24.05.2023 10:29 220

Сьогодні свій ювілейний день народження відзначає наш земляк, представник Бородянщини в керівництві обласного футболу - технічний директор ГС КОАФ, куратор футбольних змагань на Київщині Валерій Петрович Валерко. З цієї славної нагоди Бучанська футбольна спільнота сердечно вітає ювіляра та надсилає йому щирі слова подяки за багаторічне служіння футболу, предметну та фахову допомогу в розвитку районного футбольного господарства, влучне та красиве «золоте перо» в його руках, енциклопедичні знання з історії футбольної Київщини! 

Шановний ювіляре! Бажаємо Вам чудового настрою, міцного здоров'я, родинного затишку, молодечої наснаги та втілення всіх мрій і бажань! А найголовніше, мирного неба над головою та нашої спільної Української Перемоги!

Нагадаємо, Валерій Петрович Валерко народився 24 травня 1953 року в селі Устинівка Малинського району Житомирської області, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, працював у бородянській газеті "Вперед", звідки потрапив у велику журналістику. Був заступником головного редактора газети "Український футбол", спортивним оглядачем "Вечірнього Києва" та "Київської правди". Із 1993 року входить в керівні органи київського обласного футболу - член виконкому, перший заступник КОФФ, з 2017 року - технічний директор та голова комітету з проведення обласних футбольних змагань. Валерій Петрович - Заслужений журналіст України (2004). Почесний працівник  фізичної культури і спорту України (2008). «Людина футбольного року в Україні – 1998»,  найкращий футбольний оглядач України 1998 року.  Лауреат премії  «Золоте перо» (2002), найкращий спортивний журналіст України  2002  року.  Нагороджений найвищою відзнакою Національної спілки журналістів – почесним знаком «Зірка української журналістики» (2006). Відзначений Почесними грамотами і подяками Київського міського голови і Київської обласної державної адміністрації. Член виконавчого комітету Київської міської федерації футболу (1994-1998). Член виконавчого комітету Київської обласної федерації футболу, пізніше – Київського об’єднання асоціацій футболу з 1993 року. Перший заступник голови КОФФ з 2009 року, технічний директор КОАФ з 2017 року.

Ніхто не скаже краще за ювіляра, аніж  колишні колеги - журналісти з бородянської газети «Вперед»: «Дата його народження ознаменована в календарі, як День слов’янської культури і писемності, отож, можливо, саме тому його покликанням на все життя стали ручка, блокнот і копітка робота над словом. Важко повірити, але сьогодні заслуженому журналістові України, почесному працівнику фізкультури і спорту, найкращому футбольному оглядачу України 1998 року, найкращому спортивному журналістові України 2002 року, лауреату премії «Золоте перо», кавалеру найвищої відзнаки Спілки Журналістів України – почесного знаку «Зірка Української журналістики», технічному директору КОАФ Валерію Петровичу Валерку виповнюється 70 років. Валерій Петрович – знана і шанована в футбольному світі людина, яка брала інтерв’ю з найвідомішими спортсменами і тренерами, об’їздила пів-Європи з іменитими футбольними командами, а за глибокі знання в футбольній статистиці не один фахівець називав Валерія Петровича «ходячою енциклопедією» українського футболу. Валерій Валерко – автор календарів-довідників клубів вищої ліги України ЦСКА (Київ) та «Борисфен» (Бориспіль), він – засновник книжкової серії «Київщина футбольна»  і нині справедливо вважається метром футбольної журналістики, кожне слово якого ціниться на вагу золота для колег - початківців. Вітаючи ювіляра, Бучанщина пишається тим, що старт у велику журналістику Валерій Петрович узяв саме зі шпальт бородянської газети, прийшовши сюди випускником Київського державного університету імені Тараса Шевченка і пропрацювавши десять років у місцевій «районці», звідки йому вже простелилася стежка у «Київську правду» та «Вечірній Київ» і до тих сяючих висот журналістської професії, яких він сягнув сьогодні.  З роси і води вам, шановний ювіляре! Нехай не сповільнюється ритм життя і свіжа думка, нехай не затуплюється невтомне перо, нехай цілий рік вам пахнуть травневі конвалії, а зозуля накує ще багато щасливих, плодотворних років»!