10.03.2023 20:02 393

На минулих вихідних завершився груповий етап Меморіалу Чанових. Останньою командою, яка буквально застрибнула на ходу в чвертьфінальний поїзд, став ФК «Вишневе». Команда Володимира Шумунова могла б поборотися в нашій лізі за приз глядацьких симпатій, адже вона грає у видовищний атакувальний футбол, але в той же час змушує своїх шанувальників запасатися відрами корвалолу і пачками валідолу. Недаремно сам «коуч» називає своїх футболістів «вершниками без голови» і вважає епітет «авантюрний» по відношенню до манери гри ФК «Вишневе» - компліментом. На думку ді-джея «Шума» аматорський футбол має нести радість і самим футболістам, і глядачам на стадіоні, тому будь-які тактичні шори, «автобуси» в обороні та інші способи сушити гру – це зло, яке вбиває саму суть «короля спорту». Можливо, саме через таку філософію ФК «Вишневе» вже не один рік топчеться біля п’єдесталу пошани районної ліги, але ніяк не може туди заскочити, бо втрачає дуже багато потрібних очок на останніх хвилинах матчу. Але «містянам» є чим пишатися -  на їх поєдинках завжди багато шанувальників, які ревно підтримують своїх улюбленців. Перед чвертьфінальними матчами Меморіалу Чанових прес служба ГС БРАФ звернулася до незмінного тренера та спортивного директора ФК «Вишневе» Володимира Шумунова  з проханням відповісти на  кілька питань.

Як почуваєтеся в ролі «lucky loser»  (щасливих невдах), виражаючись тенісною термінологією, адже ваша команда пробилася в чвертьфінал лише за додатковими показниками?

Чесно кажучи, коли ми завершили груповий турнір, я спочатку думав, що ми вилетіли. Гадав, що з групи виходять дві команди. Тому звістка про те, що ми таки в чвертьфіналі, була приємною несподіванкою. Хто ж, як не ми, має бути тими щасливчиками! Впевнений, що мої хлопці заслужили на таку посмішку фортуни.

Які завдання у команди на Меморіалі Чанових? Які враження від турніру?

Коли ми починали цей турнір, головне завдання було – зібрати хлопців на кожний наступний матч. Ми дуже важко виходили з зими. В команді повно травмованих футболістів, зокрема, не можуть допомогти Літаш, Бондар, Ніколенко, Демчук, Тоцький, а це все гравці основного складу,  та й часи нині такі, що думати про якусь далеку перспективу не доводиться. Але поступово хлопці розігралися і поліпшували свою гру від матчу до матчу. Почали погано, десь може й фортуна від нас відвернулася, але в останніх матчах групи виглядали значно краще. Ми традиційно беремо участь в Меморіалі Чанових, бо через такі матчі набирати форму легше, ніж через виснажливі тренування. Для нас матчі Меморіалу – це тренування з підвищеною відповідальністю. Ми переглядаємо нових виконавців, залучаємо здібну молодь, тим паче у нашій клубній академії (тренери А.Хилюк та В.Дробот) якраз підросли юні гравці, і кілька з них вже зіграли за першу команду саме на цьому турнірі. А взагалі матчі Меморіалу, як завжди, проходять у цікавій боротьбі, і самі змагання добре організовані. 

Які плани на сезон у вашої команди?

Говорити про якісь плани у воєнний час, напевно, буде надто самовпевнено. Потрібно виходити на кожний наступний матч, бажано – його вигравати, щоб наші глядачі отримували задоволення від футболу. І дякувати ЗСУ за саму можливість грати в улюблену гру. Але ми – за видовищний футбол, можливо, десь і на шкоду його величності результату. Звісно, команда скучила за трофеями. Можливо, в цьому сезоні нам пощастить виграти медалі в першій Бучанській лізі та поборотися за кубковий фінал. У нас команда хоче розвиватися, попри складні часи. Я би хотів зробити у Вишневому максимально крутий клуб професійного рівня. У нас для цього все є – і чудовий стадіон, і хороша клубна академія, і амбітні сусіди – суперники, які не дають нам розслабитися. Але в них, наших земляків – суперників, шансів нас випередити мало, бо футбол у Вишневому – це я. Навколо мене все крутиться, і на даний момент я – «хрещений батько» вишнівського футболу.  

Які зміни в складі та на тренерському містку?

На тренерському містку у нас змін бути не може, бо я – тиран і диктатор. У нас в команді жодної демократії. Всі рішення я ухвалюю одноосібно. А щодо складу, то на відміну від попередніх років тепер у нас акцент на доморощених виконавців. Я хочу, щоб за ФК «Вишневе» грало максимум місцевих хлопців. Плюс старожили клубу, вікові гравці, до яких у нас завжди шанобливе ставлення.  Період афроамериканців закінчився. Дякуємо нашим легіонерам на чолі з легендою клубу, «сонячним хлопчиком» Патриком Ігбе,  за роки, проведені в клубі, але наразі жодного з них в команді не залишилося. Є в нас серйозне поповнення, передусім, з команди – конкурента «Вишні». Я поважаю і Романа Сташківа, і Юрія Миколаєнка, але між двома провідними командами міста відносини досить напружені. Можливо, вони нам трішки заздрять, що ми без виснажливих тренувань та серйозних фінансових вкладень граємо не гірше за них. Тому перехід Артема Христюка, Євгена Донченка та, можливо, Владислава Карпука (він наразі через травму грати не може) – це трансферна бомба у нашому місті. Також поповнили нашу команду перспективні київські хлопці Фокін і Курилець. Є два переселенці з Енргодару, які також підсилили наш потенціал. Мова про хавбека Слєсарєва та голкіпера Савенка (до речі, брат останнього захищає ворота збірної України по футзалу). Ну, і будемо підключати нашу здібну молодь з клубної академії. Щодо втрат, то я вже сказав про відхід наших афроамериканців. Можливо, залишить нас ветеран Максим Коробка, який зараз проходить перегляд у «Софії». Плюс  ми вже не розраховуємо на  Євгена Юрка, який, схоже, втратив інтерес до футболу.    

Що скажете про розвиток футболу в рідній громаді?

Зараз настали важкі часи для розвитку спорту, але на це є об’єктивні причини. У країни наразі інші пріоритети. Але ми справляємося завдяки меценатам, які зацікавлені в тому, щоб команда продовжила існувати. Мова про Андрія Юнчиця, Дениса Починкова, Василя Бухонського, нашого президента Сергія Пишного та інших небайдужих людей.  Наразі маємо зберегти футбол у Вишневому, а планувати якусь перспективу будемо після нашої Перемоги. Найближчим часом будемо виїжджати на старому багажі. Головне, що є хороший і комфортний стадіон, а про розвиток будемо думати у мирний час.  

Що скажете про свого суперника в чвертьфіналі?

Зізнаюся, що достеменно нічого не знаю про «Чайку-2». Жодного разу не бачив їх у грі в поточному сезоні. Але знаю, що команда з Петропавлівської Борщагівки добре розвивається, значно зміцнила свій склад. Відзначу їх крутий  характер, бійцівський дух. З ними будемо грати з листа, без особливої підготовки. Мені самому цікаво, як мої «вершники без голови» зіграють з командою, схожою на нас за ігровою манерою та характером. Так що це буде гра «без страху і докору, з відкритим забралом». Глядачам сподобається!

«Чайка-2» (ПП Борщагівка) – ФК «Вишневе». 12 березня, 10.30. Вишневе, стадіон «Центральний».

Арбітри В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка), М.Сліпко (Макарів), О.Бучаков (Крюківщина)