15.06.2017 18:07 677

«Не думай про секунди звисока… правильно, товариш Жуков?»

«Гореничі 1960» (Гореничі) – «Стара  Боярка» (Боярка) 1-2 (0-0)

11.06, 18.00, Гореничі, «Stadium Garden Arena», 110 глядачів, +23

Арбітр О.Бучаков (Крюківщина)

Гореничі: Тросюк, Пустовіт, Морозов, Наконечний, Бакуменко (Аланія,55), Боровик, Шушковський (Литовченко,86), Намчук (Парубець,38), Мар’євич, Заєць, Березюк (Трофименко,65). Тренер – О.Пустовіт.

СБ: Химич, Семенов, Діхтяр, Бабенко, Яблонько (А.Іллічов,46), Колесник, Кандубін, Куроченко, Костяний (Швець,68), Ординський, Розливан (Жуков,72). Тренер – С.Швець.

Голи: А.Мар’євич (90+1) – В.Ординський (47), Є.Колесник (90+3, пенальті)

Попереджені О.Боровик, А.Тросюк, А.Мар’євич, О.Пустовіт (Г), О.Семенов, В.Ординський, Д.Бабенко, В.Діхтяр (СБ)

Інші зауваження – після закінчення матчу представники ФК «Гореничі 1960» вели себе агресивно та виражали незгоду з рішенням арбітра.

Центральний матч туру відбувся в Гореничах, де чинний чемпіон екзаменував амбітного претендента на цей титул. Хоча спортивний директор «Старої Боярки» Дмитро Слобоженко закликав перед матчем утриматися від гучних фраз щодо перспектив своєї команди, однак факт залишається фактом – після шести турів лише «зіркова» команда Олександра Романчука та «стара синьйора» з Боярки мають стовідсотковий результат в турнірній таблиці. З огляду на це, їх очне протистояння найближчого уік-енду обіцяє супервидовище, адже на вершині має залишитися тільки один. Але той двобій  ще попереду, а недільного вечора на трибунах місцевої «Сад-Арени» зібралося багато вболівальників, в тому числі з інших регіонів району, які віддали перевагу експресивному матчу любителів з районного чемпіонату над досить нудним спогляданням по телевізору потуг національної збірної в Фінляндії, і треба сказати, що вони не прогадали. Поєдинок виправдав сподівання, а його кінцівка за рівнем напруження та вибухом пристрастей запам’ятається надовго. На мій погляд, долю матчу вирішив фактор мотивації, адже команда Олександра Пустовіта після минулорічного тріумфального сезону відчуває певний брак здорового честолюбства та спортивної злості, і, навпаки, «Стара Боярка», напевно, вперше в історії має шанс поборотися за найвищі місця в Києво-Святошинській лізі, зокрема, за рівнем виконавців та амбіціями своїх керівників це команді цілком до снаги. Стартові протоколи показали, що у господарів серйозні проблеми з атакою, адже жодного з номінальних форвардів в їхньому складі не було (Сокол, Дацюк, Богданов з різних причин на матч не прибули). В результаті на вістрі атак вимушено діяв Юрій Березюк, якому партнери протягом матчу створили кілка чудових нагод відзначитися, але на позиції правого захисника у нього це виходило краще. Натомість «СБ» зібрала чи не найоптимальніший насьогодні склад, в якому знайшлося місце як досвідченим ветеранам, так і молодим перспективним виконавцям. З перших хвилин господарі намагалися діяти першим номером, частіше володіли м’ячем, однак до справжньої гостроти справа доходила вкрай рідко. Впевнено грала оборона гостей, в якій надійно виглядали воротар Химич та центральний оборонець Діхтяр. В першому таймі запам’ятався момент, коли після банального удару від власних воріт  з центра поля на побачення з Тросюком вибігли двоє гравців «СБ», однак Куроченко не впорався з м’ячем, втратив дорогоцінний час, дозволив захисникам наздогнати себе, проте спромігся витиснути з напівмоменту максимум – покотив на Ординського, який стріляв майже впритул – «сейв» здійснив голкіпер господарів. В цілому перший тайм нагадував гру двох досвідчених гросмейстерів, а от в другому градус протистояння кардинально зріс. Все почалося з майстерного удару з далекої відстані у виконанні Володимира Ординського, який вчасно помітив, що воротар господарів Тросюк, як кажуть, «втратив ворота», застиг в напівпозиції біля лівої стійки, і розважливо поцілив у протилежний кут.  Як «декабристи свого часу розбудили Герцена», так і цей гол розбудив чемпіонів. На полі один за одним з’явились Парубець, Аланія та Трофименко, які суттєво підвищили командну швидкість підопічних Пустовіта. Поступово вони заволоділи повною перевагою, а «СБ» перейшла на контратакувальну гру. Тиск господарів посилювався зворотно пропорційно до зменшення кількості ігрового часу до закінчення матчу. Непогані нагоди для взяття воріт мали Марєвич, Трофименко, Боровик, однак з найкращого боку проявив себе Андрій Химич, а в інших випадках нападникам не вистачало влучності. Додав «драйву» діям гостей вихід на поле стрімкого Данила Жукова.
Фото – Данило Жуков («СБ»)

Саме він підняв на ноги глядачів, коли, використавши провал центру оборони господарів, втік на рандеву з Тросюком. Голкіпер вийшов на перехоплення далеко з воріт і відверто «фолив», однак арбітр матчу Бучаков слушно оцінив його дії лише попередженням. Однак це була лише перша частина «марлезонського балету» у виконанні двох головних героїв епізоду. Фінал буде майже по Чехову – якщо рушниця висить на стіні майже весь спектакль, то в кінці хтось обов’язково з неї вистрілить.  Емоції на полі почали зашкалювати, арбітру довелося гасити пожежу «гірчичниками», однак як Бучаков не мріяв про спокійний фініш матчу, але як завжди трапилося «прокляття» компенсованого часу, адже саме ці три-чотири хвилини, часто-густо, вбирають в себе найважчі та найнесподіваніші для арбітра миттєвості. Спочатку пройшла несподівана атака господарів по лівому флангу, Парубець промчав по бровці і навісив на протилежне крило нападу, де на повних парах рухався Андрій Мар’євич. Він м’яко, в один дотик пробив і по неймовірній траєкторії м’яч залетів за комір Химичу – 1:1! Не встигла «торсида» господарів відсв’яткувати успіх, а гості засмутитися з приводу втраченої перемоги, як трапилася драматична розв’язка… Куди поділися досвідчені захисники «Горенич» Пустовіт, Литовченко, Наконечний в момент, коли той же Данило Жуков за кілька секунд до завершення компенсованого часу опинився віч-на-віч зі своїм старим знайомим Тросюком, ніхто не знає. Зате всі вони, як один,  оточили арбітра Бучакова через миттєвість, в «праведному гніві» вимагаючи від того змінити своє рішення і скасувати призначений пенальті! Жорсткий момент для молодого рефері! Справжнє випробування на міцність! Президент «СБ» Ярослав Єдаков навіть засумнівався, що його команда матиме останній шанс, однак Бучаков  свого рішення не змінив. Момент був дійсно дуже тонкий – форвард прокинув м’яча повз голкіпера, той по футзальному «викинув ногу» для блокування удару, але хитрий Жуков миттєво знайшов привід для зіткнення з Тросюком і впав. Як рука простодушного Шури Балаганова потягнулася до кишені пересічного громадянина (пам’ятаєте цей зойк непутящого злодюжки «Командор, я ж машинально!»), так і свисток Бучакова «машинально» прозвучав в раптовій тиші «Сад Арени»… Все, що було потім, це лише наслідки незрозумілого провалу оборонців господарів в останні миті матчу, а молодому арбітру довелося це все відчути на собі, адже, як за помахом «чарівної палички», саме він став головним винуватцем поразки чемпіонів. Звичайно, свисни він хвилиною раніше про закінчення матчу, і всі були б задоволені нічийним результатом, але «якби знав, де впадеш, то соломки б підстелив». Досвідчений Євген Колесник пенальті реалізував (Єдаков закрив очі руками, а Артем Іллічов прямо на полі шепотів якусь молитву), а відразу після фінального свистка на поле вибіг президент господарів Володимир Іванов, щоб «ввічливо запитати у арбітра про його самопочуття»… Спільними зусиллями обох команд, інспектора матчу та всіх присутніх «пожежу нервів» вдалося зупинити – постраждав лише пластиковий стаканчик з пивом, вибитий з рук  Володимира Верхова – відомого гравця  ФК «Джуніорс», який у якості глядача був присутній на матчі. Після «холодного пивного душу» емоції швидко вщухли… «На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч». Краще Павла Тичини і не скажеш…                   

«Гостомель» (Гостомель) – «Глобал» (Чабани-Новосілки) 1-1 (0-0)

11.06, 18.00, Гостомель, «Сentral Stadium», 60 глядачів, +25.

Арбітр М.Балакін (Київ)

Гостомель: Загнітко, Бобошко, Шеремет, Дармороз, Онищук (Полюхович,57) Фещенко, Черников, Подшивалов (Медведєв,66), Періжок, Швець, Дорошенко (Весельський,29). Тренер – О.Ступак.

Глобал: Перепелиця, Авдишев, Проневич, Пазінич, Мельниченко, Петренко, Мартиненко, Пивовар (Цись,66), Прокопенко, Жерносек (Михальцов,80), Гончар. Тренери – Д.Погорілий, А.Старунський.

Голи: М.Весельський (60) – О.Мельниченко (85, пенальті)

Попереджені С.Шеремет, С.Дорошенко, А.Черников, А.Бобошко, А.Фещенко (Гост), В.Проневич, О.Мельниченко, Д.Мартиненко (Глоб)

Дещо несподіваний результат в Гостомелі, де один з фаворитів першості втратив залікові пункти в матчі з командою, яка поки що всі попередні зустрічі програла. Але той, хто слідкує за ФК «Глобал», особливої сенсації в підсумковому результаті звітного туру не побачив. Команда Старунського та Погорілого потроху набирає обертів, поліпшує фізичні кондиції, награє ігрові зв’язки, а за підбором виконавців вона явно не поступається більшості колективів району. Зокрема, в Гостомелі в воротах гостей з’явився харизматичний Максим Перепелиця, який в стилі свого повного тезки - кіногероя з відомого фільму радянських часів у виконанні незабутнього Леоніда Бикова, здійснив не один подвиг в рамці і відмінно зіграв на виходах.
Фото – З поверненням, Макс! Максим Перепелиця («Глобал»)

Вперше в нинішньому сезоні за Чабани зіграли Володимир Проневич (екс – «Оболонь» Київ) та Олег Гончар. «Глобал» побудував гру на звичних зустрічних курсах, не відсиджувався в обороні, а спробував нав’язати команді Олега Ступака тотальний контроль м’яча та гостроатакуючий футбол. Нищівна поразка в минулому турі від «Музич» не завдала болючого удару по самооцінці та настрою «глобалістів», звітний матч показав, що вони вміють  тримати удар. За словами Дмитра Погорілого, команда, незважаючи на відсутність фінансування та проблеми з домашнім стадіоном, обов’язково  буде існувати і  дограє цей чемпіонат. Незадовільний старт не позначиться на майбутньому команди, яка буде боротися за найвищі місця в першій лізі. Матч в Гостомелі цікавий тим, що його відсудив відомий арбітр української прем’єр – ліги, який свого часу починав перші кроки в арбітражі на полях нашого району, представник знаменитої суддівської династії Микола Балакін. Особливих нарікань на його сувору (вісім попереджень), але справедливу роботу не було.
Фото – Микола Балакін

Господарі не могли розраховувати на основного вінгера Ріната Мірошникова, який через травму коліна вибув на два місяці, а також на Валерія Марченка, який пропускав гру через дискваліфікацію. Зате повернулися з Португалії, де в складі української збірної фірми «Проктер енд Гембл» брали участь в традиційних змаганнях під брендом цієї транснаціональної корпорації (зайняли третє місце, поступившись в півфіналі майбутнім чемпіонам – італійцям), Дорошенко, Косенко та Періжок. Основні події розгорнулися після перерви. Спочатку «джокер» господарів Микола Весельський вдало відгукнувся на прохід лівим флангом Івана Подшивалова, замкнувши його подачу ударом головою на дальній стійці. А наприкінці матчу гостра атака гостей закінчилася безспірним пенальті – Шеремет невдало підкотився під Мартиненка. Вирок арбітра вдало виконав лідер гостей Олександр Мельниченко.     

«Кімерка» (Гостомель) – «Лука» (Гореничі) 2-3 (1-1)

10.06, 17.00, Гостомель, «Сentral Stadium», 60 глядачів, +24.

Арбітр Д.Мельниченко (Ірпінь)

Кімерка: Тумко, Білокінь (Власюк,52), Д.Венгер, Черевніченко, Ільченко, Кучма, Яковенко, Некрашевич, Климанов, Мамчур, Юхимович (Лемещук,57) Тренер – О.Венгер.

Лука: Кириленко, Герасименко, Заїка, В.Давиденко (Кондратюк,46), Тарасенко, Король (Федосенко,31), Баб’юк, Гоню, Лахненко (Боженко,46), С.Давиденко (Назаров,46), Мартиненко. Тренер – О.Лахненко.

Голи: П.Юхимович (25), Р.Кучма (63) – М.Мартиненко (6, 52, пенальті, 84)

Попереджені А.Білокінь, Д.Некрашевич (К), І.Заїка, С.Баб’юк (Л).

Важливу перемогу здобула команда з Луки. Адже президент клубу Євген Фесенко ставить завдання досягати максимальних результатів у кожному матчі, і хоча перед початком сезону ФК «Лука» готувалася грати в першій лізі, однак тепер, коли турнірні здобутки відкривають перспективу спробувати свої сили у вищому дивізіоні, сільський колектив готовий до нових звершень. При цьому, наприклад, в матчі з «Кімеркою» в основному складі команди на поле вийшло вісім місцевих хлопців – це позитивний момент для наслідування іншими ліговими колективами. Як би там не було, вже зараз місцева громада готується до другого в сезоні «дербі» - матчу «Луки» проти «Гореничів 1960»! Буде гаряче, і судячи з усього результат буде важливий для обох команд. Схожі завдання стоять і перед «Кімеркою» Олександра Венгера.
Фото – тренер ФК «Кімерка» Олександр Венгер

Основу команди теж складають місцеві вихованці, багато з них ще зовсім молодого віку. Тренер відзначає певний прогрес в діях Дмитра Венгера, Черевніченка, Яковенка, Кучми, Мамчура, які поступово виходять на рівень лідерів колективу. Другу молодість переживає «дядько-наставник»  Андрій Білокінь, роль якого на полі важко переоцінити. На жаль, через важкі травми команда не може розраховувати в нинішньому сезоні на ключових гравців Дениса Махова та Бориса Ратникова, повернення яких суттєво б посилило колектив. Звітна гра знову стала бенефісом талановитого Марка Мартиненка, який своїми діями та поставою на полі нагадує іншого Марко – «утрехтського лебедя» Ван Бастена. Дванадцять голів, забитих за «Луку» в нинішньому сезоні, для гравця, який не є чистим нападником, - відмінний результат.
Фото – Марко Мартиненко (ФК «Лука»)

Його вбивча ліва нога влучно стріляє з будь-якої дистанції, зокрема, і в Гостомелі він забив один з м’ячів ударом з-за меж карного майданчика. Крім того, Марко заробив пенальті у протиборстві з Білоконем, який сам і реалізував. До речі, цей епізод викликав незадоволення з боку господарів, а знервований вироком арбітра досвідчений оборонець «Кімерки» відразу попросив заміну. Підопічні Венгера мали можливості забезпечити собі позитивний результат, адже вони нічим не поступалися гостям, однак після того як господарі двічі зрівнювали рахунок в матчі (Юхимович втік від оборонців по лівому флангу і влучно пробив, а Кучма невідпорно забив головою після навіса Яковенка), втретє цей фокус у них не пройшов. 

«Музичі» (Музичі) – «Княжичі» (Княжичі) 6-1 (3-0)

11.06, 11.00, Вишневе, «Сentral Stadium», 40 глядачів, +25.

Арбітр В.Гінда (Вишневе)

Музичі: Яковенко, О.Зуєвич, Паламарчук, Денисов, Яременко, П.Зуєвич, Отрок (Никонов,46), Доценко, Петрук, Ситник, Охріменко (Яланський,58). Тренер – В.Яланський.

Княжичі: Пищенюк, Нестеренко (Яценко,66), Долженко, Оксенюк, Власюк, Омельченко, Барабаш (Чередниченко,46), Валага, Нечволод, Шаповалов, Саєнко. Тренер – С.Гаврилюк.

Голи: М.Денисов (11), О.Ситник (21, пенальті, 80), А.Охріменко (41), Є.Паламарчук (54,67) – П.Чередниченко (71).

Попереджені М.Алексюк (М), В.Нестеренко (К).

Вилучений М.Оксенюк (К) – 21 хвилина, фол останньої надії.

Фаворити на штучному газоні центрального стадіону у Вишневому особливих проблем з амбітними княжичанами не мали. Хоча склад «Музич» вже не такий «зірковий», як на початку чемпіонату (хтось вибув через травми, хтось – через відсутність мотивації, а лідер і президент колективу Олександр Романчук почав відбувати тривалий термін дискваліфікації), але кваліфікованих виконавців у тренера Володимира Яланського, який не відмовив собі в задоволенні вийти на поле в другому таймі, вистачає з головою, щоб не мати суттєвих проблем з командами рівня Княжич. Тим більше гості не змогли виставити оптимальний склад – обидва стрижневі захисники Дібров та Трасковський через травми не змогли приїхати у Вишневе. Саме відсутністю досвідчених оборонців можна пояснити тотальну перевагу на другому поверсі в карному майданчику гостей високих та потужних Михайла Денисова та Євгена Паламарчука, які постійно підключалися на численні стандарти і, по суті, зробили гру, забивши тричі.
Фото – Євген Паламарчук (ФК «Музичі»), екс-гравець ФК «Волинь»

Ключовим епізодом матчу стало вилучення стоппера гостей Миколи Оксенюка, який, перериваючи небезпечний удар активного Івана Отрока, на лінії власних воріт зіграв рукою, за що отримав «червону картку» від Володимира Гінди. Пенальті чітко реалізував найкращий в складі господарів у звітному матчі Олександр Ситник, який не тільки вдало диригував атаками, а й сам активно завершав їх. Гол престижу у складі гостей забив Павло Чередниченко – на швидкості обіграв двох оборонців та точно пробив у дальній кут. Поки що ніхто не може зупинити переможний поступ «зіркової» команди з Музич.    

«Шпитьки» (Шпитьки) – «Чайка-2» (ПП Борщагівка) 1-1 (0-1)

11.06, 17.00, Шпитьки, «Ear Stadium», 85 глядачів, +22.

Арбітр В.Чалий (Вишневе)

Шпитьки: Ходак, Семикін, Білоус (Олійник,86), Данилюк (Койстра,46), Омельченко (Бекергердт,46), Михальченко (Березовий,86), Іваненко, Зозуля (Стрельченко,62), Стрижак, Дударенко, Кисіль. Тренер – І.Курза.

Чайка-2: Томпсон, Матвієнко, Гащенко, Безобчук (Небір,80), Шевченко (Неклюдов,60), Отрошко, Дубчак (Котенок,75), Олег Кучер, Ол-р Кучер, Морочило, Онуфрієнко. Тренер – А.Майданович.

Голи: Р.Дударенко (90+2) – Д.Морочило (37).

Попереджені В.Михальченко, В.Ходак (Ш), С.Отрошко, В.Гащенко (Ч)
Фото – СК «Шпитьки перед виходом на поле

В Шпитьках зустрічалися сусіди по турнірній таблиці. Обидві команди ще не втратили шансів поборотися за місце у вищій лізі, однак, як стверджують наставники обох колективів, вони тверезо оцінюють можливості своїх підопічних і готові поборотися за «місце під сонцем» в другому по силі дивізіоні Києво-Святошинської ліги.
Фото – голкіпер ФК «Чайка-2» колоритний Томпсон.

Звітний матч показав приблизний паритет можливостей суперників. Хоча ігровою та територіальною перевагою володіли господарі, проте гості вдало контратакували і намагалися швидко переходити від оборони до наступу. Наприкінці першого тайму безглуздою обрізкою захисника Шпитьок Богдана Омельченка скористався молодий форвард «Чайки-2» Дмитро Морочило, який поцілив ударом головою в порожній кут воріт та вдало завершив прорив партнерів по лівому флангу атаки. Це вже п’ятий гол перспективного виконавця в нинішньому сезоні. Чим менше часу залишалося до фінального свистка арбітра з Вишневого Валерія Чалого, тим більшою ставала концентрація емоцій та напруги на стадіоні. Хвилювання обох тренерів, Курзи та Майдановича, досягло апогею в заключні хвилини матчу.
Фото  - настанови тренера Анатолія Майдановича

Вже в компенсований час господарям вдалася фірмова награна комбінація – досвідчений Андрій Семикін майстерно подав зі штрафного, і Роман Дударенко ударом головою відновив рівновагу. Своїми враженнями після матчу поділився гравець СК «Шпитьки» Євген Данилюк:
Фото – Євген Данилюк (СК «Шпитьки»)

«В цілому, я вважаю, результат закономірним, хоча наша команда й мала перевагу, однак врятуватися пощастило на останніх хвилинах. Суперники сподобалися своєю бойовитістю та зарядженістю на перемогу.  У нас команда не готова до вищої ліги. Це наочно продемонстрував матч першого туру з Музичами, коли колишні професіонали суттєво понизили нашу самооцінку. Проте слід зазначити, що ми перманентно маємо проблеми зі складом, особливо в лінії атаки. Космідайло вибув на довгий термін через травму спини. Бурлаченко та Ставицький ще жодного разу не допомогли нам в нинішньому сезоні. У Максима Шелудька серйозні проблеми з коліном. Є негаразди і з голкіперами. Наш місцевий вихованець Байдюк проходить оглядини в «Оболоні», а Кириленко на зборах з пляжного футболу. Однак завдяки тому, що клуб піклується про дитячо-юнацький футбол в нашому селі (дитячою командою опікуються  гравці дорослої команди Михальченко та Клименок), кожного року маємо поповнення з молодих футболістів. Зокрема, цього сезону яскраво спалахнула «зірочка» 16-річного Руслана Стрельченка, який приніс нам перемогу над «Глобалом». Основу «Шпитьок» складають на 70-80 відсотків місцеві хлопці. Саме цим ми відрізняємося від ФК «Джуніорс», президент якого Сергій Шут робить ставку на «варягів», але, на жаль, мало уваги приділяє розвитку футболу в рідному селі. Ми чули про амбітний проект Сергія побудови в Шпитьках сучасного стадіону з штучним покриттям на місці нинішнього «Колоса». Начебто є вже проект, залучені кошти інвестора і позитивний висновок депутатів сільської ради. Будемо раді, якщо мрії президента «Джуніорс» будуть втілені в життя, однак хотілося б мати гарантії, що всі сільські команди матимуть однаковий доступ в майбутньому до нової арени.»
Турнірна таблиця після шести турів