02.04.2024 16:55 452

Огляд завершальних матчів  Меморіалу Чанових

Отже, чотирнадцятий за ліком традиційний передсезонний турнір під егідою ГС БРАФ – Меморіал воротарів Чанових фінішував. Основний підсумок змагань – попри важкий воєнний час, попри постійні повітряні тривоги, нормальне повноцінне життя української нації триває, в тому числі люди грають у футбол. Все це є можливим завдяки нашим Збройним Силам! Україна обов’язково переможе, а українці збережуть свою Державу та зроблять її ще сильнішою! Меморіал Чанових живе і розвивається, змагання користуються популярністю, і минулий уік-енд ще раз підтвердив необхідність такого турніру в Бучанському районному футбольному бомонді. Щодо спортивних результатів, то загальна перемога «Софії» з Софіївської Борщагівки є абсолютно закономірною, турнірна вищість цього колективу відчувалася протягом всього ігрового марафону. Лише команда Івана Старостюка здобула сім перемог з семи можливих, загальні різниця голів 29-6, і це дійсно вражає. Вдалий виступ «Софії» стала логічним підтвердженням пріоритетної уваги до розвитку спорту в Борщагівській громаді, яка вже приносить свої плоди, і це тільки початок великих майбутніх перемог борщагівського спорту. Вище голови стрибнули сільські футболісти з мальовничого Забір’я. Вихід до фіналу команди Віктора Незенка став найбільшою сенсацією змагань, а перемога над фаворитами з «Вишні» в півфіналі - чи не найяскравішою сторінкою нинішнього Меморіалу і ще одним доказом старого прислів’я: «Бажання і труд все перетруть».  Має записати до свого активу підсумковий результат на турнірі ще одна борщагівська команда «Акол». Петропавлівці взяли своє і виконали норматив районної команди високого рівня, вийшовши до півфіналу змагань. Нижче своїх можливостей завершили змагання вишнівчани. «Вишня» недооцінила суперника у півфінальній стадії, рано повірила в перемогу і забула, що гра триває 90 хвилин, за що й була покарана футбольним богом в серії післяматчевих пенальті. Команді Юрія Миколаєнка варто зробити роботу над помилками і йти вперед, тим більше, що ігровий малюнок колективу залишає дуже приємне враження.

На щастя, кляті сусіди з-за «поребрика» лише одного разу  спробували вивести нас з рівноваги, коли гра між «Аколом» та «Софією» припинилася на 16 хвилин,  але це був лише прикрий випадок. Вирішальні матчі вдалося провести без повітряних ексцесів плюс ще й погода сприяла хорошому настрою – нарешті, на Бучанщину прийшло майже травневе тепло. Борщагівське дербі відкривало суботню програму півфіналів. Особливої боротьби не вийшло. Лише на початку гри «Акол» намагався створити опір, і якби після удару Колядина м’яч влучив у сітку, а не в стійку, то, можливо, підсумок гри був би трохи іншим. Але, натомість, гол відбувся у протилежні ворота. Мацапула подав кутовий, а Колибаба вдало зіграв на підбиранні і сильно пробив з-за меж карного майданчика. Майже одразу той же мобільний і напористий латераль Колибаба (реально боярський вихованець прогресує на очах і став одним з яскравих відкриттів турніру) здійснив перехоплення, стрімко просунувся вперед і віддав відмінну розрізну передачу на свого земляка – Дениса Бондара, а той уникнув офсайду, вийшов сам-на-сам зі Шпаченком і реалізував шанс. Подвійний удар став нокдауном для «Аколу», і надалі на полі інтригою не пахло. Ще до перерви відбулося дежавю від 99-го номера «Софії». Мацапула знову подав кутовий, а на відскоці Ярослав знову був першим – потужний удар і 0:3. Таким чином, вже в першому таймі правий захисник «Софії» Колибаба записав на свій рахунок гросмейстерський ужинок – два голи плюс асист, тому, безумовно, саме Ярослава слід назвати кращим гравцем цього матчу. Після перерви малюнок гри не змінився – перевага «Софії» в рахунку ставала все більшою. Після удару Пилипенка додав м’яча в сітку, не без допомоги рикошету, Семидочний. Під завісу гри «Софія» забила ще двічі. Досвідчений Сошенський обігрався у стінку з Карпишиним і збільшив перевагу до п’яти голів. Варто поздоровити Анатолія з трохи підзабутим почуттям радості від взяття воріт суперника. І на завершення Тетерук скористався прикрою «обрізкою» захисників «Аколу». Команда Володимира Матвієнка знайшла в собі сили забити гол престижу. Красень – удар вдався Леоніду Красікову. Він з місця лівого інсайду потужно пробив з правої ноги точнісінько у дальній верхній кут!

А от в іншому півфіналі гримнула справжня сенсація. Здавалося, що забірці і так стрибнули вище голови, вийшовши до півфіналу, і будуть цілком задоволені досягнутим. А "Вишня", яка протягом турніру, «зняла скальпи» з двох команд вищої ліги області – «Сокола» та «Партизана» - і жадає нових трофеїв, виглядала явним фаворитом. Але не так сталося, як гадалося. Передусім, вишнівчани недооцінили свого суперника. Можливо, негативно позначилася на грі «Вишні» прикра травма важливого виконавця Владислава Шевченка. Початок матчу не віщував жодних сюрпризів. В першому таймі «Вишня» заволоділа ігровою перевагою і досить швидко втілила її в голи. Допоміг вітер, який до перерви грав дванадцятого гравця вишнівчан. На 17-й хвилині досвідчений Андрій Вдовіченков зробив «сухий лист» з кутового удару, закрутивши м’яча у ворота Хомченка – 1:0. А під завісу першої половини пройшла атака лівим флангом, Костянтин Захарченко вивів у прорив Дмитра Касабуцького, той зряче подав у карний, а там Максим Гида зробив скидку головою під удар Владу Литченку, і той забив гарматним пострілом свій сьомий гол на турнірі. А ще в кількох епізодах «Вишня» пожалкувала своїх візаві, особливо в моменті з епохальною помилкою Хомченка, коли голкіпер забірців невдало вибив мяча прямо на ногу Кибальчука, але Дмитро пробив вище. Що стосується команди Віктора Незенка, то вона створила кілька напівмоментів, найкращим з яких був удар Артема Галушка після передачі Прокопчука на останніх хвилинах тайму – з хорошої позиції форвард пробив повз ворота.  Догори дригом все перевернулося в таймі другому. Незрозумілі метаморфози сталися з «Вишнею», яка втратила концентрацію і пропустила два голи в перші 15 хвилин після перерви. Технічний Олійник запустив «парашут» за спину Скаскевича, на цю передачу відгукнувся Артем Галушко і з гострого кута переграв Глушковського. А буквально через кілька хвилин успіх забірцям приніс кутовий, який заробив Прокопчук. Кацитадзе добре подав, Маньковський виграв повітря, скинув під удар Ніколену Тарманатану, і той заштовхав мяча в сітку – 2:2! Ніколен не святкував цей гол, адже він кілька років грав у команді Юрія Миколаєнка, себто, забив своїм колишнім одноклубникам. До завершення основного часу ще було досить багато грати, але забірці включили режим найвищої самовіддачі і «лягали кістьми», аби не пропустити. Майже всі гравці «Вишні» загрожували воротам Хомченка, а Костянтин Захарченко навіть влучив у стійку, але забити не вдалося. Більше того, на останніх хвилинах забірець Прокопчук міг вирішити всі питання, проте,  дуель з форвардом виграв голкіпер «Вишні» Глушковський.   Командам довелося пробивати післяматчеву серію пенальті, в якій фортуна була на боці забірців. Так часто буває, що перемагає в ній команда, яка врятувалася в основний час. Всі гравці команди Віктора Незенка пробивали точно,  а от вишнівчани двічі припустилися помилок: удар Малкова красиво відбив голкіпер Хомченко, а Федорцов пробив вище. В результаті маємо сенсаційний фінал «Софія» - «Забір’я», а «Вишні» можна тільки поспівчувати – вони зупинилися за крок до фіналу, і вже не вперше…

Фінал відбувся в неділю, буквально наступного дня після півфінальних матчів, і в цьому аспекті перевага була за «Софією», яка, по-перше, має два повноцінні склади в ігровій обоймі, а, по-друге, мала на три години більше часу для відпочинку та не такий важкий матч напередодні, як у забірців. У команди Віктора Незенка на фінал елементарно не вистачило фізичних сил, адже основне навантаження знову впало на незмінну стартову «одинадцятку»  гравців. Поєдинок викликав чималий інтерес у любителів гри номер один нашого району, на трибунах вирувало життя, і, що приємно, серед глядачів ми помітили багатьох легенд колишнього Києво-Святошинського футболу. Якщо ви уважно подивитеся фоторепортаж нашого власного кореспондента Каріни Карабкіної, обов’язково зауважте ці обличчя, а я назву лише кілька прізвищ – Олександр Макосій, Сергій Пасько, Олександр Кириченко, Сергій Бабурін, Олександр Демидов, Віктор Гайдюченко, Олександр Мариненко, Микола Зборщик, Микола Федоренко, Олег Нагорнюк, Вячеслав Дудник, Валентин Басалаєв та інші.  Лише близько двадцяти хвилин забірці намагалися грати на рівних з софіївцями, а потім пропустили швидкий подвійний удар, тобто, повторилася півфінальна історія – і обидва рази «Софія» забивала після прикрих «обрізок» суперника. Спочатку Денис Бондар перехопив м’яча і віддав на Данила Стукала, а той завдав точного і прицільного удару з місця правого інсайду. Буквально через дві хвилини Ротар завовтузився з мячем біля центральної лінії, Мацапула відібрав і віддав розрізну своєчасну передачу на Дениса Бондаря, і форвард легко розібрався з Хомченком, вийшовши з ним віч-на-віч. Ледь почалася друга половина гри, як «Софія» забила втретє. Денис Бондар (два голи плюс три асисти в фіналі) вивів на удар Данила Стукала, і той сильно, не без невеличкого рикошету, «прошив» голкіпера забірців Богдана Хомченка, та ще й на нещастя, молодий вихованець забірського футболу, який цього дня святкував день народження, зазнав пошкодження і змушений був трохи пізніше таки залишити поле. Воротарські рукавички довелося надягти польовому гравцеві, який, щоправда, мав досвід гри у воротах, Владиславу Маньковському.  На полі продовжувала панувати «Софія», яка зробила низку замін. Відмінна комбінація по центру, в якій Колибаба та Кияниця елегантно розіграли стіночку, завершилася пасом Ярослава на вільного Дениса Бондаря, і той забив свого сьомого гола на турнірі, зрівнявшись за цим показником з гравцями «Вишні» Костянтином Захарченком та Литченком і хавбеком «Кімерки» Кучеренком.  Остаточну крапку в матчі поставив Ярослав Савійсько, який головою вразив незахищений кут воріт після того як Денис Бондар навісив з правого флангу. Беззаперечна перемога «Софії», яка без жодної втрати пройшла всю дистанцію змагань!   

Після завершення матчу відбулася урочиста церемонія нагородження. В ній взяли участь син Віктора Вікторовича Чанова, онук Віктора Гавриловича Чанова Вадим Чанов, керівник сектору культури, молоді та спорту Бучанської віськово-цивільної районної адміністрації Сергій Виговський,  заступник міського голови Вишневого Олексій Поліщук, забірський сільський староста Леся Бондаренко, депутат Боярської громади Вячеслав Отрішко, виконуючий обов’язки голови комітету арбітрів КОАФ Денис Шурман, заступник голови ГС БРАФ Валентин Овдієнко. Перед нагородженням власне лауреатів турніру Бучанська районна асоціація футболу відзначила оригінальними подарунками (іменні футболки) наших ветеранів – за їх багаторічний внесок в розвиток спортивної галузі та з нагоди ювілейних дат у їх життєписі. Були відзначені ветеран тренерського та суддівського корпусу, вихователь юних футболістів Бучанщини бучанець Валентин Васильович Басалаєв – з нагоди 70-річчя, легендарний символ забірського футболу, аксакал корпусу арбітрів району В’ячеслав Григорович Дудник – з нагоди 60-річчя.


Почесною відзнакою була нагороджена адміністрація стадіону «Центральний» - за всебічну допомогу в проведенні Меморіалу та традиційно високу організацію в проведенні футбольних матчів турніру (керівники Віктор Кириченко та Валерій Душко).

Оригінальним подарунком був відзначений амбасадор Бучанського футболу в місті Києві Вадим Вікторович Чанов, який ось вже понад десятиріччя не пропускає жодного фіналу Меморіалу Чанових та особисто бере участь в нагородженні переможців.

Свої заслужені нагороди отримали півфіналісти турніру – ФК «Акол» Петропавлівська Борщагівка (тренер Володимир Матвієнко) та ФСК «Вишня» Вишневе (адміністратор Антон Захарченко).


Пам’ятними  відзнаками були нагороджені арбітри фінального матчу, які відмінно впоралися зі своїми обов’язками, рефері В’ячеслав Сіренко з Михайлівки Рубежівки, асистенти арбітра Олександр Бучаков з Крюківщини та Сергій Стельмах з Вишневого, четвертий арбітр Кирило Фурманенко з Києва та спостерігач арбітражу Валентин Басалаєв з Бучі.





Оргкомітет Меморіалу Чанових визначив кращих гравців у індивідуальних номінаціях. Приз кращого бомбардира дістався хавбеку «Вишні» Костянтину Захарченку, який забив 7 голів у шести матчах і за додатковими показниками (зробив один хет-трик) випередив ще трьох гравців, у яких також було в активі по сім голів. Кращим гравцем і фіналу, і загалом всього турніру було визнано форварда СК «Софія» молодого вихованця боярського футболу Дениса Бондаря – його дубль у ворота «Сокола»  та неймовірні 2 голи плюс 3 асисти в фіналі увійдуть в золоті сторінки історії Бучанського футболу. І найважливіший індивідуальний трофей – кращому голкіперу Меморіалу двох видатних воротарів –  отримав юний вихованець забірського футболу Богдан Хомченко, який відмінно провів увесь турнір, витягнув свою команду в матчі проти рейтинговішої «Кімерки» та в серії пенальті проти фаворита «Вишні», і хоча не виручив у фіналі, але зробив все, що міг, щоб забірці там опинилися.  

Отже, СК «Забір’я» (почесний президент Богдан Саханда, президент Віктор Незенко, тренер Андрій Ахмадалієв, капітан Роман Ротар)  дісталися почесний диплом за друге місце в Меморіалі та срібні медалі. Бажаємо симпатичній команді з рибалкового краю не зупинятися на досягнутому та наступного разу виграти почесний трофей. 

А СК «Софія» з славнозвісної Софіївської Борщагівки  (почесний президент Анатолій Лук’яненко, президент Іван Старостюк,  тренер Віктор Мельник, капітан Владислав Редько) вперше в своїй історії тріумфувала в Меморіалі Чанових і додала до свого клубного музею почесний диплом за перше місце, золоті медалі та головний трофей Меморіалу – красень кубок!

Дякуємо всім учасникам цьогорічних змагань – ви були найкращими та найорганізованішими в цей важкий час – без вас нічого б не вийшло! Дякуємо нашим футбольним журналістам, відеооператорам, пресслужбам та фотокорам за висвітлення турніру, особливе «сенк’ю» амбасадору Бучанського футболу на Британських островах Філу Ховдену за чудові фоторепортажі! Дякуємо нашій районній владі та керівникам громад Бучанського району за допомогу своїм командам та організацію спортивного районного життя – ви у нас найкращі!  Дякуємо адміністрації стадіонів у Бородянці, Бузовій та Софіївській Борщагівці за посильну допомогу в проведенні матчів.  Особлива подяка Збройним Силам України за можливість жити мирним життям у воєнний час,  і до зустрічі в наступному році! Україна обов’язково переможе!





Гравець турніру: Денис Бондар (Софія) – знаний в районі молодий нападник,   вихованець боярського футболу продемонстрував вражаючу ефективність, поставивши на коліна досвідчений захист старшого за рангом «Сокола», зробив дубль з голів та хет-трик з передач у фіналі. Денис перебуває в чудовій формі і цілком може грати на професійному рівні.  

Залік найвлучніших: Костянтин Захарченко (Вишня), Владислав Литченко (Вишня), Микола Кучеренко (Кімерка),  Денис Бондар (Софія) - 7, Дмитро Пишков (Акол), Василь Лавренюк (Атлетик), Ярослав Колибаба (Софія) – 4, Роман Гарасюта, Владислав Горбаченко  (обидва - Кімерка), Ярослав Ващенко (Бородянка-Легіон), Роман Романчук (Вікторія), Олександр Воротинцев (Гатне), Олександр Джевага (Факел), Дмитро Малков (Вишня), Олександр Набільський (Сокіл), Владислав Дробот (Вишневе), Дмитро Поляничка (Акол), Максим Гида (Вишня) – 3

Збірна турніру: Богдан Хомченко (Забір’я) – Роман Ротар (Забір’я), Дмитро Малков (Вишня), Микола Пилипенко (Софія), Ярослав Колибаба (Софія) – Сергій Мацапула (Софія), Максим Семидочний (Софія), Микола Кучеренко (Кімерка), Костянтин Захарченко (Вишня)  - Денис Бондар (Софія), Владислав Литченко (Вишня). Тренер Володимир Матвієнко (Акол). Президент Іван Старостюк (Софія)

Технічні результати півфіналів

«Акол» Петропавлівська Борщагівка - Софія» Софіївська Борщагівка 1:6 (0:3)

30.03, 10.00. Вишневе, «Центральний». +16, сонячно

Арбітри: М.Скрипник (Київ), Д.Оганєсян (Боярка), С.Попа (Крюківщина)

Акол: Шпаченко, Левицький (Гергель,70), Матвієнко, Шкарупа (Красіков,55), Заїка (Яцишин,46), Гусін, Дьяченко (Митюк,55), Мазурик (Комаров,46), Морозов,  Колядин (Штіфанов,55), Поляничка (Вовченко,70). Тренер В.Матвієнко

Софія: Редько (Божадар,59), Оленковський (А.Бондар,59), Пилипенко (Ніколенко,59), Колибаба (Ахмедінов,70), Гераскевич (Скворцов,66), Стукало (Корчинський,46), Кияниця (Зінкевич,70), Семидочний (Сошенський,70), Савійсько (Карпишин,66), Мацапула (Тетерук,46), Д.Бондар (Пузій,59). Тренер В.Мельник

Голи: Л.Красіков (89) – Я.Колибаба (18,38), Д.Бондар (19), М.Семидочний (51), А.Сошенський (81), Г.Тетерук (83)

Попереджені Поляничка, Морозов (А), Стукало, Семидочний (С)

Гравець матчу: Ярослав Колибаба (Софія) – правий латераль був нестримним в атаці, впевненим в захисті і продемонстрував відмінну ефективність (два голи плюс асист) вже в першому таймі.

«Вишня» Вишневе – СК «Забір’я» 2:2 (2:0), по пенальті 2:4

30.03, 13.30. Вишневе, «Центральний». +19, сонячно

Арбітри А.Гординський (Юрівка), О.Бучаков (Крюківщина), М.Сліпко (Макарів)

Вишня: Глушковський, Кравченко, Скаскевич, Малков,   Касабуцький (Карнасюк,62), Серпухов (Хвиць,89), Вдовиченков (Ант.Захарченко,85), Кібальчук (Карпук,72, Федорцов,89), Гида, Литченко, К.Захарченко. Тренер Ю.Миколаєнко

Забір’я: Хомченко, Костогриз (В.Євтушок,59), Тарманатан, Олійник, Маньковський, Ротар, Чайка (Сапоненко,85),  Мартинов (Кацитадзе,46), Бахронов, Прокопчук, Галушко. В.о.тренера А.Ахмадалієв

Голи: А.Вдовиченков (16), В.Литченко (39) – А.Галушко (58), Н.Тарманатан (60). Післяматчеві пенальті реалізували Литченко, Ант.Захарченко (В), Олійник, Маньковський, Кацитадзе, Сапоненко (З), не реалізували Малков – воротар, Федорцов – вище воріт (В)

Попереджені Вдовіченков, Литченко, Серпухов, Карпук (В),  Ротар, Чайка, Олійник (З)

Гравець матчу: Богдан Хомченко (Забір’я) – таке інколи буває, що Давид перемагає Голіафа. Яскравим уособленням забірського «Давида» є саме голкіпер команди. Богдан, можна сказати, воротар – самоук, за вуха витягнув свою команду в фінал, спочатку врятувавши в кількох епізодах в ігровий час, а потім відбивши удар Малкова в серії пенальті. 

Фінал Меморіалу Чанових.

«Софія» Софіївська Борщагівка - СК «Забір’я»  5:0 (2:0)

31.03, 11.00. Вишневе, «Центральний». +20, сонячно

Арбітри: В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка), О.Бучаков (Крюківщина), С.Стельмах (Вишневе). Четвертий арбітр К.Фурманенко (Київ). Спостерігач арбітражу В.Басалаєв (Буча)

Софія: Редько (Божадар,60), Оленковський (А.Бондар,66), Пилипенко (Ніколенко,66), Колибаба (Ахмедінов,66), Гераскевич (Корчинський,60), Стукало (Петрикаус,66), Кияниця (Пузій,66), Семидочний (Зінкевич,66), Савійсько (Карпишин,60), Мацапула (Тетерук,60), Д.Бондар (Сошенський,60). Тренер В.Мельник

Забір’я: Хомченко, Костогриз (Обиход,60), Чайка (В.Євтушок,53), Тарманатан, Олійник, Маньковський, Ротар, Бахронов (Сапоненко,60),  Кацитадзе (Романенко,60),  Прокопчук, Галушко (Мартинов,60). Тренер В.Незенко

Голи: Д.Стукало (20,46), Д.Бондар (23,57), Я.Савійсько (63)

Попереджені Пилипенко, А.Бондар, Ахмедінов (Софія), Олійник, Костогриз, Галушко, Євтушок (З)

Гравець матчу: Денис Бондар (Софія) – знаний в районі молодий нападник,   вихованець боярського футболу продемонстрував вражаючу ефективність в фіналі, заробивши п’ять балів за хокейними гол плюс пас - зробив дубль з голів та «хет-трик» з «асистів», тобто, взяв участь в усіх голах своєї команди. А що би він зміг досягти, якби його не замінили?