06.07.2024 06:00 385

Огляд фіналу кубка Бучанського району

Другий в історії красень – кубок Бучанського району з футболу завершено! В день Конституції України на головному стадіоні Бучанщини – «Ювілейному» -  в Місті – Герої Бучі у вирішальному матчі за почесний трофей зійшлися бучанський «Стальпрофіль» та ірпінська «Ютландія». Що цікаво, це було не тільки дербі міст – сусідів, які конкурують між собою майже в усіх сферах життя, а й боротьба футбольних філософій двох червоно-білих колективів. На відміну від першого фіналу рік тому, цього разу серії пенальті не знадобилося. Впевнену перемогу в основний час (4:1) здобув бучанський «Стальпрофіль» і став другим в історії володарем почесного трофею! Вітаємо переможців! І не забуваємо дякувати Збройним Силам України за мирне небо над головою та можливість грати в футбол.

Кубок Бучанського району. Фінал.

28.06, 17.00. Буча, «Ювілейний». +30, сонячно. Арбітри Д.Оганєсян (Боярка), А.Тарасюк (Копилів), М.Сліпко (Макарів). Четвертий арбітр – В.Волинець (Віта Поштова). Делегат БРАФ С.Пасько (Боярка)

ФК «Ютландія» Ірпінь – ФК «Стальпрофіль» Буча 1:4 (0:3)

Ютландія: Смоляков (Р.Максименко,46), Толстяк (Адаменко,59), Грінка, Гупало (Пивовар,86), Назаров (Троцько,67), Мар’євич (Курпіта,46), Пішта (М.Томін,81), Баранович – капітан, Головко (Петрук,46), Шалон, А.Томін (Самар,46). Президент О.Томін. Тренери В.Курята, В.Булах.    

Стальпрофіль: Ситало, Басалкевич, Сутченко, Парубець, Кубенко (Д.Савійсько,81), Мітленко, Донець (Боровець,89), Правук (Масник,66), Здебський (Іващик,62), Гарасюта (Кучеренко,55), Горбаченко (Продан,66). Нз: Серіков, Тумко. Президент А.Толочин. Тренер М.Мартиненко.   

Голи: О.Петрук (56) – В.Горбаченко (17), Р.Сутченко (21,45+2), В.Продан (90+2)

Попереджений Мітленко (Стальпрофіль)

У передматчевих розкладах більшість фахівців районного футболу віддавали перевагу бучанцям. І не тільки тому, що «Стальпрофіль» фактично грав у рідному місті на добре знайомому стадіоні, але й за рівнем гри та кадровим добором футболістів команда Андрія Толочина переважала колектив братів Томіних. На користь бучанців грав і молодший середній вік виконавців (а в умовах тридцятиградусної червневої спеки це було важливо), і накопичений досвід участі в матчах високого рівня. Проте, фінал є фінал, як відомо, в таких поєдинках шанси завжди рівні, а умовний «Давид» цілком може перемогти умовного «Голіафа». Особливих кадрових проблем у обох суперників не було. В «сталевих» з різних причин були відсутні важливі виконавці опорник Баранов, вінгер Сахно,  латераль Макух, проте, у тренера бучанців Марка Мартиненка було ким їх замінити. Стартовий склад «Стальпрофіля» не здивував, він був звичним вибором у другій половині сезону.  В той же час «Ютландія» підійшла до фіналу без кадрових втрат. Проте, старт ірпінців дещо здивував відсутністю форварда Петрука та голкіпера Максименка. Дует тренерів Курята – Булах обіцяли кілька тактичних сюрпризів для суперника і, до речі, саме дуель «коучів» обох суперників був чи не найбільшою «родзинкою» цього фіналу. Забігаючи наперед, скажемо, що її виграв «бучанський Нагельсманн», себто Марко Мартиненко, бо задумки ірпінського дуету не спрацювали, та й з основою вони не вгадали. В обох колективів на трибунах  була серйозна підтримка, і це дуже приємно, що в такий важкий воєнний час у мешканців Бучі та Ірпіня, та й всього Бучанського району є така хороша можливість хоча б на кілька годин забути про труднощі та зануритися в футбольні емоції. Зокрема, в «Стальпрофіля» була навіть фанатська група підтримки, основу якої склав «суппорт» бузівської «Ниви». А в «Ютландії» були навіть вболівальники з іменними плакатами в підтримку команди братів Томіних. Варто подякувати і юним вихованцям «Академії Алієва», які не тільки взяли участь в церемонії відкриття фіналу, а й на високому рівні виконали роль «болл-боїв». На жаль, для вболівальників ірпінців і на щастя для бучанців інтрига в матчі протрималася недовго. Перший тайм повністю залишився за «сталевими». Склалося враження, що «будівельники» дещо «перегоріли». Хоча в складі «Ютландії» повно досвідчених футболістів, які свого часу навіть сяяли в зоряній ФК «Буча» (Баранович, Мар’євич, Петрук), але дитячі помилки ірпінців у захисті перекреслили всі передматчеві тактичні напрацювання. Вже на 17-й хвилині простий розіграш мяча у власному карному майданчику завершився для «Ютландії» повною драмою. Михайло Толстяк віддавав передачу в центр на Барановича, але зробив це неточно і необачно. Мяча перехопив верткий Правук і миттєво вивів на удар потужного Горбаченка, який ефектно прибрав захисника ірпінців і сильно, з близької відстані, пробив над руками Смолякова – 1:0! І це був перший гол в фіналах кубка Бучанського району, бо в минулому році, нагадаємо, в основний час голів ми так і не дочекалися. Майже одразу ірпінці пропустили другий удар і відверто «поплили». Костянтин Мітленко добре навісив зі стандарту, а центрбек Руслан Сутченко майстерно виграв другий поверх і головою вколотив мяча у ворота Смолякова – без шансів для голкіпера. До перерви на полі повністю господарювали бучанці. Вони мали кілька хороших нагод збільшити свою перевагу, але, на щастя для «Ютландії», забили лише раз. І це був гол в роздягальню. Гарасюта подав кутовий, на ближній стійці мяча виграв Горбаченко і продовжив його політ на дальню, а там знову всіх випередив Руслан Сутченко. Дубль центрального захисника в статусному матчі – таке не часто побачиш! В перерві тренерський дует «Ютландії» Курята – Булах провели роботу над помилками і внесли шляхом замін корективи в гру своєї команди. Історія знає випадки, коли відбувалися камбеки з 0:3 (хрестоматійний приклад «чуда в Стамбулі від «Ліверпуля»), але, чесно кажучи, після такого першого тайму в ремонтаду «Ютландії» не вірилося. Проте, до честі ірпінців їм вдалося повернути інтригу в фінал після перерви. В першу чергу, завдяки зусиллям знаного форварда Олександра Петрука – одного з зіркового складу ФК «Буча» на початку 2010-х. Його поява на полі значно посилила «Ютландію». І в моменті з голом у ворота «Стальпрофіля» це проявилося найкращим чином. Петрук біля центральної лінії виборов мяча в підкаті і побіг до воріт бучанців. Баранович тим часом віддав наліво на Назарова, а той, змістившись до центру, пробив по воротам Сітала. Досвідчений голкіпер відбив мяча перед собою, а на добивання встиг саме Петрук, проштовхнувши мяча у ворота – 1:3. Надія запалала в серцях ірпінців, і матч заграв зовсім іншими барвами. На зустрічних курсах дограли команди фінал, при цьому в обох суперників виникали шанси для взяття воріт. Але добре грали голкіпери, а в інших епізодах не вистачало точності ударів. Розвязка фіналу настала в компенсовані хвилини. Спрацювало старе прислів’я: «Не забиваєш ти, забивають тобі». Хорошу багатоходову комбінацію розіграли ірпінці, вивівши на завершальний удар Ярослава Шалона. Той бив з близької відстані, але Сергій Сітало в карколомному стрибку врятував бучанців, а Петрук якусь мить не встиг на добивання. Хтось із захисників «Стальпрфіля» (чи не той же Сутченко) вибив мяча на кутовий! І тут же зворотня атака завершилася масною крапкою в фіналі. Василь Продан (майстер!) чітко пробив у дальній кут після передачі Боровця – 1:4! Фінальний свисток Дмитра Оганєсяна (бригада арбітрів відмінно провела гру – до неї жодних претензій) зафіксував впевнену перемогу «Стальпрофіля». Перший кубок такого рангу прикрасить клубний музей бучанської команди. Сподіваємося, що не останній.          Вітаємо з цим знаменним успіхом Бучанську громаду на чолі з головою Анатолієм Федоруком, президента «Стальпрофіля» Андрія Толочина, головного тренера Марка Мартиненка, капітана Ярослава Кубенка та весь колектив «сталевих»! А «Ютландії» дякуємо за гідну гру та бажаємо не вішати носа і зійти на вершину вже в найближчому майбутньому. Без поразок немає перемог…



Після завершення фіналу відбулася урочиста церемонія нагородження переможців та призерів. На фіналі були присутні почесні гості – заступник голови Бучанської районної державної військово-цивільної адіміністрації Євген Рибалко, начальник відділу гуманітарного розвитку Бучанської районної державної військово-цивільної адміністрації Леся Дяченко,  завідувач сектору культури, молоді, спорту та туризму Бучанської районної державної військово-цивільної адміністрації Сергій Виговський, начальник відділу молоді та спорту Бучанської міської ради Василь Смагула, депутат Бучанської міської ради, член виконавчого комітету КОАФ та БРАФ Василь Олексюк, керівник НОК Київської області, член виконавчого комітету БРАФ Роман Солодаренко.  З вітальним словом до присутніх звернулися Євген Рибалко, Василь Смагула та Сергій Виговський. Останній вручив почесну грамоту від Бучанської РВЦА заступнику голови БРАФ Валентину Овдієнку – за гідний розвиток футболу в Бучанському районі. Почесним дипломом за допомогу в організації фіналу було відзначено колектив стадіону «Ювілейний» в Бучі (директор Генадій Мамон). Почесними дипломами були нагороджені півфіналісти другого в історії кубка Бучанського району СК «Білгород» Білогородка (отримав один з кращих гравців колективу Олександр Левенець)  та СК «Прогрес» Крюківщина (отримав адмінстратор команди Володимир Небір), фіналіст – ФК «Ютландія» Ірпінь (президент Микита Томін, спортивний директор Олександр Томін) та переможець – ФК «Стальпрофіль» Буча (президент Андрій Толочин). З нагоди нещодавнього ювілею приємний сюрприз очікував на почесного гостя фіналу, очільника бучанського футболу Василя Олексюка. Йому була вручена футболка з емблемою БРАФ та номером 50 на спині. Символічно, що саме Василю Павловичу свого часу вдалося забити перший гол на стадіоні «Ювілейний» у ворота ветеранів київського «Динамо», які захищав славетний Євген Рудаков. Це сталося в далекому 2001 році.

Індивідуальними відзнаками були нагороджені арбітри та спостерігач арбітражу фінального матчу, які, до речі, представляли всю географію нашого району – рефері Дмитро Оганєсян з Боярки, асистенти арбітра Артем Тарасюк з Копилова та Максим Сліпко з Макарова, четвертий арбітр Владислав Волинець з Віти-Поштової та спостерігач арбітражу Сергій Петрович Пасько з Боярки. Бригада арбітрів відмінно впоралася зі своїми обов’язками і на високому рівні провела фінальний поєдинок. ФК «Ютландія» з Ірпіня (співпрезиденти Микита Томін та Артем Томін, спортивний директор Олександр Томін, головний тренер Віктор Курята, тренер Віталій Булах, капітан Роман Баранович) отримав срібні нагороди фіналістів кубка Бучанського району.



Індивідуальними відзнаками БРАФ були нагороджені кращі гравці фінального матчу капітан ФК «Ютландія» Роман Баранович та автор переможного дубля в складі «Стальпрофіля» Руслан Сутченко, а ще один гравець бучанців Олег Масник визнаний кращим бомбардиром кубкового турніру з результатом в пять забитих голів. І нарешті золоті медалі володарів кубка приміряли на себе футболісти бучанського «Стальпрофіля», для яких цей успіх став поки що найгучнішим в історії клубу. А капітан «сталевих» Ярослав Кубенко підняв над головою красень – кубок Бучанського району! А далі були хвилини щастя спортивного тріумфу, в якому воєдино злилися всі прихильники бучанського клубу. Всі вони ще довго танцювали танок переможців навколо завойованого трофею! В історичному літописі кубка Бучанського району закарбуємо імена  переможців:

Воротарі – Андрій Сєріков (1987), Сергій Сітало (1986), Данило Тумко (2001). Захисники – Дмитро Басалкевич (1998), Ярослав Кубенко (1998), Владислав Кушніренко (2000), Максим Макух (1999), Владислав Парубець (1998),  Данило Савійсько (1997), Руслан Сутченко (1997). Півзахисники – Дмитро Баранов (1997), Максим Боровець (1992), Роман Гарасюта (1997), Сергій Донець (1995), Олександр Здебський (1996), Микола Кучеренко (1995), Олег Масник (1997), Костянтин Мітленко (1993), Юрій Правук (1996), Олександр Сахно (2000),    нападники – Владислав Горбаченко (1997), Василь Продан (1988). Президент Андрій Толочин,  головний тренер Марко Мартиненко, капітан Василь Продан


Висловлюємо щиру вдячність за допомогу в організації фіналу Бучанській районній військово-цивільній адміністрації, Бучанській районній раді, Бучанській міській раді та особисто голові Анатолію Федоруку, сектору культури, молоді, спорту та туризму Бучанської РДА та персонально Сергію Виговському, членам виконавчого комітету БРАФ Василю Олексюку та Роману Солодаренку,  відеооператору Миколі Бігуну та коментатору Валерію Мусі, нашому інформаційному партнеру – агенції «Б.І.Г» (Буча, Ірпінь, Гостомель) та персонально гуру футбольної журналістики Сергію Бондаренку, телеканалу «ІTV», адміністрації стадіону «Ювілейний» (директор Геннадій Мамон) та персонально Віктору Сівішкіну.

Статистика кубкового турніру в сезоні 2023/2024 років

Бомбардири: О.Масник (Стальпрофіль) – 5(0), О.Породько (Лісне) – 4(0), Я.Шалон (Ютландія) – 4(1), Д.Семиділко (Гатне), К.Наконечний (Олімп), М.Цебро (Вишневе), А.Жолудь (Вишневе), Р.Гарасюта (Стальпрофіль), В.Іващик (Стальпрофіль), О.Петрук (Ютландія), В.Горбаченко (Стальпрофіль) – 3(0), К.Мітленко (Стальпрофіль), В.Продан (Стальпрофіль) – 3(1), М.Семидочний (Софія), І.Подшивалов (Стальпрофіль), М.Кучеренко (Кімерка, Стальпрофіль), Д.Леонтієв (Факел), В.Чубенко (СБ), С.Хруленко (СБ), В.Литченко (Вишня), Д.Павленко (Іскра), Є.Морозенко (Лісне), А.Ільченко (Лісне), О.Здебський (Стальпрофіль), Б.Мазурок (Прогрес), Р.Сутченко (Стальпрофіль) – 2(0)

Матчі «на нуль»: Камчатний (Білгород), Тумко (Стальпрофіль) – 2, Копаліані, Майборода (обидва – Лісне), Однороманенко (Прогрес), Батенчук (Вишня), Храпачевський (СБ), Федченко (Атлетик), Шпаченко (Акол), Гура (Гореничі), Хомченко (Забір’я), Божадар (Софія), Заброда (Альтіс-Шпитьки), Р.Максименко (Ютландія), Лукашин (Іскра) - 1

Символічна Збірна кубку Бучанського району в сезоні 2023/2024 років

Воротар.

Іван Однороманенко (Прогрес). Сенсаційний вихід «Прогреса» в півфінал був би неможливий без порятунків Івана, а особливо вікопомної серії пенальті в матчі з ФК «Лісне». Він неодноразово виручав свою команду у найтяжчі моменти гри.

Центральний захисник.

Руслан Сутченко (Стальпрофіль) – зіграв у матчах кубку упевнено і надійно, часто підключався в атаку, справжній універсал, в фіналі не тільки рятував свої ворота, але й двічі забив.

Центральний захисник.

Павло Пішта (Ютландія). Новачок команди став важливим гвинтиком в командному механізмі. І саме завдяки його надійній грі командна робота засяяла новими барвами.

Лівий захисник.

Дмитро Басалкевич (Стальпрофіль) – відзначаємо знаного майстра, який просто сяяв майстерністю у кубкових матчах. Він твердо став гравцем основи бучанців та додав їх грі драйву.

Правий захисник.

Ярослав Кубенко (Стальпрофіль). Був мобільним, швидким та фізично витривалим. Як і в «Кудрівці», так і в «Стальпрофілі» йому доручали капітанську повязку, що свідчить про лідерські якості.

Опорний півзахисник.

Роман Баранович (Ютландія). Досвідчений гравець з роками не втрачає своїх кращих кондицій і залишається лідером і на полі, і в роздягальні. 

Центральний півзахисник.

Олександр Левенець (Білгород). Які б не були труднощі в його команди, він завжди знайде нестандартний хід на полі, щось вигадає. Це гравець, який робить різницю.  

Центральний півзахисник.

Ярослав Шалон (Ютландія). Зіграв дуже важливу роль на шляху до фіналу. Вміє однаково ефективно діяти як у створенні, так і в руйнуванні атак. Без промаху бив пенальті в псляматчевих серіях. Став кращим бомбардиром ірпінців.

Лівий вінгер.

Роман Гарасюта (Стальпрофіль). Це швидкість «сталевих» помножена на точний пас і сильний удар. Напористий, швидкісний, може грати на обох флангах. Вміє завершити атаку і точним ударом, і відмінною передачею.  

Центральний нападник.

Владислав Горбаченко (Стальпрофіль). Потужний форвард протягом всього матчу націлений на ворота суперника, вміє продавити, загострити, вивести партнера на удар і сам завершити атаку.   

Правий вінгер.

Олександр Петрук (Ютландія). Досвідчений майстер ще раз показав свій клас і ігрову мудрість в цьому розіграші. Чудова техніка, лідерські якості та вміння відати і завершити це візитна картка форварда.

Тренер збірної кубка.  

Володимир Петровський (Прогрес). Відомий в районі спеціаліст здійснив чудо, вивівши команду другої ліги в півфінал кубка, і  зробив із посереднього клубу, який не хапав зірок з неба, боєздатний та класний колектив. Без сумніву, це тренерська команда!