16.06.2017 16:16 1102

Рубрика – «Як живеш, командо?»

«Навички боксера допомагають розібратися з мікрокліматом в футбольному колективі»…
Фото – емблема СК «Віннер»

Нещодавно на рядовому  матчі другої Києво-Святошинської ліги між «Ветераном» та «Мотижином» на переповнених трибунах боярського «Зеніту» ми зустріли відомого спортивного функціонера, президента СК «Віннер», члена виконавчого комітету ГО КСРФФ, громадського діяча Михайла Вєрного. Звичайно, прогавити таку можливість поспілкуватися з відомою особистістю було б необачно…
Фото – Михайло Вєрний - функціонер

-         Пане Михайле, здоровенькі були! Чи не бажаєте поспілкуватися з «акулами пера»?

-         Здоров, як не жартуєш… А чом би й ні? Зайвий піар ще нікому не завадив. «Талантам надо помогать, бездарности пробьются сами…» (публікується мовою оригіналу – прим. автора)

-         У Вас стільки регалій та звань… мимоволі згадується фраза Атоса з фільму про мушкетерів на адресу «Міледі» – «Вас так много, а меня так мало…» (публікується мовою оригіналу – прим. автора)

-         Це ще не всі мої іпостасі. Я ще очолюю всеукраїнську федерацію городошного спорту та політичну партію шанувальників жінок.

-         Гарний жарт, пане Михайле! А тепер давайте про серйозні речі…

-         Це не жарт…

-         Ви, я бачу, багатогранна особистість. Але давайте повернемось до футболу. Ваша команда,  невдало стартувала, повернувшись після сяючих вершин вищого дивізіону до «розбитого корита» третьої ліги, як та пушкінська бабуся з казки про золоту рибку. Який нині мікроклімат в команді?

-         Не дивлячись на серію поразок на старті, у нас в роздягальні все добре. Третій тайм проводиться регулярно та якісно. Просто деякі гравці нижчу лігу не сприймали всерйоз, панували шапкозакидацькі настрої. Психологія «Віннера» дещо схиблена – перемагати сильних, але програвати слабим. Така собі аналогія з Шервудським лісом та хлопцями Робін Гуда. На старті команда була розібрана, кондиції погані. Після чотирьох поразок поспіль переважна частина гравців по хорошому «визвірилася» та змусила себе більше  працювати. Поновили тренувальний процес, самопідготовку. Сподіваюсь, що гіркота поразок справила свою терапевтичну дію і невдалого старту досить, щоб зрозуміти, що треба працювати. На колишньому багажі далеко не поїдеш. А в цілому, повторюсь, мікроклімат в команді хороший, людей вистачає, щоб вирішувати завдання.

-         Чи скоригували ви мету на сезон, виходячи з невдалого старту? Які завдання ставите перед командою в нинішньому сезоні?

-         Основна мета – побудувати на наступний рік бойовий, конкурентний колектив під правило «один гравець – одна команда». Сподіваюсь, що революція в аматорському футболі все ж здійсниться і втілиться в реальність. Якби ми грали зараз з «легіонерами» в складі, то можливо ми б наступного року взагалі зникли. Я впевнений, що з місцевих гравців можна створити боєздатний колектив. А в нинішньому сезоні завдання в кожному матчі грати на перемогу, але варто реально дивитись на речі – виграти третю лігу нам не до снаги.
Фото – Михайло Вєрний з одноклубниками (програма «Респект»)

-         Яка структура Вашого спортивного клубу? Як розподіляються ролі в керівництві команди?

-         Футбольний клуб «Віннер» - це складова частина громадської організації «Спорт-Еліт», яка була створена для розвитку спорту в боярській громаді. Особисто я здійснюю загальне керівництво. По суті є виконавчим директором колективу. Адміністративні функції покладені на моїх найближчих соратників Андрія Халицького та Олександра Музику. Лідерські якості на полі і на тренуваннях демонструє наш капітан Роман Солов’юк. Також важлива виховна роль у наших ветеранів, які власним прикладом показують молоді як треба працювати. Це, передовсім, Олексій Ткачов, Павло Бойко, Сергій Яровий.
Фото – Михайло Вєрний - переможець

-         Як Ви оцінюєте матеріальний стан команди?

-         Особливих проблем немає. Форма, м’ячі, транспорт, третій тайм – на все це коштів вистачає.  Граємо на центральному стадіоні. Боярська міська рада фінансує наш заявочний внесок на участь в районних змаганнях.

-         Які найближчі плани СК «Віннер»?

-         Будемо брати участь в усіх турнірах під егідою ГО КСРФФ та боярської міської федерації. Зокрема, в найближчих планах участь в першому турнірі з пляжного футболу, традиційному кубку мера Боярки, змаганнях з міні-футболу в Старій Боярці. Планів грати за межами району поки що немає.

-         Як Ви оціните стан дитячо-юнацького футболу в Боярці? Чи проводите Ви селекційну роботу?

-         В нинішньому сезоні ми взяли в команду ряд молодих виконавців з районної ДЮСШ (тренер – Євген Ірхін). Зокрема, це Живага, Гопало, Сом, Ляденко. Не всі вони демонструють зростання та ретельне відношення до справи, однак шанс долучитися до дорослого футболу ми їм надали. Сподіваємося, що третя ліга загартує наше молоде поповнення. Взагалі варто відмітити, що в нашому районі і, зокрема, в Боярці дитячо-юнацький футбол розвивається, працюють кваліфіковані тренери, проводяться змагання. Якщо я назву прізвища Сергія Бабуріна, Ігоря Рибінніка, Романа Морозова, Ігоря Рудюка, то, напевно, ви зрозумієте, що в найближчому майбутньому футбол в Боярці не помре.
Фото – Михайло Вєрний - футболіст

-         «Віннер» в порівнянні з минулим роком, коли ви грали у вищій лізі, суттєво змінився. Хто залишився вірним команді, попри зменшення фінансування?

-         На пальцях однієї руки можна перерахувати наших «гвардійців», які не залишили у важку хвилину свого «кардинала». Це Яровий, Солов’юк, Бойко, Ткачов, Веремчук і єдиний з «легіонерів» Євген Клименко, за що йому окремий респект.

-         З назви вашої команди щезла приставка «ПСВ». Які у вас нині взаємовідносини з авторитетним боярським фахівцем Сергієм Пасько?

-         Ми дуже поважаємо Сергія Петровича і цінуємо його вклад в розвиток нашого клубу. А, до речі, ось він йде… Доброго дня, Петрович! (Михайло Вєрний і Сергій Пасько довгенько вклоняються один одному і тепло вітаються – сцена нагадує епізод з гоголівських «Мертвих душ», коли Чичиков і Манілов змагалися у ввічливості та манерах). Але на даний момент Пасько не бере участі в керівництві клубу. Хоча між нами зберігаються теплі, дружні відносини – Сергій Петрович допомагає порадами, теплим словом. Однак приставки «ПСВ» більше немає.
Фото – Михайло Вєрний і Сергій Пасько – учень і вчитель у футбольному менеджменті

-         Як справи з піаром вашого колективу? Чи є якісь напрацювання в даній області?

-         Розуміємо важливість цього напрямку. Маємо власні сторінки в Фейбуці, Інстаграмі, свій канал на Ю-Тубі. Цим опікується Андрій Халицький. До речі, в нинішньому сезоні знімали, на жаль, лише два матчі. Тому славнозвісна «бісіклєта» Павла Бойка в матчі з Крюківщиною так і залишиться «загадкою» для нащадків. Плануємо найближчим часом обладнати місце для відеооператора на боярському «Зеніті».

-         Як ви оціните рівень організації футбольного чемпіонату в нинішньому сезоні в Києво-Святошинській лізі?

-         Рівень однозначно виріс! Більше уваги приділяється медіа, розвивається інформаційна складова. Наприклад, приємно радує офіційний сайт федерації, де оперативно з’являється вичерпна інформація про стан справ в чемпіонаті, регулярно публікуються цікаві огляди зіграних матчів. Досить прогресивним став новий незвичний формат у вищих лігах, який реально підвищив глядацький інтерес та видовищність змагань. Вважаю, що федерація виграла час та перспективу, відмінивши архаїчне поняття «легіонер». Заявочна кампанія стала простішою та зрозумілішою. З огляду на нововведення в аматорському футболі, про які я вже говорив, це дуже актуальне рішення! Я роблю однозначний висновок – федерація зробила серйозний крок вперед… Що стосується наболілої теми арбітража, то помиляються всі, навіть, як ми бачимо, в лізі чемпіонів. Але в нашому районі особисто я не бачу упередженості. Нашим арбітрам треба рости, самовдосконалюватися. В цьому плані позитивним є той факт, що матчі нашого чемпіонату обслуговують арбітри з іменем.

-         До речі, скажіть, а чому в Боярці немає достатньої кількості арбітрів?

-         Мені здається, що якби голова комітету арбітрів був з Боярки, то й арбітрів би було багато з Боярки. Вся справа у відсутності комунікації. Навіть у нас в команді є гравці, які мають досвід в суддівстві, однак немає кому залучити їх до цієї справи власним прикладом.

-         Які недоліки в організації футбольного процесу в районі бачите особисто Ви?

-         Мені не подобається практика суміщення, яка породжує багато конфліктів на порожньому місці. Я маю на увазі той факт, що керівники важливих комітетів мають пряме відношення до футбольних команд – учасників змагань. В цьому плані повинен бути наведений порядок. Суміщення не повинно бути, щоб не було конфлікту інтересів. До речі, однією з причин відходу Паська від «Віннера» стала його робота в інспекторському комітеті КСРФФ.
Фото – Михайло Вєрний вміє переконувати

-         Ви обрані делегатом звітно-виборчої конференції Київської обласної федерації футболу від нашого району. Що ви там чекаєте побачити?

-         Я чекаю там побачити нові правильні ідеї по реорганізації структури обласного футбольного господарства, прозору ситуацію з майбутніми виборами, чесне суперництво кандидатів. А от чого б не хотілося бачити, так це кулуарних інтриг і пристосуванства, які, на жаль, є поширеною практикою футбольних чиновників. Мені б хотілося, щоб в КОФФ головним був його величність футбол, а не політика.

-         Відомо, що ви є спортивною людиною і «живете не футболом єдиним». Розкажіть про інші грані вашого таланту?

-         В Боярці мене знають, в першу чергу, як боксера. Опікуюся боксерським клубом «Корчагінець», який дістався мені в спадщину від моїх наставників. Моїм тренером був прекрасний спеціаліст, Людина з великої літери Леонід Цетенко – майстер спорту СРСР, чемпіон збройних сил. Беру активну участь в роботі обласної федерації боксу. Зараз створюється районна федерація. В Боярці є непоганий осередок цього мужнього виду спорту – при нашому клубі функціонує дві дорослих та дві дитячо-юнацьких групи. І між нами кажучи, боксерські навички мені серйозно допомагають в нелегкій роботі футбольного функціонера та тренера. Знаєте, інколи виховні методи Ушинського та Сухомлинського не працюють…
Фото – якщо «Віннер» не зможе, боксерський клуб допоможе…

-         І насамкінець, незручне питання. Наполегливо циркулюють чутки, що ваша команда має відношення до системи договірних матчів, «тіньового» букмекерського бізнесу. «Злі язики» з’являються ж не на порожньому місці?

-         Послухайте, ви мені нагадуєте отих «пікейних жилетів» з безсмертного творіння Ільфа і Петрова «Золоте теля», які розпускали плітки на рівному місці та переливали з пустого в порожнє. «Чемберлен – це голова, але Бріан – теж голова» і тому подібне. «Чорний піар» проти нас розпускають наші конкуренти за пальму першості в боярському футболі. Це «Стара Боярка», яка спить і бачить себе на чемпіонському троні, «Арсенал» з їх хворобливими амбіціями бути на рівні з лондонськими одноклубниками, ретроспективні залишки спочилого «Фанату», які мріють про поновлення колишньої величі, та п’яте колесо в боярському футбольному возі – незрозумілий «Ветеран».

-         Дякую за бесіду, пане Михайле! Удачі Вам і Вашій команді!