30.06.2017 06:31 798

Фінал кубка Києво-Святошинського району.

 ФК «Музичі» (Музичі) – ФК «Гореничі 1960» (Гореничі) 0-2 (0-0)

 28.06, 11.00, Білогородка, «Kolos Stadium», 400 глядачів, +28. 

 Арбітр В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка)

 Асистенти арбітра В.Остап’юк, О.Юхименко (обидва – Вишневе)

 Четвертий арбітр С.Огородник (Крюківщина)

 Делегат КСРФФ Л.Кубяк (Київ)

 Музичі: Богуш (Яковенко,40), О.Зуєвич (Алексюк,67), Паламарчук, Денисов, Яременко, П.Зуєвич (Понєжда,46), Максимов, Годін, Кривошеєнко, Петрук, Охріменко. Президент О.Романчук, тренер  В.Яланський.

 Гореничі: Тросюк, Пустовіт (Шушковський,77), Морозов, Бакуменко, Березюк, Парубець, Степанчук, Боровик, Мар’євич (Трофименко,65), Заєць (Намчук,90+1), Новиков (Іваненко,90+1). Президент  В.Іванов, тренер  О.Пустовіт, адміністратор О.Данилюк.

 Голи: Б.Трофименко (90), В.Новиков (90+1)

 Попереджені О.Зуєвич(М), Р.Морозов, В.Новиков, Є.Заєць, Б.Трофименко(Г)

Футбольний клуб «Гореничі 1960» вперше в своїй історії здобув кубок Києво-Святошинського району! В день Конституції, на чудовому смарагдовому килимі білогородського стадіону «Колос», команда Володимира Іванова здійснила свою мрію, а їх суперник футбольний клуб  «Музичі» зазнав першої поразки в сезоні…

Передматчеві розклади говорили про перевагу Музичів, адже очна зустріч суперників в чемпіонаті в Гореничах закінчилася впевненою перемогою команди Володимира Яланського (3:1), яка до того ж в нинішньому сезоні ще не знала гіркоти поразок та демонструє раціональний та розумний футбол, маючи в своєму розпорядженні гравців екстра-класу. «Гореничі 1960» не завжди показували чемпіонську гру, на мій погляд, мали проблеми з мотивацією після минулорічного тріумфу та деякі організаційні негаразди. Проте ніхто не сумнівався, що потенціал   команди Олександра Пустовіта дозволяв сподіватися на позитивний результат в фінальній битві. Якщо говорити про історичну ретроспективу кубкового літопису Києво-Святошинського району, то варто відмітити, що ФК «Музичі» в 2015 році вже піднімали над головою кубковий трофей (в фіналі переграли «Динамо» з Крюківщини 5:2), а от їх суперникам це не вдавалося жодного разу за 17-річну історію новітніх змагань, хоча за цей час команда з Гореничів, яка носила назву «Ірпінь», перемагала і в кубку України серед аматорів і двічі в кубку Київської області. Як не дивно, але на вирішальний матч обидві команди не змогли вийти в найкращих складах. В музичанців через тривалу дискваліфікацію був відсутній капітан та граючий президент Олександр Романчук. Також команда не змогла розраховувати на кращого бомбардира Олександра Ситника та провідного атакуючого хавбека Володимира Самборського. Зате вперше в нинішньому сезоні в складі ФК «Музичі» з’явився колишній професіонал, вихованець запорізького футболу, відомий за виступами в складі  запорізького та донецького «Металургів», срібний призер чемпіонату Європи серед молодіжних команд (U-21) Олексій Годін. По іменам «Музичі» виглядали досить грізно, адже на поле білогородського «Колосу» вийшли екс-гравці національної збірної України Богуш та Максимов, колишні члени молодіжної збірної України Кривошеєнко та Годін, в минулому професіонали Денисов та Паламарчук. Однак, як відомо, гучні імена в футбол не грають, а результат приносять командні дії та краща підготовка на поточний момент. Гореничі теж не змогли виставити оптимальний склад, проте бойовий настрій та зарядженість на перемогу у команди Пустовіта виявилась вищою. Хоча стартовий протокол оптимізму чисельним гореничським «фанам» не додав. Особливо великі проблеми були в атаці, де були відсутні кращі на цей час «голеадори» Ярослав Сокол та Павло Дацюк (останній перебував на лаві запасних). Також не змогли вийти на вирішальну гру капітан команди Ігор Наконечний та хавбек Богдан Рубльов. З перших хвилин матчу на полі встановилася динамічна рівновага. Обидві команди не форсували події, з гросмейстерською педантичністю контролювали м’яча та руйнували атакуючі маневри суперника. Кинулися в око гіпертрофований акцент на оборонні дії, страх результативної помилки, небажання йти в атаку великими силами. Перший тайм пройшов в класичному очікуванні невірного кроку опонента та в обережному намацуванні слабких ланок в захисних побудовах суперника. Голкіпери в гру виступали вкрай рідко, оборонні дії превалювали над атакою. Проте чисельна глядацька аудиторія розуміла ціну помилки, тому такий перебіг подій на полі несподіванкою не став. Перша половина матчу запам’яталася прикрими травмами досвідчених та стрижневих гравців обох команд. Але якщо Стас Богуш поступився своїм місцем у воротах Дмитру Яковенку, то захисник Олександр Пустовіт, перемагаючи біль, залишився в грі. Можливо саме цей крок капітана надав команді поступального імпульсу та надихнув на подвиг, але після перерви все рельєфніше почала вимальовуватися перевага ФК «Гореничі 1960». Помітнішою стала втома музичанців, в складі яких було багато вікових гравців. Палюча червнева спека не додавала швидкостей та динаміки діям команди Яланського, але в розпорядженні тренера не було виконавців, які могли б посилити гру в атаці. За весь матч Музичі створили лише кілька гострих моментів, які ліквідували спільними зусиллями оборона та голкіпер. Найбільш небезпечною була передача від Івана Кривошеєнка, яку завершав Олексій Годін, проте виручив Тросюк.  Для найрезультативнішої команди цього року це дуже мало. Не пішли в цей день і стандарти, якими славиться колектив. Натомість Гореничі активізували свої наступальні дії за рахунок флангів, де найкращим чином себе проявляли Євген Заєць та Богдан Трофименко. Вони раз-за-разом почали перегравати своїх візаві і створювати загрозу воротам Яковенка. Одного разу удар Зайця з далекої відстані прийняла на себе поперечина. Проте час спливав, а голів не було. Здавалося, що команди погодилися на серію післяматчевих пенальті, але «грім серед ясного неба» пролунав вже тоді, коли арбітр Вячеслав Сіренко, який впевнено і на високому рівні провів фінальний матч, як власне і його помічники, визначив компенсований час. Євген Заєць, певно, вирішив пробити по воротах з далекої відстані, а можливо віддавав силову передачу, проте, як би там не було, з м’ячем зустрівся на протилежному боці карного майданчика Богдан Трофименко і з лету вгатив красивий гол без шансів для Яковенка! «Торсида» з Гореничів шаленіла від щастя, а «прокляття останніх хвилин» знову нагадало нам про непередбачуваність футболу. Музичі кинулися відігруватися, однак за короткий термін компенсованого часу їм не вдалося навіть організувати фінальну навалу, зате Гореничам вдався ще один фехтувальний випад, який закінчився курйозним голом Вадима Новикова. В моментах з голами нерозважливо зіграв центр захисту музичанців, дозволивши в першому випадку уникнути офсайду Трофименку, а в другому – зробити передачу в партері з незручного положення Олександру Боровику. Фінальний свисток арбітра засвідчив першу в історії кубкову звитягу команди з Гореничів! Потім була урочиста церемонія нагородження, яка пройшла на високому організаційному рівні, за що велика подяка посадовим особам районної федерації футболу! Присутній на церемонії почесний гість, перший заступник голови Київської обласної федерації футболу Олександр Нігруца, який разом з заступником голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації Михайлом Лєзніком та членом виконавчого комітету КСРФФ Анатолієм Лук’яненком вручав заслужені нагороди футболістам та арбітрам, відмітив в цьому плані разючий контраст з нещодавнім нагородженням учасників фіналу кубка України серед аматорських колективів в Демні Львівської області. І це порівняння аж ніяк не на користь вищого за рангом турніру. Олександр Пустовіт під невмирущу рок – класику британського гурту «Queen» підняв над головою довгожданий кубок, а президент клубу Володимир Іванов щедро зросив перемогу фонтаном із шампанського. Звичайно, краще один раз побачити, ніж багато разів про це розповідати, тому найкращі моменти фіналу кубка 2017 року доступні за посиланням (подяка журналісту з Гореничів Василю Дуплію):

https://www.facebook.com/vasyadupliy?fref=nf&pnref=story

Щиро вітаємо президента ФК «Гореничі 1960» Володимира Іванова, тренерський штаб команди Олександра Пустовіта та Олександра Данилюка, чисельну вболівальницьку армію популярного клубу та гравців, які кували кубковий тріумф: Андрія Тросюка, Сергія Сафронова, Віктора Бакуменка, Костянтина Аланію, Ярослава Гаврилюка, Павла Дацюка, Сергія Литовченка, Андрія Марєвича, Романа Морозова, Ярослава Намчука, Ігоря Наконечного, Вадима Новикова, Владислава Парубця, Олександра Пустовіта, Ярослава Сокола, Андрія Степанчука, Богдана Рубльова, Богдана Трофименка, Вячеслава Шушковського, Володимира Богданова, Михайла Іваненка, Євгенія Зайця,  Юрія Березюка, Дениса Драгомирецького, Олександра Боровика з першим кубком Києво-Святошинського району!

До вашої уваги фоторепортаж з фінального матчу в Білогородці:  

До вашої уваги фоторепортаж з фінального матчу в Білогородці:        
https://drive.google.com/drive/folders/0B0tcDTBKc1H8UG9EelVIdTNoVWM