06.07.2017 17:10 757

Нігерійський «рейнмен», безжальна Дмитрівка та важкі перемоги лідерів…

«Атлетик» (Білогородка) – «Забір’я» (Забір’я) 3-2 (1-2)

01.07, 16.00, Білогородка, «Stadium Kolos», 98 глядачів, +22, злива.

Арбітр В.Остапюк (Вишневе)

Атлетик: Марченко, Наумов, Дакал, Скиба, Костенко (Мусійчук,46), Дідковський (Усик,82), Ковальчук, Пінчук, Пальок, Аделаджо, Дерев’янко. Тренер В.Ковальчук.

Забір’я: Хмельницький, Копил, Стаховський, Гижко, Наконечний, Лаштур, Яценко, Ільченко, Полянський, Коробка, Унинець (Литвинов,65). Тренер В.Незенко.

Голи: Є.Дідковський (17,60), Д.Пальок (64) – М.Коробка (14), Р.Полянський (24).

Попереджені В.Дакал, Г.Наумов (А), О.Стаховський (З)

Дуже хороше враження залишила гра гостей в першому таймі. Підопічні Віктора Незенка без тіні збентеження нав’язали амбітним «атлетикам» свою гру і мали суттєву перевагу в русі та контролі м’яча. Найважливішими ланками командної гри гостей були лідери – технічний Максим Коробка тримав у руках диригентські палички, керуючи командним ансамблем, працездатний Олексій Лаштур невтомно відбирав і проривався, Олександр Стаховський вдало діяв на позиції «ліберо», підчищаючи всі огріхи партнерів, а на вістрі атаки напористо та винахідливо «баражував» Роман Полянський.
Фото – команда Віктора Незенка приємно здивувала в першому таймі…

Саме він заробив небезпечний штрафний, який в своєму неповторному стилі реалізував Коробка. Щоправда, в складі господарів знайшовся свій «дядько - атаман». Євген «Дєд» Дідковський самотужки зліпив гол у відповідь, здійснивши слаломний прохід з правого флангу та з важкого положення проткнувши м’яча «пиром» в ближній кут. Гості вийшли вперед за дещо комічних обставин. Банальний удар від воріт, м’яч по високій дузі перелетів на половину поля «Атлетика», а там «дитячу» позиційну помилку допустив габаритний центрбек Дакал, який не розрахував відскок. Першим до м’яча підскочив однофамілець знаменитого голлівудського кінорежисера польського походження і стрімким ривком втік на побачення з Марченком, майстерно обігравши кіпера винахідливим ударом в дальній кут. Роман Полянський був в епіцентрі подій ще не один раз, наприклад, після подачі кутового на ньому відверто «сфолив» захисник, проте свисток арбітра Остап’юка неоднозначно промовчав. Максим Коробка ще довго доводив своєму земляку необхідність призначення пенальті в тому епізоді. А під завісу тайму ще один небезпечний кутовий, майстерно виконаний Максимом, знайшов Лаштура, який невідпорно пробивав головою без шансів для Марченка,  але від того вбивчого пострілу ще довго дзвеніла поперечина. В другому таймі «Забір’я» наче підмінили. Куди поділись згуртовані конструктивні дії, наче їх і не було. Чи то фізична втома зробила свою справу, чи «атлетики» прокинулися і скували ноги гостям своїми активними маневрами? Протягом другого тайму найактивнішим у складі гостей був їх тренер Незенко, від якого регулярно діставалось «на горіхи» молодим гравцям його команди та бригаді арбітрів. І хоча господарі в цей день теж «зірок з неба не хапали», проте їм вдалося, дещо незаслужено, але ефективно, здобути чергову перемогу.
Фото – ФК «Атлетик»: чергова перемога на характері…

Все вирішив провал в обороні гостей в середині другого тайму, коли протягом п’яти хвилин спочатку прорив Дерев’янка по лівому флангу після позиційної помилки Стаховського в падінні замкнув Євген Дідковський, а потім в схожому стилі з голом Полянського у відрив втік реактивний Дмитро Пальок і потужним ударом не залишив шансів Хмельницькому. Тільки після цього гості активізувалися і з виходом свого «джокера» Сергія Литвинова потроху відновили атакуючі дії, які ближче до кінця матчу перетворилися на фінішну навалу, однак удача того дощового дня була на боці господарів. Останні хвилини гри проходили під акомпанемент грому та блискавок, рясна злива накрила Білогородку і безжально змила надії гостей на позитивний результат. Варто констатувати – поразки в цьому матчі підопічні Незенка аж ніяк не заслуговували. Після фінального свистка всі учасники футбольного дійства були мокрі та злі (хто – від поразки, хто – від невдалої гри), лише асистент арбітра Патрик Сандей випромінював оптимізм та безжурність. «Ми в Нігерії звикли до таких тропічних злив, - пояснив нам новоспечений «лайнсмен», - просто в Африці, як правило, після такого дощу дещо тепліше…» Я сходу приліпив до Патрика нове прізвисько – «Рейнмен» («людина дощу»), адже двічі мені доводилося працювати на матчах з цим добродушним нігерійцем, і обидва рази ми потрапляли під зливу (в Шпитьках на матчі «Нива» - «Ширма» і тут, в Білогородці)…   

Найцікавіші моменти матчу можете побачити за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=jZ7aRSDepf0

«Дмитрівка» (Дмитрівка) – «Хотів» (Хотів) 9-1 (3-1)

01.07, 11.00, Дмитрівка, «Stadium School», 49 глядачів, +24.

Арбітр В.Сіренко (Михайлівка Рубежівка)

Дмитрівка: Іваниченко (Ковтун,55), Сумін (Кукла,71), Мислик, Заїка (Гальчук,66), Кравченко (Павленко,71), Щербина (Д.Грищенко,71), Дідич (Ю.Савченко,50), О.Грищенко, Головієнко, Костюк (Кисіль,66), І.Савченко (Російський,71). Тренер Б.Дідич.

Хотів: Боречко, Шевчук, Вовченко, Білобровець, Лущик, Чаленко, Зайченко (Стьопін,66), Овчинников, Хижняк, Гаврилюк, Колесник. Тренер В.Шевчук.

Голи: О.Грищенко (17,38), І.Щербина (42,47,65), М.Костюк (63), Ю.Савченко (71), В.Гальчук (78), Д.Грищенко (79) – В.Шевчук (30)

Попереджений Б.Дідич (Д)

Нарешті свято прийшло і на вулицю Дмитрівки. Симпатична команда Богдана Дідича здобула першу перемогу в чемпіонаті, та ще й відразу – розгромну! Під гарячу руку господарів потрапив розбалансований Хотів. Хвилин сорок підопічні Віталія Шевчука намагалися чинити гідний опір і навіть зусиллями граючого тренера відновили рівновагу в рахунку, але потім посипалися, як кленове листя пізньої осені. Наприкінці деморалізовані гості навіть не могли зліпити кілька пасів на власній половині поля, наскільки суттєвою була перевага «Дмитрівки». В господарів слід відзначити «останнього з могікан», колишнього грізного форварда Ігоря Савченка, який відкрив нові грані свого таланту, чудово асистуючи партнерам. Особливо ефектно у нього виходить верхова боротьба та зручні скидки головою під удар молодшим товаришам по команді.
Фото – ветеран Дмитрівки Ігор Савченко проявляє себе, як асистент та опорник…

Непогано себе проявили й обидва Грищенки, які напористо, агресивно зіграли в атаці, записавши на свій спільний рахунок три голи та три «асисти». І, звичайно, варто похвалити Ігоря Щербину, який вперше в сезоні змайстрував «хет-трик». Сподіваємося, що з цього матчу для Дмитрівки почнеться «біла смуга», адже в старанні та зібраності гравцям не відмовиш. Чого варта лише поява 20 прізвищ в рапорті арбітра на звітний поєдинок…  

«Чайка-Колос» (Мотижин) – «Гатне» (Гатне) 1-2 (1-1)

01.07, 10.00, ПП Борщагівка, «Kozak Arena Stadium», 25 глядачів, +25.

Арбітр О.Юхименко (Вишневе)

Чайка-Колос: Атаманенко, Петрина (Коба,33), Розгон, Рудобаба, Іщенко, Сорочук (Довгич,66), Бугайчук, Лазебний (Кос,81), Безвершенко (Кущов,74), Шевченко, О.Сухенко. Тренер І.Сухенко.

Гатне: Смалько, А.Безпалий, Трипольський, Плачков, Є.Костенко, Єрмак, Попадюха (Кунцевич,51), Б.Погребний, Сезанович, О.Могила (А.Могила,69), Давиденко (Костюк,84). Тренер А.Давиденко.

Голи: Р.Лазебний (18) – А.Давиденко (29, пенальті), Д.Єрмак (64)

Попереджені О.Розгон, А.Кущов, І.Рудобаба (Ч-К), О.Трипольський (Г)

Обидва лідери другої ліги здобули в звітному турі дзеркальні виїзні перемоги над важкими суперниками. «Гатне» в ранковому суботньому матчі впоралось  з непоступливими мотижинцями виключно власними силами, без допомоги досвідчених «легіонерів». Приємно було зустріти на стадіоні знакову фігуру гатнянського футболу Анатолія Івановича Єрмака, який, напевно, залишився задоволеним діями свого талановитого сина Дмитра. Проте, це вже ми забігли трохи наперед.
Фото – Анатолій Єрмак уважно спостерігає за діями свого сина Дмитра.

Відчувалось, що номінальні господарі дуже ретельно готувалися до зустрічі з фаворитом. Про це свідчать хороші збори гравців в таку ранню годину та гранична концентрація на грі. Будь-які зовнішні фактори, як от поява на матчі прес-служби КСРФФ, серйозно нервували керівництво команди і вносили дисбаланс в атмосферу відчуженості від навколишнього світу та зосередженості на перипетіях поєдинку, які «грозовою хмарою» нависали над лавою запасних Мотижина. Ненадовго на похмурих обличчях тренерського штабу господарів засяяла райдуга посмішки, коли Руслан Лазебний прорвався по лівому флангу і елегантно перекинув свого тезку Смалька, який змушений був замінити на останньому рубежі гостей закованого в гіпс після зустрічі з брутальними музичанцями в минулому турі основного голкіпера Андрія Брагінця. До речі, він був присутній на матчі та сумно повідав, що йому прооперували меніск, а це означає, що, як мінімум, три місяці воротар буде поза грою. Проте невдовзі роботящий Валерій Сезанович заробив пенальті, і капітан гатнянців Андрій Давиденко відновив рівновагу, повернувши на лаву запасних Мотижина передчуття тривоги. Хоча на полі встановилася динамічна рівновага, проте якось занадто скуто діяли гравці «Колоса», чи то велика відповідальність за результат тяжіла над ними, чи не до кінця вони вірили в свої сили. І, як сказав би класик про тяжке очікування мотижинців, а саме Олександр Сергійович Пушкін вкупі з Петром Іллічем Чайковським, вустами свого героя Єлецького з «Пікової дами» – «предчувствия его не обманули…» Андрій Давиденко кинув у прорив молоде обдарування Дмитра Єрмака, і той, вміло звільнившись від опікуна, чітко покотив м’яча повз голкіпера.  Всі намагання мотижинців врятуватись від поразки успіху не мали. Навіть вихід «палички-виручалочки» «Колоса» Ігоря Коса на цей раз не допоміг, як це було у вікопомному матчі з Забір’ям.
Фото – ветеран «Колоса» Ігор Кос забив перший м’яч в попередньому матчі в Хотові, який помилково записали на Петрину…

«Музичі-2» (Музичі) – «Олімп» (Вишневе) 1-2 (1-1)

02.07, 10.00, Музичі, «Forest Stadium», 50 глядачів, +21.

Арбітр С.Гаврилюк (Забір’я)

Музичі: Качур, В.Цвіркун (Чайка,79), Д.Цвіркун, Хребет, Сухенко, Полос, Шлейченко, А.Павлюченко, Р.Павлюченко, Кивачук, Мосунов. Тренер Д.Цвіркун.

Олімп: Менюк, Арт.Захарченко, Дерій, Королюк, Радченко (Алексєєв,89), Пархоменко, Карпук, Ант.Захарченко, К.Захарченко, Ісаков (Огородник,72), Музика. Тренер Я.Карабкін.

Голи: А.Павлюченко (37) – К.Захарченко (34, пенальті), Є.Музика (77, пенальті)

Попереджені Р.Павлюченко, О.Хребет, О.Кивачук, А.Павлюченко, В.Мосунов (М), Арт.Захарченко, К.Захарченко, Є.Музика (О)

Багато боротьби, багато нервів, вісім попереджень, два пенальті в ворота господарів – такі підсумки звітного матчу, в якому один з претендентів на призові місця вишнівський «Олімп» склав надзвичайно важкий екзамен музичанським полем. Нехай говорять, що гостям відверто пощастило, але, перефразовуючи древньоримського імператора Веспасіана, можна сказати, що «очки не пахнуть». Звичайно, симпатична команда Дмитра Цвіркуна  була незадоволена підсумком в цілому рівного матчу, однак «гра забувається, а результат залишається».  Потихеньку вимальовується дует лідерів, який все далі і далі відривається від основного пелетону. На пальцях однієї руки можна перерахувати небезпечні моменти цього матчу. Костянтин Захарченко заробив перше пенальті, вдало обманувши захисника імітацією удару по воротах, та сам же його реалізував. Музичі відновили рівновагу завдяки хитромудрому удару з далекої відстані Артема Павлюченка, з яким не впорався голкіпер гостей Менюк. Здавалося, що гра поступово наближається до нічийної гавані, однак наприкінці матчу ударний форвард «Олімпа» Євген Музика витягнув для своєї команди важку перемогу. Саме він своїми вдалими діями примусив свого опікуна сфолити в карному майданчику, а потім власноруч переграв голкіпера господарів з «точки».

«Гореничі-2» (Гореничі) – «Ветеран» (Боярка) – відмова «Ветерана»

А ось і перший тривожний дзвіночок в зовні благополучній другій лізі. Команда Володимира Олійника не поїхала в Гореничі на календарний матч. Невже не зібралися? Останнім часом у «Ветерана» було багато кадрових втрат, але ж уявити, що стабільний та дружний колектив не поїде на гру було важко. І ось це сталося… Що це було – прикре непорозуміння чи початок кінця дізнаємося вже скоро.