01.06.2017 18:45 900

«Сергій, де ти гуляв?... або «зірки» теж зриваються…»

«Кімерка»(Гостомель) –«Чайка-2»(Петропавлівська Борщагівка) 2-1(0-0)

28.05, 15.00, Гостомель, стадіон «Центральний», 50 глядачів, +23.

Арбітр В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка)

Кімерка: Тумко, Білокінь, Кучма, Ільченко, Д.Венгер, Юхимович, Яковенко, Климанов, Мамчур, Некрашевич (Філаткін,66), О.Венгер (Гаєвський,56). Тренер – О.Венгер.

Чайка-2: Неклюдов (Томпсон,73), Онуфрієнко, Гащенко, Шевченко (Небіров,80), Шевчук (Криводюк,46), Романенко (Дубчак,82), Безобчук, Матвієнко, Некрасов, Морочило, Драмарецький. Тренер – А.Майданович.

Голи: Д.Венгер (67, пенальті), Р.Кучма (76) – А.Криводюк (88)

Попереджені Д.Некрашевич (К), В.Матвієнко, О.Безобчук (Ч)

Першу перемогу в сезоні здобула команда Олександра Венгера. Варто відмітити, що до її здобуття долучився сам наставник, провівши на полі 56 хвилин ігрового часу. Дублери «Чайки» в нинішньому сезоні теж «зірок з неба не хапають», тож в звітному матчі «коса найшла на камінь», і довгий час перевагу не можна було віддати жодній з команд. В результаті все вирішила виконавська майстерність окремих виконавців. В складі «Кімерки» знайшлися свої герої. По-перше, з найкращого боку проявив себе представник футбольної династії Данило Тумко, який, на відміну від свого знаного батька Григорія, знайшов своє місце в воротах. Він неодноразово серйозно виручав господарів, особливо під завісу матчу, коли атаки петропавлівців накочувалися на володіння гостомельців, як штормові хвилі на кримський берег. А по-друге, лідерські якості взяв на себе центральний півзахисник  Роман Кучма, якого варто назвати кращим гравцем матчу. Спочатку він заробив пенальті, коли увірвався до карного майданчика гостей та був збитий їх оборонцем. Арбітр Сіренко, не вагаючись, призначив одинадцятиметровий удар, який чітко реалізував Дмитро Венгер. А через десять хвилин Кучмі вдався сольний індивідуальний прохід, який хавбек увінчав несильним, але точним ударом з далекої відстані – м’яч від стійки закотився у ворота. Наприкінці матчу гості спромоглися на гол престижу у виконанні Антона Криводюка, однак більшого досягнути не змогли.   

«Лука» (Гореничі) – «Стара Боярка» (Боярка) 0-2 (0-1)

28.05, 18.00, Ірпінь, стадіон «Чемпіон», 100 глядачів, +25.

Арбітр Д.Мельниченко (Ірпінь)

Лука: Кириленко, Герасименко, Ніфталієв (Бабюк,46), Грива, Правук (Кузнецов,65), В.Давиденко (Христинченко,46), Попівський (Федосенко,46), Гоню (Котенко,81), Кармаліта, С.Давиденко (Кондратюк,88), Назаров. Тренер – О.Лахненко.

СБ: Химич, Лахтадир, Швець, Кулинич, Розливан (Макухін,86), Бабенко, Кандубін, Колесник, Миколаюк, Костяний (Аюб Харар,46), Шут (Жуков,63). Тренер – С.Швець.

Голи: Р.Розливан (41), Є.Миколаюк (77)

Попереджені О.Грива, С.Бабюк (Л), Д.Бабенко (СБ)

«Стара Боярка» продовжила свою переможну серію до чотирьох матчів. В Ірпіні на затишному «Чемпіоні» була пройдена непоступлива «Лука». В рівному матчі вирішальну роль зіграла більш висока виконавська майстерність досвідчених гостей. Обидва голи були забиті в кінцівках таймів. Спочатку Вадим Костяний кинув у прорив ефективного нападника Романа Розливана, який вийшов сам-на-сам з голкіпером господарів і холоднокровно вразив лівий нижній кут воріт. Таким чином, Розливан продовжив забивати голи в четвертому матчі поспіль. А в другому таймі вміло виконав штрафний удар з 25-ти метрів колишній гравець боярського «Віннера», вихованець київської «Зірки» Євген Миколаюк.
Фото – Євген Миколаюк («СБ»)

«Лука» спробувала відігратися, однак захисні ланки гостей працювали, як годинник. Особливо вирізнялися вмілим руйнуванням атак господарів опорник Кандубін та капітан команди з Боярки Лахтадир.   

«Музичі» (Музичі) – «Гостомель» (Гостомель) 2-1 (1-0)

28.05, 11.30, Гостомель, стадіон «Центральний», 120 глядачів, +23.

Арбітр О.Титов (Буча)

Музичі: Яковенко, Доценко, Понежда, Денисов, Яременко, П.Зуєвич, Отрок, Самборський, Ситник (Никонов,90), Романчук, Петрук (Алексюк,25). Тренер – В.Яланський.

Гостомель: Мусієнко, Бобошко, Шеремет, Мірошников, Лепеха (Марчук,53), Черников (Полюхович,60), Фещенко (Іванкевич,71), Подшивалов, Яременко (Весельський,77), Періжок, Швець (Марченко,57). Тренер – О.Ступак.

Голи: М.Алексюк (26, пенальті), В.Самборський (50) – Р.Періжок (47)

Попереджені О.Романчук (М), С.Шеремет, А.Бобошко, О.Марчук (Г)

Вилучені О.Романчук (М) – 45+1 хвилина (нецензурні вирази на адресу арбітра), П.Понежда (М) – 83 хвилина (агресивна поведінка), В.Марченко (Г) – 83 хвилина (агресивна поведінка).

Центральний матч туру між двома фаворитами групи був затьмарений хамською поведінкою колишнього гравця національної збірної України Олександра Романчука. Досвідчений футболіст, професіонал в недалекому минулому, який здавалося б повинен бути прикладом для аматорів, в тому числі і в достойній поведінці на полі, не стримав емоцій і дав волю рукам, залишивши свою команду в меншості наприкінці першого тайму. Якою б не була напруга в матчі, але не потрібно забувати, що це лише гра, і хоча, як сказав знаменитий італійський тренер Арріго Саккі, «футбол – це найважливіша справа з усіх неважливих справ», однак не варто забувати, що завжди потрібно залишатися людиною і не опускатися до рівня первісних інстинктів. Коли перший тайм добігав кінця, трапився суперечливий момент в карному майданчику «Гостомеля». М’яч після  удару гравця «Музич» потрапив  в захисника. Як часто буває в таких випадках, Романчуку здалося, що була гра рукою, але арбітр Титов мав іншу думку і на позначку не вказав. Банальна футбольна ситуація, однак капітан «Музич» завівся і за протести отримав попередження. Тут би партнерам заспокоїти свого лідера, проте, напевно, сміливих не знайшлось, і за тираду, достойну збірки «найкращих цитат із життя гопників», арбітр безстрашно вилучив «зірку» українського футболу. На цьому пригоди в матчі не скінчились. Як тільки прозвучав свисток на перерву, Романчук в стилі бігуна з перешкодами, оминаючи всіх, хто намагався його зупинити, здійснив «марш-кидок» через все поле і «поговорив» з арбітром за допомогою фізичних заходів впливу. На жаль, є робота для органів футбольного правосуддя. Варто зауважити, що арбітри інколи виявляють певну ліберальність в питаннях неспортивної поведінки гравців, зокрема, й Романчук дозволяв собі неодноразово на підвищених тонах втручатися в дії футбольної феміди, а безкарність приводить потім до сумних наслідків. А сам матч вийшов бойовим та безкомпромісним, більш досвідчені музичанці все ж таки вирвали перемогу, навіть залишившись в меншості, вони не дозволили гостомельцям мріяти про позитивний підсумок. Рахунок відкрили номінальні господарі – голкіпер Антон Мусієнко сфолив у власному карному майданчику проти Романчука, і Максим Алексюк чітко реалізував пенальті. На початку другого тайму несподівана діагональ за комірець високому Денисову знайшла адресата – Руслан Періжок підхопив м’яча і на протиході спіймав Яковенка, який застиг в напівпозиції. Але радість гостомельців була недовгою – «Музичам» вдалася відмінна комбінація, яку чітким ударом завершив Володимир Самборський. До кінця матчу рахунок не змінився, хоча емоції вирували… В одному з спірних моментів в карному майданчику «Музич» знову через ефемерну «руку» оборонця спалахнула суперечка між Марченком та Понєждою, яка завершилась обопільним вилученням. А от, хто в складі переможців дійсно сподобався, то це правий хавбек Іван Отрок – вихованець маріупольського футболу запам’ятався невтомною працездатністю та лідерськими якостями.
Фото – Іван Отрок («Музичі»)         

«Шпитьки» (Шпитьки) - «Княжичі» (Княжичі) 0-3 (0-0)

28.05, 15.00, Шпитьки, стадіон «Колос», 85 глядачів, +25.

Арбітр А.Снімщиков (Київ)

Шпитьки: Байдюк, Бекергердт, Білоус, Зозуля (Клименок,72), Данилюк, Михальченко, Мельник (Ходак,82), Бушило, Койстра, Космидайло (Стрельченко,46), Дударенко (Олійник,89). Тренер – І.Курза.

Княжичі: Пищенюк, Власюк, М.Омельченко, Трасковський, Дібров, Валага, Шаповалов, Концевий (М.Гаврилюк,89), Нечволод, Саєнко (Лук’яненко, 86), Барабаш. Тренер – С.Гаврилюк.

Голи: О.Барабаш (65,70,78)

Попереджені С.Койстра, В.Михальченко (Ш), М.Валага, В.Нечволод, М.Омельченко (К)

Після натхненної та запальної гри СК «Шпитьки» в попередньому турі продовження не послідувало. В звітному матчі підопічні Ігоря Курзи були не схожі самі на себе і не створили проблем для досвідчених княжичан. На протязі матчу відчувалася значна перевага команди Сергія Гаврилюка, а в господарів контраргументів для гідного опору не знайшлося. Можливо, на грі Шпитьок негативно позначилася відсутність ідейних лідерів команди Богдана Омельченка та Семикіна. В першому таймі Княжичі не реалізували, мінімум, чотири хороші нагоди відкрити рахунок. Особливо хотів відзначитися Євген Саєнко, який напередодні святкував день народження, проте його висока активність в голи так і не втілилась, зате він двічі допоміг партнерам гольовими передачами після перерви. Героєм матчу став досвідчений форвард гостей Олексій Барабаш – вихованець київської «Оболоні» тричі змусив капітулювати голкіпера суперників. Спочатку націлений навіс капітана Валаги скоректував Трасковський – його скидкою нападник скористався сповна. Потім він успішно завершив прохід по лівому краю Саєнка. І на додачу після подачі з правого флангу Нечволода та скидки Саєнка оформив перший «хет-трик» в футболці ФК «Княжичі». На все про все йому знадобилося 13 хвилин. До речі, новобранець команди Сергія Гаврилюка вперше в сезоні вийшов в основі і відразу виправдав довіру тренера.    

«Гореничі 1960» (Гореничі) – «Глобал» (Чабани-Новосілки) 3-1 (0-0)

28.05, 12.00, Гореничі, стадіон «Сад Арена», 75 глядачів, +25.

Арбітр В.Овдієнко (Боярка)

Гореничі: Тросюк, Пустовіт, Морозов, Березюк, Наконечний (Литовченко,69) Парубець, Шушковський (Новиков,52), Намчук, Рубльов (Трофименко,20, Драгомирецький,84), Сокол, Дацюк. Тренер – О.Пустовіт

Глобал: Авдишев (Корсунський,41), Омеляненко, Пазинич, Зіпцер, Петренко (Проценко,46), Михальцов (Жерносек,61), Мартиненко, Мельниченко (Синящик,87), Цись, Гайдаєнко, Прокопенко. Тренери – А.Старунський, Д.Погорілий

Голи: Ю.Березюк (63), Я.Сокол (67,87) – О.Мельниченко (50)

Попереджені О.Пустовіт, В.Парубець, С.Литовченко (Гор), А.Зіпцер (Глоб)
Фото – ФК «Гореничі 1960»

Об’єднана команда з Чабанів та Новосілок переживає нелегкий період. Зміна поколінь, притирання характерів, будівництво нового фундаменту – на все це потрібен час. А тут ще й удача відвернулась – четвертий матч поспіль «Глобал» програє, ведучи в рахунку.
Фото – ФК «Глобал» (Чабани – Новосілки)

На «Сад Арені» в Гореничах безумовними фаворитами вважалися чинні чемпіони району. Вони теж ускладнили своє турнірне положення двома поразками від прямих конкурентів, тож втратити очки з аутсайдерами дозволити собі не могли. Однак взяти своє «малою кров’ю» підопічним Олександра Пустовіта не вдалося, адже гості показали себе з кращої сторони і не виказували ніякого пієтету перед титулованими господарями. В першому таймі команда Старунського та Погорілого запропонувала непоганий темп, швидкий перехід з оборони в атаку та цікавий комбінаційний футбол з акцентом на флангові проходи. Молоді хлопці з  дубля ФК «Оболонь Бровар» Мартиненко, Зіпцер, Прокопенко значно додали мобільності та креативу «глобалістам», і щоб там не казали, є впевненість, що команда переживе складні часи і скаже своє вагоме слово в найближчому майбутньому. Натомість господарі ніяк не могли розкачатися, грали в дещо академічний розмірений футбол і не вмикали свій потужний командний двигун на достатні для перемоги обороти. В кінці першого тайму несподівано попросив заміну голкіпер «Глобалу» ветеран Дмитро Авдишев. «Старі рани» дали про себе знати, і воротарські рукавички  змушений був надягти нападник Сергій Цись. Як виявилося в подальшому цей момент став вирішальним і відіграв фатальну роль для гостей. На початку другого тайму закономірний, виходячи з розвитку подій на полі, гол забили гості – досвідчений Олександр Мельниченко вдало прийняв пас з правого флангу і розважливо пробив в протихід Тросюку. М’яч затріпотів у сітці, і в повітрі виразно запахло сенсацією. Лише після такого нокдауну господарям вдалося врешті прокинутися і змусити себе забігати на повну потужність. Пішли так звані «гойдалки», коли команди по черзі здійснюють небезпечні набіги на ворота суперників. Гості мали можливості для збільшення рахунку, адже оборона господарів в цьому матчі була, прямо скажем, прохідною. Одного разу двоє гравців «Глобала», уникнувши штучного офсайда, вибігли на ворота Тросюка, однак голкіпер вчасно вийшов до лінії карного майданчика і зіграв самовіддано, ліквідувавши небезпеку. Чим ближчим був фінальний свисток, тим нервовішою і напруженішою ставала ситуація на полі. Особливо цим грішили чемпіони, які заробили три попередження за розмови. Якби гостям, яким втрачати було нічого, вдалося протриматися ще хвилин десять, підсумок матчу був би для них позитивним, однак швидка «контра» «Гореничів» по лівому флангу завершилася гострим прострілом Сокола в другу лінію атаки, де з м’ячем на лінії карного майданчика зустрівся правий захисник Юрій Березюк і низовим розмашистим ударом покотив круглого в дальній кут воріт. Рівний рахунок протримався недовго – господарі вийшли вперед за курйозних обставин. Біля правої бровки на половині поля «Гореничів» арбітр вкинув спірний м’яч, адже за мить до того гравцю «Глобала» надавалась медична допомога. Господарі за правилами «фейр – плей» віддали пас суперникам в напрямку їх воріт. Захиснику Чабанів ніхто не заважав розпорядитися м’ячем на свій розсуд, однак він не знайшов нічого кращого, як, не дивлячись, відпасувати власному голкіперу, та ще й в недодачу. Яким же потрясінням для гравців обох команд був той факт, що в воротах гостей голкіпера не було (!), адже Сергій Цись знаходився біля протилежної бровки  і пив воду… В цей момент мені згадався вікопомний випадок з історії збірної України, коли в далекому вже 1999 році молодий Шовковський пропустив гол від словенця Міленко Ачімовича з центра поля, не встигнувши добігти у ворота від кутового прапорця, куди він необачно вийшов, щоб не допустити стандарт біля своїх володінь. Несамовитий крик коментатора Олександра Журахівського «Сашко, де ти гуляв???», коли м’яч по високій дузі влітав в порожні ворота нашої команди, до цих пір пам’ятаю, наче це було вчора. Щось подібне, напевно, кричали всі присутні на стадіоні в Гореничах на адресу Сергія Цися, коли він галопуючим алюром біг навперейми м’ячу, який неспішно котився в карний майданчик «Глобала», проте швидкий Ярослав Сокол був спритнішим і спокійно вразив ворота гостей (міг би, звичайно й не робити цього, враховуючи обставини пригоди, але все ж, як свого часу Луїс Адріано забив схожий гол у ворота датського «Нордшелланда», так і тут форвард вирішив покарати захисника за необачність). Німа сцена була достойна пера великого Гоголя… Навіть після такого удару долі гості не опустили рук і намагалися відігратися, однак в цей день знову все було проти них. Відрядивши в атаку значні сили, по суті пішовши ва-банк, в кінці матчу «Глобал» пропустив швидку контратаку господарів, і Сокол поставив остаточну крапку в трагікомедії в Гореничах. Після фінального свистка гравці  знесилено попадали на газон, а тренерський штаб гостей здійняв руки до неба з німим питанням: «Коли фортуна нарешті нам посміхнеться?»

Турнірна таблиця