25.04.2017 16:36 1182

Огляд чвертьфінальних поєдинків кубка Києво-Святошинського району.

22.04, стадіон ПМК (Буча), +11, 120 глядачів, штучне покриття. Арбітр Д.Мельниченко (Ірпінь).

ФК «Лука»(Гореничі) – ФК «Гореничі 1960» (Гореничі) 1-1 (1-0), по пенальті 3-5.

«Лука»: Боженко, Герасименко, Федосенко, Попівський, Тарасенко, Христинченко, Бабюк, Назаров, Фененко, Гоню (Козловський,70), Мартиненко. Тренер – О.Лахненко.

«Гореничі 1960»: Тросюк, Пустовіт (Гаврилюк,46), Морозов, Наконечний, Максимов, Парубець, Трофименко, Мар’євич, Шушковський, Сокол, Богданов (Драгорецький,46). Тренер – О.Пустовіт.

Голи: М.Мартиненко (22) – Я.Сокол (79). На 30-й хвилині Б.Трофименко (Гореничі) не реалізував пенальті.

Вилучений на 25 хвилині В.Шушковський (Гореничі 1960).

 Передматчевий антураж на гостинному  стадіоні ПМК (вкотре відчуваю тиху ностальгію за своєрідним, автентичним бучанським футболом, який так прикрашав Києво-Святошинську лігу, але наразі вирушив у самостійне плавання, сподіваюся, що кращі представники цього регіону все ж рано чи пізно повернуться)   недвозначно натякав на певній особливості звітного двобою. Обидві команди мали на трибунах чисельні групи  палких прихильників, які, забігаючи наперед, гучно підтримували своїх улюбленців на протязі всього матчу, а особливо – в серії післяматчевої лотереї. В повітрі витав дух безкомпромісності та непоступливості, густо приправлений гострими прянощами дербі, та ще й з кубковим присмаком. Так, передчуття мене не зрадили – матч виправдав сподівання вболівальників на всі сто процентів! І хоча команди наразі знаходяться в різних вагових категоріях (ФК «Лука» - першоліговий колектив, поки що без значних перемог та досягнень, який шукає свою гру, а ФК «Гореничі 1960» - діючий чемпіон Києво-Святошинської ліги, спадкоємець славних звершень гореницького футболу), але сюжет поєдинку був написаний так майстерно і закручено, що до останньої сторінки передбачити переможця було неможливо навіть досвідченому читачу. Відчувалося, що гравці «Луки» налаштувалися на фаворита, як на останній бій, команді вдалося вирішити в порівнянні з першим матчем деякі кадрові проблеми. Наприклад, в центральній лінії півзахисту ми побачили відомого виконавця Володимира Фененка, який ще рік тому був ключовим гравцем сьогоднішнього суперника. Вихованець ДЮСШ «Арсенал» (Київ), знаний за виступами в «Геліос» (Харків) та «Хілд-Любомир» (Ставище), серйозно підсилив командний потенціал  та додав драйву атакувальним операціям  ФК «Лука». Натомість, в складі чемпіонів були відсутні декілька ключових бійців, які кували перемогу над шпитьківськими «Юніорами», зате в нападі з’явились навчений досвідом екс-чемпіон юнацької ліги Німеччини («Боруссія» Дортмунд), знаний за виступами за ФК «Чайку» (ПП Борщагівка) та ще низку вітчизняних клубів, ветеран Володимир Богданов та колишній форвард «Сокола» (Михайлівка Рубежівка), «Прикарпаття», дубля київського «Динамо» Ярослав Сокол. Матч викликав неабиякий ажіотаж в соціальних мережах Гореничської громади, вболівальники робили ставки, заключали парі і просто розводили плітки та теревені, підігріваючи градус протистояння. Стартовий свисток досвідченого арбітра з Ірпеня Дмитра Мельниченка дав відмашку до відкритого футболу, в який взялися грати обидві команди. Гравці «Луки» з перших хвилин показали, що ніякого пієтету перед чемпіонами вони не відчувають, і постаралися нав’язати супернику свою гру, яка будувалася на швидкому переміщення м’яча від власної штрафної до володінь суперника, активному використанні флангів та високій індивідуальній майстерності Мартиненка та Фененка. Здалося, що таке ігрове нахабство молодших за рангом земляків дещо знітило чемпіонів, бо перші хвилин двадцять вони ніяк не могли знайти свою гру і помітно нервували. Врешті всередині першого тайму нерозважливими діями Пустовіта та Морозова біля своїх воріт скористався Марко «Ван Бастен» Мартиненко, перехопив м’яч, адресований голкіперу, вийшов з ним на побачення та спокійно реалізував футбольний булліт. Не встигли чемпіони відійти від холодного душу пропущеного голу, як підвів команду півзахисник Шушковський, який в центрі поля вирішив покарати свого кривдника в попередньому ігровому моменті брудним ударом по ногах, за що справедливо побачив перед собою червоне світло. Позитивний результат матчу для чемпіонів висів на волосині, в присутніх почали виникати здогадки про кубковий фатум Гореничів, але видно футбольний Бог вирішив змилостивитися над фаворитами і «звичайне чудо» сталося… а в ролі чарівника виступив Ярослав Сокол, але то станеться в ендшпілі поєдинку, а поки на полі і на трибунах запанували пристрасті. Споглядаючи за подальшими подіями в дербі, згадалися слова з пісні вже згаданого геніального фільму Марка Захарова: «и даже тоненькую нить не в состояньи разрубить стальной клинок…»  Буквально за кілька хвилин несподіваний подарунок землякам підкинув Попівський, який дозволив себе обікрасти Мар’євичу, та вивів того віч-на-віч з Боженком. Кіпер дуель виграв. А після нелогічного пенальті (захисник, перериваючи фланговий простріл, незграбно підіграв собі рукою) взагалі впіймав кураж, відбивши удар з точки вихованця бучанської футбольної школи Богдана Трофименка. Навіть в меншості «Гореничі» намагалися нагнітати темп, створювали моменти біля чужих воріт, особливо в другому таймі, коли замість ветеранів вийшли двоє молодших гравців, які суттєво підвищили командну швидкість. Але «Лука» боляче кусалася в контратаках, і користуючись розрідженим простором біля воріт опонента, могла неодноразово «похоронити» надії суперника. Знову велику небезпеку створювали дії Марка Мартиненка, який сам завдав кілька небезпечних пострілів по воротам «Горенич», а одного разу вивів на побачення з Тросюком молодого Назарова, який міг вирішити долю зустрічі, але програв дуель досвідченому голкіперу. Як часто буває, старе футбольне правило знайшло своє підтвердження і в звітному поєдинку, хоча здавалося, що сьогодні ворота «Луки» наче зачаровані, адже Боженку на допомогу приходили хрестовина воріт після надзвичайно ефектного «самострілу» Попівського та стійка  після індивідуального проходу Трофименка. Спливав час, і сенсація набувала реальних обрисів, але необов’язковий штрафний удар метрів з 27 поставив хрест на сподіваннях «торсиди» першолігового колективу. До м’яча підійшов Ярослав Сокол і ефектним обвідним ударом спрямував його в ворота. І хоча попереду ще була серія одинадцятиметрових ударів, чомусь стало зрозуміло, що доля матчу вирішена. Чемпіони пробили всі п’ять пенальті дуже впевнено, чого не скажеш про другого номера «Луки» Федосенка, який вдарив кволо і дозволив голкіперу без надзусиль спіймати м’яча. Тож далі йдуть чемпіони, але хочеться подякувати гравцям обох команд за чудове видовище, хорошу гру та неповторну інтригу справжнього дербі!
на фото Ярослав Сокол (Гореничі 1960)

22.04, стадіон «Козак Арена» (ПП Борщагівка), +9, 40 глядачів. Арбітр Володимир Гінда (Вишневе).

ФК «Софія» (Соф. Борщагівка) – ФК «Княжичі» (Княжичі) 0-3(0-1).

«Софія»: Любченко (Яковлєв,74), Кравченко, Мялковський, Олійник (Комаров,78), Корж, Шафран (Кабанець,68), Єсаулов, Колесніков, Симоненко (Турченко,46), Лініченко, Сухоцький (Шугайло,46). Тренер А.Лук’яненко.

«Княжичі»: Бик, Омельченко, Трасковський, Дібров, Концевий, Саєнко, Валага, Власюк, Нечволод (Луценко,46), Лазебник, Нестеренко. Тренер – С.Гаврилюк.

Голи: В.Олійник (12, автогол), Є.Саєнко (75), В.Нестеренко (83)

Попереджені Сухоцький, Лініченко, Кравченко (Софія), Концевий, Омельченко (Княжичі)

Дещо несподіваний, але в цілому закономірний прорив самобутньої команди з Княжич в кубковий півфінал став можливим, в першу чергу, завдяки вдумливій та поступовій роботі молодого тренера з великим ігровим досвідом Сергія Гаврилюка. Адже прийнявши команду з сусіднього села в третій лізі в розібраному та розбалансованому стані, фахівець з Забір’я наполегливою працею створив дружний бойовий колектив, який пройшов всіма сходинками Києво-Святошинської ліги і зараз готується після довгої перерви повернутися у вищий дивізіон пристоличного краю. Тренер, можна сказати, по зернятку зліпив цю команду, не боячись довіряти молодим місцевим гравцям та проводячи невпинну селекційну роботу, шукаючи своїх по духу футболістів у всіх куточках району та за його межами. Маючи обмежене по міркам Києво-Святошинської ліги фінансування, «коучу» вдалося об’єднати  окремих виконавців в боєздатний колектив, запалити гравців своїми ігровими ідеями та поставити непогану командну гру. І результат не забарився. Матч на «Козак Арені» з амбітним суперником з Софіївської Борщагівки княжичани розпочали вдев’ятьох через організаційні проблеми, але, попри це, не дозволили господарям взяти гру під свій контроль. Навпаки,вже в рівних складах, скориставшись помилкою захисту «Софії» та автоголом Олійника, швидко повели в рахунку. Вдало побудувавши захисні мури і зацементувавши підходи до своїх воріт, де роль майстерних будівничих взяли на себе досвідчені Вячеслав Дібров та Павло Трасковський, гості спокійно відбивали всі намагання команди Анатолія Лук’яненка відігратися, а в другому таймі класично впіймали суперника на контратаках і довели рахунок до розгромного. Особливо красивим вийшов гол Євгена Саєнка, який в чоловічій боротьбі відтер захисника і ефектним ударом зльоту після флангової подачі увігнав м’яча під поперечину! Прикрасою матчу стала також впевнена робота чарівних асистентів арбітра – Марини Попаденко з Києва та Анастасії Дмитренко з Вишневого.
На фото Саэнко Євген (Княжичі)

23.04, Вишневе, стадіон «Центральний», +10, 70 глядачів. Арбітр Вячеслав Дудник (Забір’я).

ФК «Динамо» (Вишневе) – ФК «Музичі» (Музичі) 0-4(0-0)

«Динамо»: Врублевський, Мартем’янов, Загорний (Кириченко,80), Пінчук (Я.Климчук,71), Харчук (Приліпко,73), Космачевський, Адуашвілі (Скляр,62), О.Климчук, С.Шевчук (Сизанович, 60), Цебенко, Остапенко. Тренер – О.Кириченко.

«Музичі»: Богуш (Яковенко,77), Ніконов (Доценко,65), Денисов, Паламарчук, Яременко, П.Зуєвич, О.Зуєвич, Кривошеєнко, Романчук, Петрук (Алексюк,70), Охріменко (Ситник, 57). Тренер – В.Яланський.

Голи: О.Петрук (48), І.Кривошеєнко (65), О.Ситник (83, 90+2)

Попереджений Н.Адуашвілі (Динамо)

Два недільних матчі у Вишневому співпали з поминальними днями, тож можливо на трибунах було менше глядачів, ніж зазвичай, але ті, хто прийшов, не пошкодували і стали свідками цікавого футбольного спектаклю в двох діях. Добре, що погода не завадила футболістам показати найкращу гру і не втрутилася в хід поєдинків несподіваними, як для середини квітня, снігами та холодними дощами, як то було на більшій частині України останнього тижня. Фаворитами звітного двобою, безсумнівно, була іменита музичанська команда, яка має в своєму арсеналі гармати професійного рівня та систему ППО міжнародного класу (це я натякаю на колишнього гравця національної збірної голкіпера Станіслава Богуша, який вийшов  в основі). На жаль, глядачі знову не дочекалися появи на полі «найзірковішого футболіста всіх часів і народів», який коли небудь грав у Києво-Святошинській лізі, Вячеслава Шевчука. На цей раз причина була дуже поважна – колишній захисник донецького «Шахтаря» перебував в Манчестері, де проходив стажування у знаменитого гравця та тренера Пепе Гвардіоли.  Динамівці в таких умовах ставили перед собою скромну мету «не вдарити обличчям в бруд» та зіграти в своє задоволення. В першому таймі їм це вдалося на всі сто! Вони спромоглися залишити свої ворота сухими і навіть пару раз погрожували володінням Богуша. Одного разу Роман Загорний вдало приклався до м’яча і пробив в падінні, змусивши відомого голкіпера попрацювати. До пори, до часу захист «Динамо» та Ігор Врублевський, який показав себе з гарної сторони (особливо запам’ятався вихід віч-на-віч Кривошеєнка, коли Іван вирішив красиво перекинути м’яча, але голкіпер зміг відвести загрозу) , втримували нулі на табло, і деякі глядачі навіть почали мріяти про серію пенальті, однак з початком другого тайму все встало на свої місця. Першим розпечатав динамівські ворота Олександр Петрук, технічно реалізувавши флангову передачу в гол. Потім свій автограф залишив для Ігоря Врублевського Іван Кривошеєнко. А під завісу матчу двічі відзначився Олександр Ситник (колишній партнер Алієва і Мілевського по динамівській академії Павла Яковенка) , який вийшов на заміну.
На фото Олександр Ситник (Музичі)

23.04, Вишневе, стадіон «Центральний», +12, 200 глядачів. Арбітр Олександр Титов (Буча).

ФК «Гостинний двір» (Вишневе)  - ФК «Гостомель» 2-0(0-0).

«Гостинний двір»: Скибенко, Юхименко, Весельський (Скаскевич,63), Волинець (Аландаров,46), Андрейчиков, Абакаров, Клюско, Рудюк, Дробот, Бляхарський, Ткаченко (Сіренко,90). Тренер - К.Сахаров.

«Гостомель»: Загнітко, Касик, Шеремет, Мірошников, Дармороз, Олійник (Бобошко,51), Фещенко, Подшивалов, Періжок (Ємельянов,54), Марченко, Швець (Козаченко, 89). Тренер - О.Ступак.

Голи: І.Рудюк (85), В.Дробот (90+2).

Попереджені: Весельський, Дробот (ГД), Олійник, Бобошко, Мірошников (Гостомель).

Перше, що кидалося у вічі, - це пристойна, на досить високому рівні організація обох команд. Прекрасно екіпіровані, технічно та тактично вишколені (відчувається професійна робота наставників), з належним медичним забезпеченням (одного разу, коли допомоги потребував один з гравців Гостомеля, на полі одночасно з’явилися дві представниці прекрасного полу з медичними сумками від обох команд). Гості навіть знімають всі свої матчі на відео, що свідчить про серйозні та високі цілі молодого за віком колективу в нинішньому році. Чинні володарі кубка, безперечно, не погоджувалися пропускати на вершину боєздатний загін Олега Ступака, тож весь матч на полі точилася рівна, безкомпромісна, чоловіча боротьба, яка, треба віддати належне суперникам, не виходила за рамки чесного джентльменського футболу. Підопічні Костянтина Сахарова мали певні проблеми зі складом (по різним причинам були відсутні ключові виконавці Постолатьєв, брати Крайові, Лебединець), зате в півзахисті команди дебютував відомий на Київщині по виступам за «Сокіл» (Михайлівка Рубежівка), ПСВ «Вінер» (Боярка), «Колос» (Ковалівка) вихованець школи київського «Динамо» Ігор Рудюк. Саме йому судилося стати героєм зустрічі і під завісу зустрічі з лінії воротарського майданчику другим дотиком вирішити долю протистояння. А до цього певною територіальною перевагою володіли гості і навіть мали два моменти в першому таймі і вихід форварда Швеця сам-на-сам в другому таймі, але переграти досвідченого Василя Скибенка нікому з гостомельців не вдалося. Після пропущеного наприкінці матчу голу «Гостомель» пішов ва-банк і наразився на контрвипад «дворян», який завершився вдалим пострілом Владислава Дробота.
На фото Ігор Рудюк (Гостинний двір)