати до обласної футбольної ліги, і вони є моїми фаворитами, щоб виграти титул у 2021 році. Матч не розчарував якістю футболу  -  дуже, дуже високою. Під керівництвом яскравого молодого тренера Марка Мартиненка, «Нива» грає у швидкий та захоплюючий бренд футболу, який чудово дивитись, але «юніори» ні в чому не поступались, хоча й  пропустили гол. Тож, коли феноменальний Іван Сомов вивів гостей уперед лише після годинної позначки, здавалося, що «Нива» забере три очки. Але в титанічній боротьбі до останніх хвилин "Джуніорс" зміг зрівняти рахунок на 88-й хвилині, а Самбурський відправив рикошет з близької відстані в ціль. Це була надзвичайна гра, і особливу похвалу слід віддати судді Кутакову, котрий мав напружений полудень із великою кількістю єдиноборств і справді високим темпом гри, щоб не відставати. Зрештою, нічия стала чесним результатом, але «Нива», підтримана галасливою та барвистою групою прихильників подорожей, відчувала, що скоріше втратила два пункти, ніж набула одного.

Після суботи я не думав, що в неділю відчую такий самий рівень вражень, але, знову ж таки, український футбол ніколи не розчаровує. Я поїхав до маленького містечка Обухів, щоб спостерігати за тим, як місцева команда "Вертикаль" виступає проти «Авангарда» Бзів. Щоб отримати найкращі фотографії, я зазвичай проводжу певний час за воротами команди, яка, на мою думку, збирається поступатися голами. Отже, я пішов за ворота «Вертикалі», розраховуючи вловити вирішальні моменти «Авангарда», оскільки припускав, що колишні чемпіони Київської області виграють комфортно. Це була величезна помилка, тому що після першого тайму без голів «Вертикаль» увімкнула красивий стиль у другому тайміі, а голи Сурмана, Бабаєва та Бойка дали величезну перемогу господарям 3:0. На завершальному свистку футболісти Обухова святкували зі своєю невеличкою армією вболівальників з оголеними  торсами разом із прапорами та піротехнікою, і було зрозуміло, наскільки ця перемога важлива для «Вертикалі». Треба сказати, вони це цілком заслужили, і ти випадково не виграєш з рахунком 3:0. І ви також не отримуєте фотографії голів, якщо ви стоїте не за тими воротами!

Що стосується місця проведення, це був чудовий стадіон, а поле було в чудовому стані. Колись на цьому газоні грав юний Гаррет Бейл! З урахуванням карантинних обмежень, що діють в більшій частині країни, життя гравців та футбольних функціонерів складне, і глядачі не можуть відвідувати матчі. Але найбільше вражає те, як керівники таких клубів настільки добре організували себе, щоб справлятися з необхідними протоколами та обмеженнями. В обох іграх співробітники були готові контролювати вхід і переконатися, що все проводиться в рамках правил. Нарешті, я повинен сказати, що результати роботи арбітрів у ці вихідні були чудовими, а рівень суддівства в українських аматорських лігах продовжує мене справді вражати. Усі рефері дозволили гравцям бути зірками шоу, а також сприяли видовищним, швидким іграм, які було приємно дивитись як особисто, так і в Інтернеті. Це була добре виконана робота. Куди мені їхати наступного тижня? Де б це не було, я впевнений, що це буде ще одна цікава подорож для іноземного відвідувача, який заглиблюється у світ українського футболу.

З НОТАТОК (18/04/21)

Незважаючи на погану погоду та прохолодну температуру, у ці вихідні спекотно було в лігах Київської області з безліччю видовищних ігор та кількома потрясіннями на шляху. Мені пощастило побачити чотири матчі, по два в кожному дивізіоні, і всі чотири з них були дуже приємними для перегляду будь-яким футбольним вболівальником. У суботу я поїхав на стадіон "Чемпіон" в Ірпінь, акуратний стадіон із чудовими зручностями, де відбулися два матчі Прем'єр-ліги. В першому побачив, як місцевий клуб та чинний чемпіон  Київської області «Кудрівка» приймав «Ронін» Лісне, і, на думку багатьох, мав би комфортно перемогти вдома. У минулому сезоні "Кудрівка" була гідним чемпіоном і нещодавно підтвердила це перемогою над "Соколом» Михайлівка Рубежівка в Суперкубку області. Однак, у цьому сезоні спостерігається деяка нестабільність, яка стає притаманною для гри чемпіонів, і, знову ж таки, виявляється певна вразливість, коли вони намагаються захистити свій титул. «Ронін», який зіграв у справді приємний швидкісний футбол, здобув заслужену перевагу на 16-й хвилині після яскравої комбінації. Після цього «Кудрівка» «сопіла і пихкала», але час минав, і невдовзі до фінального свистка, здавалося, що гості заберуть очки собі. Однак, на другій хвилині компенсованого часу команда Олександра Протченка знайшла порятунок, забивши майже останнім ударом гри. Зрозуміло, що «Ронін» був пригнічений, оскільки арбітр Кутаков, який твердо контролював події на полі, свиснув, щоб закінчити зустріч за нічиєї 1:1. Далі був «Сокіл» Михайлівка Рубежівка, який приймав аутсайдерів «Городок-1998» Васильків - команду, яка програла свої перші поєдинки і якій вкрай потрібні очки, щоб відірватися від нижньої частини таблиці. Те, що відбулося далі, було абсолютно неймовірною грою, яка  довго житиме в моїй пам'яті. Це мав бути напружений день для арбітра Дубиківського, який дуже добре впорався із посиленням тиску як з поля, так і поза ним, у шаленій грі у футбол. Після дуже рівного початку «Сокіл» вийшов уперед на 26-й хвилині, коли зірковий Джошуа Лагі вдарив чітким пострілом у сітку просто при вході до штрафної. Лідерство тривало лише чотири хвилини, оскільки тоді «Городок» отримав право на пенальті, Старцев впевнено пробив із точки, щоб зрівняти рахунок. У другому таймі на полі все іскрилося, коли воротар «Городка» Тищенко був відсторонений за професійний фол. Звичайно, гості  були проти того, щоб майже всю другу половину грати лише з десятьма гравцями. Через п’ять хвилин «Сокіл» наніс ще один удар  -  Лаґі з гострого кута пробив м'яч повз запасного воротаря і зробив рахунок 2-1. Попри примарні шанси, чоловіки з Василькова викликали сенсацію, в яку ви б не повірили. Незважаючи на те, що вони були в меншості, на 72-й хвилині гості виграли пенальті, який В'ячеслав Панфілов відправив у ворота, а потім, коли «Сокіл» відчайдушно пішов уперед, щоб вирвати перемогу, Панфілов відірвався один-на-один з голкіпером, і після того, як воротар врятував після першого удару, таки заштовхав м'яча у сітку, щоб дати «Городкові» неймовірну перемогу. Треба сказати, це показало неймовірну згуртованість, рішучість та командний дух від «Городка», щоб виграти цю гру. Пізніше «Сокіл» описав поразку як "трагічну комедію", але визнав, що в цьому винні лише вони самі.

Неділя розпочалась поїздкою на інше ошатне сучасне місце - Міський стадіон у Вишневому. Пропонований поєдинок - «Гатне» проти «Кристал» Яготин у «матчі дня» в Першій лізі  Київської області. Я можу з повною впевненістю сказати, що той, хто фінішує вище «Гатне» в лізі, стане чемпіоном. І, на мою думку, ніхто не зможе. Тренер Юрій Балашев досконало організовує свою команду, влаштовує теоретичні заняття за допомогою своєї тактичної дошки та пристрасних мотиваційних переговорів, і «Гатне» є абсолютно динамітом та чудовою футбольною командою, за якою слід спостерігати. Ви не можете не задатися питанням, якби вони були у Прем'єр-лізі цього сезону, чи вони були б  на вершині турнірної таблиці? У складі «Гатне» слід згадати одного гравця - колишнього ветерана «Маріуполя» та «Ворскли» Івана Кривошеєнка. Незважаючи на те, що наступного місяця він наближається до свого 37-річчя, за ним все ще радісно спостерігати. Його контроль і бачення все ще на милю вище цього рівня, і ви можете зрозуміти, чому він провів стільки ігор в українській Прем'єр-лізі, і чому він мав таку вражаючу кар'єру. Він гравець «Rolls Royce», і я люблю спостерігати за ним на м'ячі. «Кристал» добре розпочав сезон, але не мав абсолютно жодних шансів, дозволивши гатненцям повести в рахунку вже на першій хвилині. Зробіть це проти фаворита, і вас покарають, і саме це сталося, «Гатне» забив шість голів (у тому числі соковитий удар Кривошеєнка та два голи Рибцова), а Яготин зміг похвалитися лише одним у відповідь, і навіть це було автоголом. Його творцем став Михайло Денисов, який вирішив надолужити цю чорну позначку, забивши два голи в протилежні ворота, піднявши руки, як боксер, щоб відсвяткувати свої досягнення, і навіть попросивши зробити жартівливе фото з трьома м'ячами після гри. Це вважається хет-тріком? Не думаю, що досвідчений 35-річний стійкий воїн буде надто турбуватися цим фактом  після такої чудової перемоги.

Фінальна гра вихідних була на "Арсенал-Арені" в Щасливому, куди я поїхав до «Авангарда» Бзів, який зазнав раптової поразки в Обухові минулого тижня, та «Вікторії» Забір’я, дуже перспективної команди. Перший тайм був зіграний при жахливому світлі з точки зору глядача, але це не вплинуло на гравців, які брали участь у повнокровній зустрічі під пильним оком арбітра Мартиненка. Після першого тайму без голів, матч ожив, коли на користь «Авангарда» призначили пенальті, Бутенко перехитрив  воротаря. Потім Бзів повів у рахунку 2:0, забив Онопченко, але згодом "Вікторія" відквитала один гол після свого пенальті. Однак Онопченко додав третій гол, який був трішки сумнівним з огляду на можливий офсайд. Незважаючи на протести, його зарахували і цього було достатньо, щоб надати «Авангарду» очки. Отже, чергові фантастичні вихідні футболу Київської області. Цього сезону в обох дивізіонах відбуваються чудові речі, і ажіотаж тільки розпочався!

З НОТАТОК (25.04.21)

Таблиці ліг починають формуватися в обох дивізіонах Київської обласної ліги, і це були чергові захоплюючі вихідні, наповнені матчами. Мені пощастило бачити по дві гри в кожному змаганні, починаючи з подвійного слоту  в Софіївській Борщагівці. Новенький «Спортивно-культурний комплекс Софіївський» дуже вражає, і це  справжнє задоволення його відвідати. Він пропонує не лише сучасні футбольні споруди, але й цілий ряд інших культурних аспектів, і це місце, яким можуть пишатися місцеві жителі. У комплекті з трибуною, системою звукозапису та великим табло конструктори зробили велику роботу у будівництві спортивного дому в цьому районі. Першим поєдинком у суботу була домашня «Софія», яка зіткнулася з чемпіоном Першої ліги минулого сезону "Дружбою» Мирівка. "Дружба" мала багатообіцяючий дебютний початок  у вищому дивізіоні, і пішла у гру, як фаворити на очки. Однак «Софія» також є талановитою стороною, і тому здавалося майже неминучим, що з фактором домашньої переваги гра закінчиться внічию. І це сталося - команди розіграли віддані і завзяті 0:0. Гру чудово провів талановитий арбітр Денис Шурман, і саме цього ви очікували від рефері ФІФА, який нещодавно виступав 4-м офіційним представником відбіркового матчу чемпіонату світу між Австрією та Фарерськими островами, а також у матчах Ліги Європи до цього. 34-річний житель Вишневого провів приємний та комфортний день, незважаючи на атлетичну природу зустрічі. Наступною була ФК "Калинівка" проти "Сокола» Михайлівка Рубежівка, який сподівався позбутися спогадів від шокової поразки минулого тижня. Команди зіграли ще одну дуже рівну гру та чергову нічию 0:0. Під наглядом Сергія Задирана  єдиною визначною подією стала червона картка для калинівця Олексія Мілютіна, що сталася за 12 хвилин до кінця, але «Сокіл» не зміг скористатися своєю чисельною перевагою за такий маленький час, що залишився, і результатом стало чергова патова ситуація.

Хоча в іграх, які я бачив у суботу, голів не було, в неділю був зовсім інший калейдоскоп, коли я їздив до химерного села Забір’я Києво-Святошинського району, щоб спостерігати, як їхні представники «Вікторія» стикаються з «Ардісом» Триліси, яких я ніколи раніше не бачив. Це був мій перший візит на стадіон «Нептун», і було приємно бачити доглянуте трав’яне поле, що я нечасто бачив в українському аматорському футболі. Це було дуже привітне місце, і на матчі було багато мешканців села, які спостерігали за соціально-дистанційованою акцією. Навіть сусідня автобусна зупинка поруч зі стадіоном була красиво та художньо оформлена на футбольну тему.

Я не уявляв, чого очікувати від цих двох сторін Першої ліги в середині таблиці, але обидві команди дали сто відсотків і влаштували яскраву гру у футбол. На 29-й хвилині Сергій Мацапула вивів «Вікторію» вперед із вдалим голом, але незабаром «Ардіс» був також на рівні, коли Артем Васильєв зрівняв рахунок для гостей. Однак до того, як арбітр Денис Божко зробив свисток за перерву, Мацапула вражаючими зусиллями відновив перевагу господарів, коли вистрілив у верхній кут воріт. За 2-1 «Ардіс» відчайдушно намагався відновити рівновагу, але вбивчий момент настав на 77-й хвилині, коли Олександр Змієвець забив третій гол за Забір'я і вивів «Вікторію»  на дистанцію в два голи - 3-1. Це була справді видовищна гра, і я точно завітаю сюди ще раз, бо це дійсно емоційне дійство, на яке я можу розраховувати як гість на «Нептуні». Фінальною грою вихідних став візит до Щасливого, щоб побачити, як «Авангард»  Бзів взяв участь у боротьбі за «Альянсом» Бровари. Зараз я вже досить добре знайомий з «Авангардом», який бачив  уже кілька разів, але востаннє, коли я бачив Бровари, вони були добре «биті» в кінці минулого сезону, закінчивши той рік в ранзі аутсайдерів. Однак після гідного початку нового сезону ця команда "Альянс" значно вдосконалена, і, хоча я очікував перемоги «Авангарда», я також очікував, що це буде вперта гра. Мій передматчевий прогноз виглядав певним, коли Бзів повів у рахунку вже через 11 хвилин, Онопченко забив гол, щоб окреслити період раннього домінування для Бзова. Здавалося, це буде легкою перемогою для «Авангарда», але «Альянс» зібрався і почав грати у приємний, відкритий футбол. Вони були винагороджені за півгодини, коли Яковенко закінчив атаку розумним фінішем, щоб вирівняти рахунок на 1-1. Потім поєдинок створив неймовірну інтригу, коли в компенсований час першого тайму захисник «Авангарда» Станіслав Самар зупинив наступаючого броварчанина фолом останньої надії, і арбітр Катерина Усова не мала іншого вибору, крім як наказати гравцеві піти з поля. Другий тайм проходив за жорстким сценарієм, і багато команд, які залишилися в меншості, капітулювали б за цих обставин. Але дух «Авангарда» засяяв новими барвами, і вони знайшли достатньо вогневої сили, щоб забити ще два голи. Пенальті від Зайця та зусилля Килипенка на останній хвилині дали їм чудову перемогу 3:1. Суддя Усова провела дуже гарну гру, і, як стороннього спостерігача з Англії, мене вражає, скільки кваліфікованих жінок-арбітрів в українському футболі. Катерина Монзуль вже судила "українську класику" між "Динамо" та "Шахтарем" та працювала на міжнародному рівні, а за нею стоїть безліч талановитих жінок на всіх рівнях української гри. У цьому плані Україна випереджає Англію принаймні на десятиліття, і коли ви думаєте про популярність англійського футболу у всьому світі, це може вас здивувати. Але лише в цьому місяці, у квітні 2021 року, Ребекка Уелш стала першою жінкою-рефері, яка працювала на матчі в Англійській футбольній лізі, коли вона була призначена на перемогу «Порт Вейла» над "Харрогейт Таун" у Лізі 2 (4-й рівень) з рахунком 2:0. В англійському футболі жінки-арбітри борються за можливості, зате в Україні їх талант поважають набагато більше, а для українських тренерів та гравців жінки в ролі рефері є звичайною частиною ігрових днів. Щодо цієї позитивної ноти українського футболу, я хотів би зробити висновок, сказавши, що всі гравці та арбітри на цих вихідних справді добре попрацювали, і наступного тижня  буде не легше. Бойові дії проводяться в обох лігах, причому «Нива» Бузова очолює пелетон у гонці Прем'єр-ліги, а СК «Гатне» та «Вертикаль» Обухів - ранні лідери у Першій лізі. Але чи будуть вони там наприкінці сезону?

З НОТАТОК (01.05.21)

Перш за все, я маю розпочати з привітання всіх читачів із Великоднем! Як вам можливо відомо, у Великобританії ми святкували Великдень кілька тижнів тому, тому було приємно мати другий шанс тут, в Україні. У неділю вранці я прокинувся від звуку дзвонів у Володимирському соборі вдалині, і це створило приємну атмосферу. Звичайно, Великдень означає свята, а свята означають багато футболу. Хоча через сімейне святкування цього важливого православного фестивалю і Прем'єр-ліга Київської області, і Перша ліга зіграли в суботу, що обмежило мої можливості щодо відвідування календарних матчів у вихідні дні. До речі, це не скарга, навіть футболістам потрібно трохи відпочити! Як прихильник футболу, я люблю бути максималістом, і тому найкраща можливість для кількох хороших матчів вийшла на стадіоні "Чемпіон" в Ірпіні в суботу, де два поєдинки Прем'єр-ліги були зіграні один за одним. Місце проведення було розслаблене сонячним промінням, і умови були абсолютно ідеальними для прихильників, які повернулися на стадіон вперше після пом'якшення карантинних обмежень  на Київщині. Першою грою була «Кудрівка» Ірпінь проти ФК «Калинівка», і це виявилося дуже впертою зустріччю. Обидві команди почали грати на максимальних обертах, але обом не вистачило трохи вигадливості в атаці, щоб потрапити в протокол. Це не стало несподіванкою, коли перший тайм закінчився 0:0. Інтрига зародилася в суперечливих обставинах на 52-й хвилині. Коли господарі атакували, шукаючи першого гола, м'яч з лівого флангу був перекинутий на ближню стійку, де провідний стрілець «Кудрівки» Максим Гида переправив його в сітку. «Калинівка» апелював до асистента арбітра щодо офсайду, який так і не був зафіксований, і це викликало обурення гравців, а провідний захисник Олександр Касьяненко був вилучений за свої протести. Це була визначальна сцена в сценарії гри, і суддя Кирило Гринь зазнав величезного тиску, аби він скасував це рішення.

Подивившись кілька разів на відтворення відео, я повинен сказати, що з кута зйомки важко сказати, чи форвард "Кудрівки" стоїть перед правим захисником «Калинівки» чи ні, тому неможливо визначити, чи були протести  виправдані. Однак важливо пам’ятати, що арбітри мають частку секунди, щоб прийняти рішення, і тому, якщо я не можу сказати, переглянувши це сто разів у повільному темпі, як хтось з них міг бути впевненим у своєму рішенні у запалі гри? «Калинівка» хоробро боролася за те, щоб повернутися в гру, але в цій грі обставини завжди були проти неї. Смертельний удар по їх надіям відбувся на останній хвилині доданого часу. Богдан Олійник забив другий гол за «Кудрівку», і гра закінчилася 2:0. Цей матч, безумовно, був причиною багатьох обговорень після туру, і я залишу це вирішити експертам! Другою грою вдень була «Сокіл» Михайлівка Рубежівка проти «Софії» з  Софіївської Борщагівки. Битва двох  середняків, але обидві сторони прагнули рухатися до вершини дивізіону. Це була ще одна вперта гра, і, як і в попередній зустрічі, сторони увійшли в перерву без голів. Однак «Сокіл» влучив у штангу у першому ж моменті, потім «Софія» пробила в перекладину, так що, здавалося, голи в цій зустрічі мають надійти. Це була 78-а хвилина, коли нічийна засуха нарешті була подолана. Джокер «Сокола» Адама Сек прорвався в центральній зоні, позбувся опіки  захисника «Софії» і чітко пробив під дальню стійку. Святкуючи, він підняв руки догори і показав на небо, що у Великодні вихідні було приємним нагадуванням. Я часто дивувався, чому гравець класу Адами знаходиться на лавці запасних. Пізніше я дізнався, що він на шляху до одужання від важкої хвороби і все ще повертається до свого пікового рівня ефективності, і це пояснює, чому його використовували як запасного гравця проникливі тренери «Сокола». Отже, тепер я розумію, чому Адаму використовують більш економно, але цей переможний гол додасть йому  впевненості та удачі в його прогресі. «Софія» - міцний горіх, і я знаю це, побачивши їх сильний, переконливий виступ минулого тижня. Але там, де у них можуть виникнути проблеми в цьому сезоні, - це забивання голів, і, хоча вони наполегливо працювали і демонстрували фантастичну якість у своїй атакуючій грі, я переживаю, що їм зараз не вистачає вогневої сили. Це було додатково проілюстровано, коли «Софія» продовжувала втрачати можливості, а «Сокіл» на 84-й хвилині збільшив рахунок до 2:0 ударом півзахисника Дмитра Васильєва, щоб застовпити перемогу. На мою думку, Васильєв - один з найкращих гравців Прем'єр-ліги Київської області. Він є півзахисником традиційного англійського стилю - жорсткий у відборі, рухливий, добре працює  на м'ячі і може підібрати чудовий пас. І, як показала його приголомшлива гра в суботу проти «Софії», він також може забивати голи. Він нагадує мені про традиції великих англійських гравців середини поля з минулих років, таких як Стів Макмехон, Девід Бетті та Марк Нобл. Він є відцентровою силою машинного відділення «Сокола» і за ним чудово спостерігати.

Суддею цієї гри був досвідчений арбітр Дмитро Кутаков, і його також цікаво спостерігати, адже, зрештою, гра - це не тільки гравці. 43-річний рефері у традиційному стилі, подібний до суддів, яких я бачив в Англії, коли  підріс. Твердий, але справедливий, чіткі рішення та пояснення, але ніколи не приймає жодних зворотних реакцій чи дурниць. Це відразу завойовує повагу та довіру гравців, а також вболівальників, які потім бачать, де проведені «червоні лінії» гри протягом 90 хвилин. Арбітр Кутаков має багатий досвід, включаючи 82 матчі в українській Прем'єр-лізі, тож він є  одним із провідних арбітрів Київської області, якого справді цікаво бачити в дії зблизька. Отже, «Сокіл» закінчив переможними 2:0. Хоча я нейтральний прихильник цього матчу, але прес служба «Сокола» жартувала зі мною на своїй сторінці у Facebook перед грою, що я бачив, як вони грали чотири рази, і ніколи не бачив, як вони перемагали. Може, це була моя вина, коли я їх споглядав? Щоправда, не зараз. На моє полегшення. Нарешті, жалкуючи, як я пропустив Першу лігу на цьому тижні, важливо згадати неймовірний бій на вершині таблиці між СК «Гатне» та «Вертикаллю» Обухів, який відбувся у Вишневому в суботу. «Гатне» на гребені хвилі після перемоги на турнірі Меморіалу Чанових у ніч на середу, рано повели перед, але через 63 хвилини опинилася в ролі наздоганяючих 1:3. Жовті наполегливо атакували, щоб врешті зіграти внічию 3-3, але який несподіваний виступ «Вертикалі» і яка дивовижна гра – футбол!