27.06.2023 22:14 805

Передмова до фінального матчу кубка Бучанського району

Ось і прийшов час творити історію. 28 червня в день Конституції України відбудеться перший фінал кубка Бучанського району з футболу. За почесний трофей будуть змагатися кращі кубкові бійці поточного сезону – «Білгород» з Білогородки (Білогородська ОТГ) та «Олімп» з Дмитрівки (Дмитрівська ОТГ). Обидві команди це право заслужили. Нижче є детальний огляд їх шляху до «Уемблі», звиняйте, до Міста-Героя Бучі.  Саме на головному стадіоні району – «Ювілейному» - вирішиться, хто з цих двох команд підніме над головою почесний трофей і увійде в історію, як перший його володар. Фінальні матчі мають особливий підтекст і драматургію. Тут рейтинги не мають ваги. І неважливо, в якій лізі за рангом виступає той чи інший клуб. В нашому фіналі зустрічаються команди різних вагових категорій. «Білгород» наразі учасник вищої ліги Київщини та посідає другу сходинку у вищому дивізіоні Бучанського району. «Олімп» же є своєрідним збурювачем спокою в поточному сезоні. Команда з Дмитрівки провела вражаючу серію з 11 перемог поспіль і займає першу сходинку в першій лізі Бучанського району. На нас очікує черговий рімейк старої історії про Давида і Голіафа? Все покаже завтрашній фінал, який, до речі, ви зможете побачити в прямому етері на ютуб-каналі БРАФ з коментарем відомого футбольного оглядача Максима Гіленка. І не забуваємо дякувати Збройним Силам України за мирне небо над головою та можливість грати в футбол. Україна переможе!

Кубок Бучанського району.  Фінал. СК «Білгород» Білогородка – ФК «Олімп» Дмитрівка

28.06, 17.00. Буча, «Ювілейний».  Арбітр О.Титов (Гостомель), асистенти арбітра Є.Данильченко (Ірпінь), В.Прикота (Боярка). Четвертий арбітр М.Сліпко (Макарів). Делегат БРАФ І.Іваненко (Бородянка)

Дискваліфікованих на фінал немає

Прогноз восьминого Пауля: 50-20-30

Кращі бомбардири кубка Бучанського району сезону 2022/2023. Д.Бровко (Олімп) – 6, В.Шерех (Кімерка) – 5, В.Маньковський (Забір’я) – 4, А.Рога (СК Аякс-Київ), А.Вдовіченков (Вишня), Н.Калмиков (Олімп), А.Галушко, Є.Чайка (обидва - Забір’я), А.Ігнатенко (Юрівка), О.Муковозов, К.Маркітан (обидва – Мрія) – 3

Дійові особи та виконавці драми під назвою фінал.

Кубковий трофей – просто красень – кубок італійських майстрів з елегантними «вухами» благородного сріблястого кольору висотою майже один метр. На ньому високомистецьке гравіювання з логотипом та написом «Бучанська районна асоціація футболу». Кубок буде мати перехідний характер і на його підставці з часом будуть з’являтися назви команд – переможців турніру. Коротше, все як в Лізі Чемпіонів!

Стадіон – фінал прийме головна спортивна арена Бучанського району стадіон «Ювілейний» в Місті – Герої Бучі (адреса – Нове Шосе,10). Спортивна споруда була збудована в 2001 році з нагоди ювілею тоді ще містечка Буча, звідси й назва стадіону. Перший матч на ньому було зіграно в жовтні 2001 року, а суперниками місцевого футбольного клубу «Буча» були уславлені ветерани київського «Динамо». Цікаво, що перший гол в історії стадіону забив нинішній голова Бучанської міської федерації футболу, член виконавчого комітету КОАФ та БРАФ Василь Олексюк. З тих пір стадіон «Ювілейний» приймав матчі різноманітного рівня, в тому числі й міжнародні. Тут грали національна жіноча збірна України, молодіжна та юнацька збірна України (відбіркові матчі чемпіонатів Європи та змагання Меморіалу Віктора Баннікова). На «Ювілейному» свої офіційні матчі під егідою ПФЛ проводили «Оболонь» Київ та «Нива» Бузова. З сезону 2023/2024 року стадіон отримав атестацію на проведення матчів першої професіональної ліги України. На стадіоні неодноразово проходили фінальні матчі кубка України серед аматорів, кубка та суперкубка Київської області (крайній раз зовсім нещодавно на початку червня цього року між командами «Дружба» Мирівка та «Баварія» Кожанка). Двічі «Ювілейний» приймав матчі фіналу кубка Києво-Святошинського району, і що цікаво в 2002 році у вирішальному матчі брала участь, як і зараз, команда з Дмитрівки, яка, щоправда тоді поступилася забірському «Нептуну» 0:1. Під час навали російських агресорів «Ювілейний» серйозно постраждав, були розграбовані адміністративні приміщення, виведено з ладу табло, на полі – чисельні сліди від артилерійських обстрілів. Але зусиллями адміністрації стадіону на чолі з директором Геннадієм Мамоном рани війни загоїлися, і стадіон готовий приймати спортивні змагання.

Спортивний клуб «Білгород» (Білогородка) – футболки чорні. Команда є одним із старожилів районного футболу. «Білгород» грає в предтечі Бучанської ліги – Києво-Святошинському районі з першого сезону 2000 року, а створено клуб і того раніше – в середині 90-х років минулого століття. Найвищі досягнення білогородців пов’язані з зірковим поколінням тогочасного періоду, серед зірок «Білгорода» 2000-х варто назвати голкіпера Демиденка, захисників Іваницького, Майданова, Єрохіна,  Петровського, хавбеків Тараненка, Плішка, Боровика, форвардів Мнишенка та Пуздрановського. Саме це покоління вибороло найвищі вершини в історії білогородського футболу – друге місце в чемпіонаті Київщини (1999) та дві кубкові вершини Києво-Святошинського району в сезонах 2000 та 2001 років. Нові надії на відродження «Білгорода» відбулося з приходом на пост президента клубу Сергія Пилипенка. Одна із легенд клубу, багаторічний форвард команди вирішив покінчити з перебуванням клубу з такими славними традиціями в нижчих дивізіонах районного футболу, і з 2017 року команда невпинно піднімається сходинками вгору. Команда неодноразово була призером нижчих ліг Києво-Святошинського району, а з минулого року дебютувала після тривалої перерви в чемпіонаті Київської області. Поки що «Білгород» не піднімався на найвищі сходинки, тому вихід в фінал кубка Бучанського району – це шанс на справжню вершину в новітній історії команди. На чолі команди – свій вихованець, молодий тренер Руслан Клименко, у нього свіжий погляд на футбол, його ідеї поступово приносять результат. Для гри «Білгорода» характерний акцент на силовий футбол, тотальний пресинг та швидкий перехід з оборони в атаку, як правило, за рахунок довгих і точних діагоналей.

Символ команди – Сергій Пилипенко. 35-річний таранний форвард і за сумісництвом – президент клубу є одним із футболістів, які символізують естафету поколінь білогородського футболу. Саме завдяки зусиллям Сергія «Білгород» наразі відновлює свої славні традиції і штурмує високі вершини в районі та області.

Зірка команди – Дмитро Панченко. 31-річний вихованець київського «Атлета» є справжнім універсалом, який однаково якісно може зіграти і в захисті, і в атаці. Його вплив на команду важко переоцінити, адже Дмитро є і лідером роздягальні. Ніхто краще за нього не розрядить влучним жартом зайву напругу в молодих партнерів.

Надія команди – Данило Сторожик. 19-річний вихованець київської «Зірки» може вирости в дійсно класного футболіста. В «Білгороді» він отримав найважливіше – впевненість в собі. У нього прекрасне бачення поля, сталеві бійцівські якості і відмінний останній пас.      

Воротарі – Максим Дьогтяр (1999), Іван Однороманенко (1989), Денис Сабатюк (1984).  Захисники – Олександр Бандур (1994), Єгор Берсан (1990), Данило Горбаток (1999), Михайло Дідух (1993), Віталій Дудар (1988), Руслан Клименко (1987), Костянтин Мержан (2001), Павло Нагорний (1993), Кирило Овередний (1994), Дмитро Панченко (1992), Віктор Святенко (1988), Кристіан Турку (1996), Антон Федоренко (2000).   Півзахисники – Сергій Бабюк (1994), Михайло Валага (1996), Вячеслав Ганзевич (1991), Олександр Думанський (2003), Ілля Іваницький (1999), Артем Ільченко (1996), Владислав Ковальов (1999), Кирило Наконечний (2003), Олександр Нікітенко (1988), Сергій Овчинников (1991), Богдан Полюхович (1995), Богдан Прилюдько (2000), Данило Сторожик (2004).  нападники – Микола Бойко (1997), Вадим Леоновець (1999), Сергій Лісовенко (1989), Максим Ломако (1993), Роман Любченко (1991), Сергій Пилипенко (1987). Президент Сергій Пилипенко, спортивний директор Євген Майданов, головний тренер Руслан Клименко, капітан Денис Сабатюк.

Футбольний клуб «Олімп» (Дмитрівка) – футболки салатові. Клуб – один з наймолодших в Бучанській лізі. Його було створено в 2020 році. За короткий час «олімпійці» серйозно додали і прогресують з кожним матчем. Саме їм належить найдовша серія з перемог в поточному сезоні – 11 (!). На даний момент команда посідає перше місце в другому за силою дивізіоні Бучанського району. Найвище досягнення на цей момент – вихід в фінал кубка Бучанського району сезону 2022/2023 років. В активі також бронза футзального турніру «Немеш Кап» 2022 року. В чемпіонаті Києво-Святошинського району – 4 місце в другому дивізіоні (2021), 5 місце в чемпіонаті північних громад (2022). З командою працює відомий український футбольний фахівець Едуард Павлов, з іменем якого пов’язують неймовірний прогрес «Олімпа» в поточному році. Для гри «Олімпа» характерні акцент на стрімкі флангові атаки, швидкий перехід з фази захисту в фазу атаки, дружний та зіграний колектив, чудова атмосфера в роздягальні, прекрасна фізична підготовка.

Символ команди – Олег Головієнко. Його називають легендою дмитрівського футболу, адже в матчах районного чемпіонату він бере участь з 14 років. За плечима Олега 19 сезонів під егідою КСРФФ, а нині – БРАФ. І в кожному з них він відзначався забитими голами, не є винятком і цей сезон (в матчах за дочірню команду «Олімп-2» форвард відзначився чотирма забитими голами). Саме Олег Головієнко є засновником та натхненником ФК «Олімп» Дмитрівка, і саме завдяки йому ця команда невпинно сходить на вершини Бучанського футболу.

Зірка команди - Дмитро Бровко. Капітана «Олімпа» в квітні визнали гравцем місяця в Бучанській лізі. 29-річний хавбек, вихованець київської "Зірки", набрав у поточному році вражаючу форму, продемонстрував стабільно високий рівень гри, затягнув дмитрівців у фінал кубка Бучанського району, забив кілька шедевральних голів, віддав багато "асистів", одним словом - вніс "левову частку" у відміну ходу  "олімпійців" у весняній частині сезону. Одинадцять перемог поспіль - це багато в чому заслуга Дмитра. Особисті показники Бровка  - 14 голів та 10 "асистів" говорять самі за себе. Для гри Дмитра характерні висока швидкість, неповторна техніка, відмінне бачення поля, винахідливість в розвитку атаки і тонке розуміння гри. За це Дмитро удостоївся гучного епітету "Моцарт районного футболу".

Надія команди – Нікіта Гончаров. 17-річний вихованець київської «Ніки» став справжнім відкриттям року і в такому юному віці виборов місце в основному складі «олімпійців». Нікіта відзначається бійцівськими якостями, високою технікою, а до того ж він справжній універсал та командний гравець, в інтересах команди може зіграти майже на будь-якій позиції, але найкраще в нього виходить закривати праву бровку.       

Воротарі – Андрій Брагінець (1991), Владислав Ковтун (1997), Сергій Сафронов (1989). Захисники – Андрій Бєгунов (2002), Микола Богданов (1995), Дмитро Джерепа (1984), Данило Кисіль (1996), Богдан Кондратюк (1987), Олександр Семенов (1993), Петро Фабрика (1992), Максим Шушков (1996), Михайло Щур (2006). Півзахисники – Дмитро Бровко (1993), Нікіта Гончаров (2006), Нікіта Калмиков (2002), Максим Костюк (1996), Артем Кучинський (1994), Олексій Луценко (1997), Олександр Мельохін (1998), Сергій Попов (2005), Валентин Прокопчук (1997).  Нападники – Олег Головієнко (1990), Дмитро Ковтун (2002), Сергій Магула (1997), Максим Столяров (2002). Президент Владислав Ковтун, спортивний директор Олег Головієнко, головний тренер Едуард Павлов, тренер та капітан Дмитро Бровко.

Феміда.

Рефері – Олександр Титов (резиденція - Гостомель). 37-річний вихованець донецького футболу – нині один з топових рефері Київської області. Прийшов у арбітраж з футзалу. Розпочав кар’єру арбітра в 2010 році на Донеччині. З 2016 року працював на матчах другої ліги ПФЛ України, з 2018 року – арбітр першої ліги ПФЛ України. Найвище на цей момент досягнення – робота на фінальному турнірі кубка регіонів УЄФА 2018 року. Основна спеціальність – еколог, вчитель біології. Кращий арбітр Києво-Святошинського району 2021 року. Працював на фіналі кубка Києво-Святошинського району 2020 року («Сокіл» - «Гатне» 1:2) та фіналі Меморіалу Чанових 2021 року («Нива» - «Гатне» 2:5). З 2015 року працював на матчах під егідою КСРФФ, з 2018 року – КОАФ. Людина – взірець в арбітражі – Говард Вебб (Англія). 

Асистент арбітра – Євген Данильченко (резиденція - Ірпінь). Асистент арбітра прем’єр – ліги України.  45-річний вихованець луганського футболу з 2022 року працює на матчах Київської області. Один із топових асистентів арбітра України. За числом проведених матчів у вищому дивізіоні українського футболу (114) посідає перше місце в рейтингу луганських асистентів арбітра. В арбітражі з 2003 року. В минулому професійний футболіст, грав за клуби України та Білорусі на позиції опорного півзахисника. На матчах української прем’єр-ліги працює з 2012 року. В активі Євгена Данильченка – робота на чотирьох півфіналах кубка України, багатьох матчах за участю грандів українського футболу – «Динамо», «Шахтаря», «Дніпра», «Металіста». Зокрема, два матчі Євген провів на знаменитій «Донбас Арені». Неодноразово визнавався кращим арбітром Луганщини, входив у топ-лист кращих українських асистентів. На матчах під егідою БРАФ та КОАФ працює з 2022 року. Взірець в арбітражі – Олександр Войтюк та Сергій Беккер – серед асистентів, Пьєрлуїджі Колліна – серед арбітрів.

Асистент арбітра – Владислав Прикота (резиденція - Боярка). 21-річний вихованець вишнівського футболу буде проводити перший в своїй кар’єрі арбітра знаковий матч. Це свого роду аванс для перспективного рефері. Владислав працює на матчах під егідою КСРФФ та БРАФ з 2019 року, суміщаючи статус арбітра з виступами в Бучанській лізі в якості футболіста за ФСК «Вишня» Вишневе. 

Четвертий арбітр – Максим Сліпко (резиденція - Макарів). Для 28-річного рефері це буде перший статусний поєдинок в матчах під егідою БРАФ. Максим заслужив це призначення старанною та якісною роботою на матчах чемпіонату Бучанського району в сезоні 2022/2023 років.

Спостерігач арбітражу, делегат БРАФ – Іван Петрович Іваненко (резиденція - Бородянка). Один із патріархів Бучанського футболу,Іван Петрович має винятковий послужний список навіть на тлі досягнень найвідоміших представників народної гри в столичному регіоні. Бо він єдиний, хто заслужив офіційного визнання аж у п’яти головних футбольних номінаціях. Як гравець, він був чемпіоном і володарем Кубка Київщини, а в 35 років став ще й переможцем аматорського Кубка України. Як тренер, він вивів на турнірну вершину першості Київщини «Урожай» з Бородянки і неодноразово перемагав з ним на регіональному рівні, ставши найкращим наставником року в області. Як арбітр, Іваненко працював на матчах Другої союзної ліги і свого часу був проголошений найкращим у столичному регіоні служителем футбольної Феміди. Як організатор народної гри, Іван Петрович залишив яскравий слід у сільських колективах Бородянщини та сприяв сходженню на обласний подіум ФК «Ергопак-Еліт» з Боярки, де обіймав посаду спортивного директора. А ще Іван Петрович Іваненко зберігає в особистій колекції почесну нагороду як найкращий директор стадіону в Київській області. Іван Петрович є одним із найавторитетніших спостерігачів арбітрів в Київській області та Бучанському районі.

Шлях до фіналу. 1/16 фіналу.

02.04, 10.00. Шпитьки, «Паркштадіон». +10, хмарно, дощ. Арбітр В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка), М.Сліпко (Макарів), Д.Шут (Шпитьки).

«Олімп» Дмитрівка – «Ютландія» Ірпінь 6:1 (2:0)

О: Брагінець, Щур, Шушков, Бегунов, Богданов, Калмиков, Бровко, Д.Ковтун, Мельохін (Костюк,84), Гончаров, Луценко (Джерепа,74). В.о.тренера Д.Бровко

Ю: Смоляков, Грінка (М.Томін,72), Гупало, Самар, Байдачний, Єфремов, Баранович, Троцько (Шешеня,46, Ульянов,60), І.Дорошенко, В.Максименко, А.Томін (О.Бондарчук,46). Тренер К.Сахаров

Голи: Д.Бровко (29,89,90), М.Гончаров (37), М.Калмиков (57,70) -  Д.Ульянов (73)

Знаний і досвідчений Олімп продемонстрував значно кращий рівень фізичної готовності та злагоджені командні дії. Це й не дивно, адже команда Олега Головієнка тренується вже біля двох місяців, у той час як колектив Олександра Томіна лише нещодавно зібрався та проводив свій перший офіційний матч в сезоні. Незважаючи на гучні імена в заявці на гру, які, як відомо, в футбол самі не грають, «Ютландія» не змогла ефективно зіграти «з листа» та виглядала на фоні мобільних «олімпійців» надто повільною та незіграною. Єдине, що ірпінці можуть собі записати в актив, то це красивий гол Дмитра Ульянова. «Суперсаб» вийшов на заміну і відмінно відгукнувся на флангову передачу, в красивому стрибку забивши головою. Натомість, в складі «Олімпа» можна виділити  багатьох виконавців, але, безумовно, кращим був граючий тренер команди Дмитро Бровко. Невтомний вінгер відзначався швидкістю, мобільністю, хорошим баченням поля та записав на свій рахунок «хет-трик» і  два «асисти».    

2.04, 17.00. Вишневе, «Центральний». +6, дощ, хмарно. Арбітри М.Скрипник (Київ), В.Волинець (Віта Поштова), О.Бучаков (Крюківщина). Спостерігач арбітражу Я.Карабкін (Вишневе).

«Білгород» Білогородка – «Чайка-2» ПП Борщагівка 3:0 (0:0)

Б: Дьогтяр, Дудар, Турку, Овчинников, Думанський, П.Нагорний (Овередний,87), Полюхович, Горбаток (Ковальов,70), Іваницький, Прилюдько (Радчук,88), Лісовенко (Мержан,75, Іваненко,79). Тренер Р.Клименко

Ч: Шпаченко, Борщов (Колядин,79), Краснопольський, Шкарупа (Гергель,85), Морозов, Мар’юшкін, Сезанович (Вовченко,83), Дьяченко, Породько, Мазурик (Каїра,76), Поляничка (Штіфанов,86). В.о. тренера  І.Дубчак

Голи: Б.Прилюдько (58,пенальті,79), П.Нагорний (85). На 18-й хвилині В.Дьяченко (Ч) не реалізував пенальті (вище воріт)

Попереджені Лісовенко, Дудар, Горбаток, Турку (Б), Породько, Краснопольський (Ч)

Це був один з центральних матчів початкового етапу. Він мав скандальний присмак, адже рік тому, ще перед війною, в рамках першого туру Меморіалу Чанових відбулася «куликівська битва» на «Софіївському» за участі кількох футболістів обох команд, в результаті чого матч було припинено, а підсумком зустрічі стали тривалі дискваліфікації та довгий конфлікт між суперниками. І ось нова зустріч. Щоправда, одразу четверо гравців Чайки-2 через  дискваліфікацію не змогли допомогти команді. Мова про Солонину, Морочила, Ливицького та Матвієнка. У Білгорода ж нещодавно відрахували з команди по етичним причинам колишнього лідера та капітана Максима Мельника, а кілька інших нападників, зокрема, Шульга, не могли зіграти через пошкодження. Перший тайм пройшов за переваги борщагівців, у яких, як завжди, активними були Породько та Поляничка. Саме перший змусив «фолити» на собі захисника білогородців у власному карному майданчику, але Владислав Дьяченко пробив з «точки» дуже невдало. До перерви глядачі голів не побачили. Все змінилося в другому таймі. Спочатку Краснопольський, який повернувся в «Чайку-2» після відрядження в «Стоянку» та грав на непритаманній для себе позиції захисника, привіз на свої ворота одинадцятиметровий удар, і на відміну від суперників, Богдан Прилюдько майстерно його реалізував. А потім «наварив» біля своїх воріт молодий голкіпер Шпаченко. Микита за межами свого карного майданчика для чогось почав демонструвати техніку, спіткнувся об м’яча,  і  той же Прилюдько покарав воротаря борщагівців за зайву самовпевненість. А наприкінці гри досвідчений захисник Павло Нагорний поставив остаточну масну крапку після стандарту – 3:0! Білогородці йдуть далі. Слід віддати належне обом командам за чесну гру, джентльменську поведінку та повагу одна до одної.

1/8 фіналу.

08.04, 15.30. Шпитьки, «Паркштадіон». +10, хмарно, дощ. Арбітр Д.Оганєсян (Боярка), М.Сліпко (Макарів), Є.Данильченко (Ірпінь).

«Віннер-СБ» (Боярка) - «Олімп» (Дмитрівка) 0:2 (0:1)

В-СБ: Гавриш, Гребенщиков (Галич,40), Ізотов, Степанюк, Кияниця (Кучеренко,71), М.Яценко (Скорба,46), Є.Бондаренко, Ординський, Бабенко (Харченко,46), Мануков, Кацалап. Тренер К.Лахтадир

О: Брагінець, Фабрика, Шушков, Бегунов (Кисіль,81), Богданов, Калмиков, Бровко, Д.Ковтун, Мельохін (Магула,56), Гончаров, Луценко. В.о.тренера Д.Бровко

Голи: Д.Бровко (27), М.Калмиков (89)

Попереджені Гребенщиков, Бондаренко (В-СБ), Гончаров (О)

Після перемоги над «Соколом» від боярчан ждали чогось особливого, але, як гласить древня футбольна приказка, «порядок б’є клас». «Олімпійці» показали хорошу тактичну виучку та фізичну готовність, і звели нанівець всі намагання Ординського, Кацалапа та компанії хоча б раз запалити «червоне світло» за воротами Андрія Брагінця. Так, ініціативою володів «Віннер-СБ», контроль м’яча був на порядок вищий у номінальних господарів, але до небезпечних моментів біля володінь «Олімпа» справа доходила вкрай рідко. Здається, навіть у площину воріт боярчани так і не влучили. Натомість, індивідуальна майстерність окремо взятого футболіста вкотре вирішила справу. Дмитро Бровко, про можливості якого добре обізнані суперники, тим не менше не перестає дивувати футбольну публіку району на початку сезону. Цього разу він створив маленький шедевр на лівому фланзі. Почав атаку від своїх воріт, обігрався з Мельохіним, здійснив ривок, підхопив м’яча, змістився в центр і потужно, з-за меж карного майданчика, пробив з правої без шансів для Гавриша. Чому захисники не зустрічали, а зачаровано дивилися на Дмитра, як зайчики на пітона, це також питання, яке залишається без відповіді. В другому таймі пішов рясний дощ, який ще більше ускладнив завдання для підопічних Ярослава Єдакова. І чергова «обрізка» біля своїх воріт поховала надії боярчан хоча б на серію пенальті. Миттєве покарання за недбалість не забарилося – простріл того ж Бровка і замикання Калмикова. «Олімп» іде далі… 

9.04, 14.00. Вишневе, «Центральний». +15, хмарно. Арбітри Д.Оганесян (Боярка), В.Остапюк (Вишневе), О.Бучаков (Крюківщина).  

«Факел» (Гостомель) - «Білгород» (Білогородка) 0:1 (0:1)

Ф: Бурдейний, Недождій (Солошенко,55), Пількевич, Лагута, Никитюк, Пищик, Леонтьєв, Свідерський, Гетьман (Козир,61), Дикий (Бишок,73), Фещенко (Є.Омельянов,82). Тренер І.Вакуленко

Б: Дьогтяр, Берсан (Дудар,61), Турку (Овчинников,46), Ільченко (Федоренко,61), Сторожик (Наконечний,61), Думанський (Ковальов,61), Панченко (П.Нагорний,61), Полюхович, Іваніцький (Овередний,61), Прилюдько (Лісовенко,61), Бабюк. Тренер Р.Клименко

Гол: Д.Панченко (42)

Попереджений Фещенко (Ф)

Своєрідне дежавю матчу цих же команд на груповій стадії Меморіалу Чанових. Боротьба за ініціативу в центрі поля, обмаль гострих моментів, «Факел» грав другим номером, а старшому за рангом «Білгороду», попри більший процент володіння м’ячем, не вистачало гостроти в завершальній фазі атаки. Вже на початку матчу хороший шанс мав Недождій, але не влучив у незахищений кут воріт. Був свій момент і в лідера «Факела» Сергія Дикого, проте, і йому не вистачило снаги забити. Натомість, «Білгород» відкрив рахунок у роздягальню. Гол вийшов красивим. Номінальний захисник Дмитро Панченко, який в останніх матчах білогородців перекваліфікувався в нападника, прийняв м’яча  на місці правого інсайду, увійшов у карний майданчик, на замасі прибрав захисника і класно, низом, пробив у дальній кут. Після перерви гра продовжилася в тому ж дусі. «Білгород», маючи набагато довшу лаву запасних, провів серію замін, освіживши гру. А «Факел» такої можливості не мав і в кінці поєдинку десь вже просідав фізично. В одному з моментів феноменальну реакцію продемонстрував голкіпер гостомельців Бурдейний, який перевів на кутовий важкий удар після рикошету…  

1/4 фіналу.

15.04, 15.00. Шпитьки, «Паркштадіон». +10, хмарно, дощ. Арбітр В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка), М.Сліпко (Макарів), А.Тарасюк (Копилів).

«Олімп» Дмитрівка - «Кімерка» Гостомель 2:1 (0:0)

О: Брагінець, Фабрика, Шушков, Богданов, Калмиков, Бровко, Д.Ковтун, Мельохін (Бегунов,89), Кучинський (Магула,80), Семенов, Луценко (Гончаров,65). В.о.тренера Д.Бровко

К: Голубовський, Варес-Блах (Красноусов,46), Д.Венгер, Ігнатенко, Дектярьов (Пугач,49), Яковенко (Самарін,85), Кривенко, Д.Басалкевич, А.Сорока, О.Овчинников, Трофименко (Є.Мокляк,80). Тренер О.Венгер

Голи: Д.Ковтун (65), Д.Бровко (90) – Д.Басалкевич (80)

Попереджені Кучинський, Бегунов (О), А.Сорока, Д.Венгер (К)

Другим півфіналістом кубка Бучанського району став "Олімп" з Дмитрівки. На шпитьківському "Паркштадіоні" за важких погодніх умов (шквальний пронизливий вітер та рясний дощ протягом всього матчу) команда Олега Головієнка у рівній боротьбі з обопільними шансами здолала гостомельську "Кімерку" 2:1 та виборола путівку до кубкового півфіналу! Перший тайм завершився без голів. Найкращий шанс був у Дмитра Басалкевича, але його удар зі штрафного прийняла на себе поперечина. Був шанс і в «олімпійців», але свою команду виручив Голубовський. Основні події розвернулися після перерви. Спочатку важкий удар мокрим м’ячем по голові отримав захисник гостей Дектярьов. Настільки сильний, що довелося зупиняти гру та викликати «швидку допомогу». Відкрили рахунок господарі після банального кутового. Бровко подав, гості м’яча  винесли, але повторна подача завершилася ударом з близької відстані Дмитра Ковтуна – 1:0. Після пропущеного голу «Кімерка» великими силами пішла вперед, а в «олімпійців» з’явилися шанси для їх улюблених контратак. Обопільно гостра гра завершилася голом Дмитра Басалкевича, який виник буквально з нічого. На правому фланзі захисту «олімпійці» для чогось вирішили зберегти м’яча, зіграли необережно, звідти пішла подача, і досвідчений Басалкевич в один дотик переправив її у ворота – 1:1. Здавалося, гра має прийти до нічийної гавані, і долю путівки в півфінал вирішать пенальті, але несподівана «обрізка» в центрі поля призвела до своєчасного пасу Семенова на хід Бровку, а стрімкий Дмитро втік від захисників і технічно реалізував футбольний «булліт»…   

16.04, 15.00. Київ, «КНУБА». +8, хмарно. Арбітри В.Грицай (Митниця), Д.Оганесян (Боярка), Є.Данильченко (Ірпінь).  

«Мрія» (Гостомель) - «Білгород» (Білогородка) 1:3 (1:2)

М: Шайда, Змієвець  (Панов,46), Куянов (Волошин,46), Дубас (Миськов,64), Кордюк, О.Миколайчук, Шиманець (Лілик,88), Маркітан (Воротинцев,69), Хапісов (Яриш,64),  Жавко (Лавренюк,10), Муковозов. Тренер Ю.Яковчук

Б: Сабатюк, Берсан, Турку, С.Овчинников, П.Нагорний,  Горбаток (Наконечний,64), Думанський (Сторожик,68), Валага (Бабюк,68), Іваніцький, Прилюдько (Лісовенко,64), Бойко. Тренер Р.Клименко

Гол: К.Маркітан (16) – С.Овчинников (25), О.Думанський (31), Є.Берсан (90+4)

Попереджені Куянов, Хапісов, Волошин (М), Лісовенко (Б)

Ще вчора 3:1, а сьогодні вже - 1:3! Як швидко в футболі змінюються декорації... Яким коротким є шлях від тріумфу до відчаю... Ще вчора "Мрія" смачно закусила "вишнями" без кісточок, а сьогодні вже «схарчили» саму "Мрію"... на Великодні свята у команди Дмитра Дубаса "крашаночки" виявилися не такими міцними, як у "Білгорода". 1:3 - до півфіналу пробився колектив Сергія Пилипенка! На стадіоні КНУБА першими забили "мрійники" - помилка в центрі захисту призвела до виходу хавбека гостомельців Маркітана на ударну позицію. Але потім на полі "хазяйнувала" молодь білогородців, яка суттєво притисла "Мрію" до власних воріт. Відмінно проявив себе новачок Микола Бойко, який зіграв на позиції форварда. Ще до перерви голами відзначилися Овчинников та Думанський. Особливо красивим був гол останнього - з кута карного майданчика по діагоналі під поперечину. На другий тайм "Мрія" посадила на лаву кількох ветеранів, освіжила склад і зробила все можливе, щоб відігратися. Але не судилося... Хоча тиск на ворота "Білгорода" був суттєвим. Натомість, "Білгород" зусиллями Берсана поставив переможну крапку в одній із контратак. Отже, принаймні в кубку, "Мрію" спинили в чвертьфіналі. В півфінал пройшли СК "Забір'я", "Олімп" Дмитрівка, SC "Гатне" та "Білгород" Білогородка.

1/2 фіналу.

07.05, 10.30. Вишневе, «Центральний». +10, сонячно. Арбітри Д.Шурман (Вишневе), Є.Данильченко (Ірпінь), В.Остапюк (Вишневе). Делегат БРАФ Я.Карабкін (Вишневе)

SC «Гатне» - «Білгород» Білогородка 2:4 (1:3)

Г: Химич, Галкін, Лузан, Скороход, Яблонько (Шаманін,78), Я.Савійсько (Літовченко,46, Денисов,70), Мар’євич, А.Мельник, Щериця, Скрипник, В.Костенко (А.Євтушок,46, Рибцов,74). Тренер Ю.Балашев

Б: Сабатюк, Турку, Дудар, С.Овчинников, П.Нагорний, Панченко (К.Наконечний,84), Горбаток (Сторожик,46), М.Бойко (Ковальов,88), Іваніцький (Прилюдько,84), А.Ільченко (Думанський,46), Ломако (Любченко,79). Тренер Р.Клименко

Голи: Є.Галкін (30,пенальті), Ю.Щериця (54) – М.Ломако (7,38), М.Бойко (18), І.Іваніцький (68)

Попереджені Щериця (Г), Ільченко, Наконечний, Турку (Б)

Боротьби у  протистоянні двох районних грандів не вийшло. «Білгород» був значно сильнішим за своїх опонентів, які, схоже, потрапили в серйозну ігрову кризу. Команда Сергія Пилипенка впевнено взяла реванш за поразку в чвертьфіналі Меморіалу Чанових. Колектив Юрія Балашева перед матчем  не приховував, що основне завдання перед ним – перемога в кубку району. Але ці амбіції не були підкріплені кадровим потенціалом (з різних причин були відсутні основні гравці Левенець, Остролуцький, Пашко, Кривошеєнко, Самбурський), фізичними кондиціями та якістю гри  Натомість, білогородці набрали в квітні хорошу фізичну форму. Їх козирем став стрімкий перехід з оборони в атаку та розкуті флангові крила з моторними вінгерами. Плюс серйозно підсилив атакувальний потенціал команди потужний форвард Максим Ломако. Саме він став героєм півфіналу. Вже в дебюті матчу Максим несподівано пробив майже з нульового кута і майстерно спіймав на помилці голкіпера Хімича (Артур відверто слабо провів цей поєдинок і став одним з головних винуватців поразки). Через кілька хвилин Ломако записав на свій рахунок «асист», прострілив на Бойка, а Микола чітко замкнув красиву комібнацію. Промінь надії запалив для гатненців Андрій Мельник (єдина «світла пляма» в цьому матчі в складі спортклубівців). Він використав помилку Сабатюка і миттєво віддав на Скрипника, а той майстерно поставив корпус на вході в карний майданчик і змусив фолити на собі когось з білогородців. Пенальті чітко реалізував Галкін. Проте, статус-кво гості відновили швидко. Той же Галкін на рівному місці «обрізався» з передачею, а Максим Ломако потужно, без обробки, вистрілив у верхній кут з лінії карного майданчика.  В другому таймі гатненці спробували повернутися в гру зусиллями Андрія Мельника та Юрія Щериці. Перший віддав розрізний пас, другий майстерно, на паузі, переграв захисника та воротаря білогородців. Однак, помилки в захисті звели нанівець всі намагання команди Юрія Балашева перевести гру в овертайм. Просте закидання в центральну зону від Сторожика, оборонці та голкіпер не порозумілися між собою, хто має грати в м’яч, зате всіх випередив Іваніцький і спокійно переграв Хімича, який застиг в напівпозиції. Впевнена перемога команди Руслана Клименка! 

06.05, 16.00. Забір’я, «Нептун». +16, сонячно. Арбітри В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка), Є.Данильченко (Ірпінь), А.Медведєв (Гостомель). Делегат БРАФ Я.Карабкін (Вишневе)

СК «Забір’я» - «Олімп» Дмитрівка 1:3 (0:0)

З: Самсоненко, Ротар, Костогриз, Денесюк, Д.Ситник (Погорілий,72), Мартинов, Кацитадзе, Чайка, Середа-Мануйлов, Маньковський, Галушко (Лясота,60). Тренер В.Незенко

О: Брагінець (Сафронов,82), Богданов, Шушков, Гончаров, Бегунов (Д.Кисіль,56), О.Семенов (Мельохін,82), О.Луценко (Магула,60), Столяров (Кучинський,67), Калмиков, Бровко, Д.Ковтун. В.о.тренера Д.Бровко

Голи: Є.Чайка (88,пенальті) – Д.Бровко (59), А.Кучинський (72), Д.Ковтун (90+1)

Попереджені Середа-Мануйлов, Кацитадзе, Чайка, Самсоненко, Маньковський (З), Бегунов, Богданов, Мельохін, Ковтун, Гончаров (О)  
  
В першому півфіналі зійшлися головні сенсації першого в історії Бучанщини кубкового розіграшу. У нижчих за рангом забірців була перевага свого поля, де приїзджим командам завжди нелегко. Тут, на «Нептуні», є своя переможна аура, яка свого часу дозволила місцевим футболістам зажити слави кубкових королів. Це не жарти, зійти на кубкову вершину в сильному Києво-Святошинському районі аж чотири рази.  Один з носіїв переможних традицій того покоління наразі знаходиться на чолі нинішньої команди. Тренер Віктор Незенко – творець півфінального дива забірців. Він створив команду, яка здобула  п’ять перемог поспіль на початку сезону.  Проте, і в опонентів з Дмитрівки справи наразі йдуть не гірше. У команди Олега Головієнка також п’ять перемог поспіль плюс у них була своя особлива грізна зброя – кращий гравець квітня в Бучанській лізі Дмитро Бровко, який в кожному матчі робить різницю. Матч викликав шалений інтерес районних вболівальників та знавців футболу. Стартовий склад забірців здивував. Через перебір жовтих карток Євтушком та Романенком (двома основними захисниками) Віктору Незенку довелося суттєво переформатувати лінію  оборони. На позиції центрального захисника вийшов досвідчений Денис Ситник, якого ми звикли бачити в ролі нападника.  Склад «Олімпа» був традиційним та бойовим. Хіба кинулася в очі відсутність флангового оборонця Фабрики, якого змінив номінальний хавбек Гончаров. Перші хвилини пройшли за переваги гостей. Господарі дещо хвилювалися, і в дебюті часто грішили неточними передачами. Одну з «обрізок» ледь не використав Бровко, але пробив мимо. Ближче до середини тайму забірці освоїлися на полі і почали створювати моменти біля воріт Брагінця. Сам на сам з голкіпером гостей викотився Маньковський, перекинув «Полтаву», але м’яч зрадницьки влучив у стійку. Ще один вбивчий шанс мав Галушко – він отримав чудовий пас від Чайки прямо по центру воріт і пробивав майже впритул, але Брагінець якимось дивом виручив свою команду. Здавалося, що сенсація може трапитися на радість чисельним забірським вболівальникам, але в команді гостей був футболіст, який вміє робити різницю. На початку другого тайму в простій ситуації помилився Середа-Мануйлов, його поперечну передачу перехопив Бровко і майстерно переграв Самсоненка. Забірці спробували відігратися, проте, «олімпійці» уважно діяли біля своїх воріт та миттєво вибігали в контратаки, користуючись вільними зонами на половині  господарів. Одна з таких контратак пройшла правим флангом та завершилася ударом Калмикова в стійку, а на добиванні першим був Кучинський – 0:2. Тим не менше, забірці знайшли в собі сили на останній штурм і відновили інтригу в матчі. Ротар активно пішов у атаку, отримав по ногах від Богданова і заробив для своєї команди пенальті, який чітко реалізував Чайка. Забірці всіма силами спробували організувати навал, але помилка при передачі призвела до кавалерійського наскоку гостей. Бровко на крейсерській швидкості протягнув м’яча лівим флангом та віддав передачу-«цукерочку» на Ковтуна, а Дмитро вразив уже порожній кут воріт і встановив таким чином остаточний рахунок – 1:3! «Олімп» у фіналі, і це поки що найвище досягнення Команди Олега Головієнка в її історії. Казка «олімпійців» продовжується!